Справа № 495/5915/23
Номер провадження 2/495/3065/2023
23 серпня 2023 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Анісімової Н.Д.,
при секретарі судового засідання Коліниченко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності на квартиру, суд -
06.06.2023 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач) про витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності на квартиру, у якому просила витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру в будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 39,1 кв.м., житловою площею - 18.7 кв.м., допоміжною площею 20,4 кв.м.
Стислий виклад позиції позивача
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в листопаді 2021 року від свого родича, ОСОБА_3 , який приглядає та сплачує комунальні послуги за квартиру АДРЕСА_2 , яка належить позивачу на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право приватної власності на квартиру від 16.08.1992 року, їй стало відомо, що вхідні двері до квартири були змінені.
До цього часу в квартирі ніхто не мешкав.
Після чого, від нього позивачу стало відомо, що заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 квітня 2018 року по справі № 495/1626/18 прийнято рішення про: визнання договору купівлі-продажу № 3027/Б від 23.11.2002 року квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 39,1 кв.м., житловою площею - 18,7 кв.м., допоміжною площею - 20,4 кв.м., яка в цілому складається: 1- коридор; 2 - туалет; 3- житлова; 4 - кухня; 5 - лоджія, укладений в представництві Одеської товарної біржі в м. Білгород-Дністровському між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - дійсним; та визнання за ОСОБА_4 право власності на квартиру, яка розташована в будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 39,1 кв.м., житловою 18,7 кв.м., допоміжною площею - 20,4 кв.м., яка в цілому складається : 1- коридор; 2 - туалет; 3 - житлова; 4 - кухня; 5 - лоджія.
10.11.2021 року позивач ознайомилася з матеріалами цивільної справи, а 12.11.2021 року звернулися до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з заявою про перегляд заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
19.01.2022 року суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області винесено ухвалу про задоволення заяви про перегляд заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.04.2018 року по справі № 495/1626/18, а заочне рішення скасоване.
За час звернення до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з заявою про перегляд заочного рішення та винесення ухвали про скасування заочного рішення, відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, проведена зміна реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 , а саме:
18 січня 2021 року відповідно до договору купівлі-продажу від 22.12.2021 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Чухрай Т.Ю. є ОСОБА_2 .
04 травня 2023 року рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі № 495/1626/18 в задоволені позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі продажу дійсним та визнання права власності було відмовлено у повному обсязі.
Позивач вважає, що спірна квартира вибула з її володіння поза її волі на підставі фіктивного договору № 3027/Б купівлі-продажу нерухомого майна, що став підставою для прийняття Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області заочного рішення від 11.04.2018 року, на підставі якого була проведена державна реєстрація на майно - тому вона і звернулася до суду.
Процесуальні дії у суді
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.06.2023 року провадження по вказані справі було відкрито.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.06.2023 року заява ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільному позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на квартиру було залишено без руху.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.06.2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності на квартиру шляхом накладення арешту на квартиру було задоволено частково (встановлена заборона ОСОБА_2 відчужувати квартиру АДРЕСА_2 до вирішення справи по суті).
У судове засідання позивач не з'явилася, представник позивача за довіреністю, ОСОБА_3 , надав суду заяву, що у зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом надсилання судової повістки, причини неявку суду невідомі. Жодних клопотань чи відзиву до суду не надходило.
Суд розглядає справу за відсутність позивача та відповідача, належним чином повідомлених про день та час судового розгляду справи, відповідно до наданої заяви, за наявними матеріалами у справі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи зазначене, з метою дотримання права позивача на доступ до правосуддя суд вважає можливим у даній цивільній справі ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та їх нормативне обґрунтування
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що у січні 1987 року ОСОБА_1 /позивачу/ було видано ордер на право зайняття жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_3 . Надалі рішенням виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради народних депутатів було прийнято рішення № 2564 від 10.07.1992 року про продаж гр. ОСОБА_1 /позивачу/ в приватну власність, зайняту нею квартиру АДРЕСА_2 . А 22.12.1992 року між виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради народних депутатів, в особі ОСОБА_5 , що діяла на підставі довіреності № 1847 від 03.08.1992 року, /Продавцем/ та ОСОБА_1 /Покупець/ на основі рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради народних депутатів № 2564 від 10.07.1992 року було укладено договір купівлі-продажу квартири, за умовами якого Покупець купив, зайняту ним квартиру під номером АДРЕСА_4 , що складає 6/1000 частини будинку, загальною площею 39.1 кв.м., в тому числі житловою 18.7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .
Дані факти підтверджуються копією ордеру № 103 від 15.01.1987 року; копією рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради народних депутатів № 2564 від 10.07.1992 року та копією договору купівлі-продажу квартири від 22.12.1992 року - відповідно.
В листопаді 2021 року від свого родича, ОСОБА_3 , який приглядав за вказаною квартирою позивачу стало відомо, що вхідні двері до квартири були змінені, але по факту ніхто у квартирі не проживав.
Згодом позивачу стало відомо, що 11.04.2018 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області було прийнято заочне рішення, яким було визнано дійсним договір купівлі-продажу № 3027/Б від 23.11.2002 року квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 39,1 кв.м., житловою площею - 18,7 кв.м., укладений в представництві Одеської товарної біржі в м. Білгород-Дністровському між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та визнано за ОСОБА_4 право власності на вказану квартиру.
12.11.2021 року позивач звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з заявою про перегляд заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, адже позивач ніяких договорів купівлі-продажу з ОСОБА_4 не укладала, та ні в якому представництві Одеської товарної біржі в м. Білгород-Дністровському не була. Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.01.2022 року заяву ОСОБА_1 /позивача/ про перегляд заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.04.2018 року по справі № 495/1626/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності було задоволено, а заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 квітня 2018 року у справі № 495/1626/18 скасовано.
Згодом, а саме 04.05.2023 року, рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області було встановлено, що позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності задоволенню не підлягає.
За момент ходу судової справи 22.12.2021 року був укладений договір купівлі продажу № 2161, зареєстрованого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Чухрай Т.Ю., на підставі якого новим власником спірної квартири стала ОСОБА_2 /відповідач/.
За змістом статей 317, 318 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 321 цього Кодексу).
Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено ст. 16 ЦК України.
Здійснення власником свого права власності передусім полягає у безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, - володіння, користування, розпорядження майном.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Зазначений засіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.
Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом України.
Правовий аналіз положень ст. 387 ЦК України дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.
Віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого невласника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України (частина третя пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред'являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно.
Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).
У постанові Верховного Суду від 08.04.2020 року у справі № 522/1853/17 зроблено висновок, що «передбачений статтею 387 ЦК України віндикаційний позов - це вимога про витребування майна з чужого володіння, тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника про витребування і повернення майна, при якому позивач повинен доказати факт існування права власності. Незаконне володіння - це володіння без відповідної правової підстави; як незаконне розцінюється і таке володіння, коли особа, набуваючи річ, не знала і не могла знати, що набуває її не від власника (добросовісний набувач)».
У постанові Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі № 752/4033/16-ц вказано, що «аналіз статті 387 ЦК свідчить, що віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб'єктом. Належним відповідачем у віндикаційному позові є володіючий невласник».
Враховуючи обставини, факти наведені вище та докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до переконливого висновку про те, що вказане спірне майно, а саме квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 39,1 кв.м., житловою площею - 18,7 кв.м., допоміжною площею - 20,4 кв.м - вибула із володіння позивача не з її волі, а саме на підставі фіктивного договору купівлі-продажу № 3027/Б, який у судовому порядку був визнаний недійсним, а відтак остання має право вимагати відновлення свого порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно з'ясувавши обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись ст.ст. 2-5, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 202, 203, 215, 317, 319, 334, 387, 388, 627, 628, 638, 655 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності на квартиру - задовольнити.
Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 , інші відомості у матеріалах справи відсутні) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ) квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею - 39.1 кв.м., житловою площею - 18.7 кв.м., допоміжною площею - 20.4 кв.м.
Заходи забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_2 відчужувати квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею - 39.1 кв.м., житловою площею - 18.7 кв.м., допоміжною площею - 20.4 кв.м., продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 23.08.2023 року.
Суддя Н.Д. Анісімова