Справа № 242/628/23
Провадження № 3/242/244/23
30 серпня 2023 року суддя Селидівського міського суду Донецької області Хацько Н.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу поліції № 3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який є військовослужбовцем, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 021110 від 28.04.2023 року, водій ОСОБА_1 28.04.2023 року о 11 год. 40 хв. в м. Селидове, по вул. Нагорна, 33, керував автомобілем ВАЗ 2107, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, хитка хода). Від продуття газоаналізатору «Драгер» та проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння в медичному закладі у встановленому законом порядку водій відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
30.08.2023 року в судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі. 25.07.2023 року ОСОБА_1 надав до суду письмові пояснення, які мотивовані тим, що протокол про адміністративне правопорушення складався без його участі, другий екземпляр йому не вручався, чим порушено його право на ознайомлення з даним документом. Зазначає, що йому не було вручено направлення для проходження огляду у медичному закладі. Також, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що він отримуючи відповідне письмове направлення на огляд відмовлявся від його отримання чи отримавши його висловлював свою чітку відмову від проходження такого огляду, що могло слугувати самостійною підставою для притягнення його до відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що огляд на стан на стан сп'яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього проводився з порушенням вимог Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, ст. 266 КУпАП. На підставі зазначеного, просить суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи та подані до суду письмові пояснення, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння регулюється ст. 266 КУпАП.
Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання ст. 266 КУпАП, і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі Порядок № 1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735).
Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем закладу охорони здоров'я.
У пункті 3 розділу I Інструкції № 1452/735 перелічені такі ознаки алкогольного сп'яніння; запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Так, відповідно до п. 3 Порядку огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п.п. 6, 8 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Згідно із фабулою ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказаною нормою наступає, серед іншого, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки п.2.5. Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Тобто, сама відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складає об'єктивну сторону даного адміністративного правопорушення. Для її наявності підтвердження алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не потрібно.
Крім того, відповідно до абз. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті від 23 грудня 2005 року №14, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що працівником поліції були дотримані норми вказаної Інструкції, та були наявні підстави вважати, що водій ОСОБА_1 як водій транспортного засобу, перебуває з ознаками алкогольного сп'яніння.
Щодо доводів ОСОБА_1 , які викладенні у письмовому поясненнях, суд до уваги не приймає, оскільки жодних об'єктивних доказів, які б вказували на упередженість працівників поліції та ставили б під сумнів наявність підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 021110 від 28.04.2023 року відносно ОСОБА_1 у судовому засіданні не встановлено.
Тому, суд доходить висновку, що дії ОСОБА_1 відповідають складу адміністративного правопорушення та правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Його вина у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується:
- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення ААД № 021110 від 28.04.2023 року;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, яке ОСОБА_1 отримувати відмовився;
- відеоматеріалом доданим до протоколу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, оцінивши надані доказі в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобам у стані алкогольного сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При обранні міри адміністративного стягнення суд звертає увагу, що згідно п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія.
Таким чином, враховуючи обставини скоєного, особу винного суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Суд вважає, що адміністративне стягнення у виді штрафу достатньо вплине на ОСОБА_1 та попередить вчинення ним нового правопорушення.
Згідно ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника справляється судовий збір у розмірі 0, 2 розміру мінімальної заробітної плати.
У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 40-1, 130, 280, 283 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. (р/р: UA198999980313090149000005001, отримувач: Донецьке ГУК/м. Донецьк/21081300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, ЄДРПОУ: 37967785), з позбавлення права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. (р/р: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримував: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Скарга на постанову суду до Дніпровського апеляційного суду може бути подано через Селидівський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.О. Хацько