Справа № 308/6897/23
30 серпня 2023 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої - судді Шумило Н.Б.
за участю секретаря судового засідання - Кравчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право володіння та користування будинком в АДРЕСА_1 та зняти його з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою.
У судове засідання 30.08.2023 року учасники справи не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце цього засідання, про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення не подавали.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд переконаний за необхідне зазначити наступне: як вбачається із правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у справі “Каракуця проти України” від 20 лютого 2017 року, що заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи, оскільки вони протягом 1 року та 8 місяців не звертались до апеляційного суду за інформацією щодо стану розгляду їх апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.05.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлено сторін.
Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою учасників справи.
19.06.2023 року до суду від позивача ОСОБА_1 поступила заява, в якій просила розгляд даної справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду не заперечує.
Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив.
При цьому, враховуючи категорію справи, обраний позивачем спосіб захисту, оглянувши додані до позовної заяви додатки, з метою з'ясування обставин справи, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.06.2023 визнано обов'язковою явку позивача ОСОБА_1 в судове засідання, для дачі особистих пояснень та відкладено судове засідання по справі на 14.30 год. 17 липня 2023 року, про що повідомлено учасників справи (а.с. 22).
У судове засідання 17.07.2023 позивач не з'явилася, хоча про дату, час і місце цього засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяв про відкладення не подавала. Відповідач у судове засідання 17.07.2023 також не з'явилися, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду, причин неявки суду не повідомив.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.07.2023 постановлено відкласти судове засідання по справі до 13.15 год. 30.08.2023 та попередити позивача про наслідки повторної неявки в судове засідання (а.с. 28).
В наступне судове засідання 30.08.2023 позивач повторно не з'явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, жодних заяв про відкладення не подавала. Відповідач у вказане судове засідання також не з'явився та причини своєї неявки суд не повідомив.
Відповідно до положень ст. 223 ЦПК України в даному випадку відсутні правові підстави для відкладення судового засідання. При цьому, позивач повторно не з'явилася, не повідомила причини неявки та не забезпечила участь свого представника.
Таким чином, відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, суд визнає, що позивач повторно не з'явилася до суду без поважних причин.
У відповідності до вимог ч. 5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Крім того, згідно п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
В даному випадку від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, однак її нез'явлення на переконання суду перешкоджає розгляду справи, оскільки з наданих до позову додатків не можливо повно та всебічно з'ясувати усі обставини справи, які необхідні для ухвалення судового рішення.
При цьому, суд звертає увагу, що причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ч.5 ст. 223 ЦПК України) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, а позивач при цьому, і не з'являється в судове засідання, не використовує передбачене законом право на процесуальне представництво в суді.
Враховуючи наведене, а також те, що нез'явлення позивача перешкоджає розгляду справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даного позову без розгляду.
Керуючись ст. ст. 130, ч.3 ст. 131, ч.5 ст. 223, п.3 ч.1 ст. 257, 259, 260 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України про те, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повний текст ухвали складено - 30.08.2023 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило