апеляційне провадження №33/824/3501/2023
справа №753/7442/23
30 серпня 2023 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поліщук Н.В., розглянувши апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 19 червня 2023 року
у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
встановив:
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №276115 від 03 травня 2023 року, ОСОБА_2 24 квітня 2023 року о 08:30 за адресою: АДРЕСА_1 в громадському місці висловлювався нецензурною лайкою, образливо чіплявся до громадянина ОСОБА_1 та висловлював погрози насильства, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП.
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 19 червня 2023 року провадження у справі закрито за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Не погодившись з винесеною постановою, потерпілим ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд під час винесення постанови зробив передчасні, необґрунтовані та неправильні висновки.
Зазначає, що ОСОБА_2 не заперечував, що із січня 2023 року переслідував ОСОБА_1 та провокував його та його дружину, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 нібито перекрив дорогу дружині ОСОБА_2 на автомобілі під час повітряної тривоги. Зазначає, що в січні 2023 року не було ніякої повітряної тривоги.
Вказує, що 24 квітня 2023 року ОСОБА_2 біля будинку АДРЕСА_1 підбіг до родини ОСОБА_1 , почав ображати, погрожувати фізичною розправою за те, що ОСОБА_1 та його родина нібито чіпляють дружину ОСОБА_2 . Після чого дружина ОСОБА_1 дістала мобільний телефон та почала фіксувати події на відеокамеру.
Вказує, що відеозапис не містить усієї протиправної поведінки ОСОБА_2 та завершується грубими словами ОСОБА_1 , але це не що інше як емоційна реакція на протиправну поведінку ОСОБА_2 .
Вказує, що суд бездоказово звинуватив ОСОБА_1 у провокації та конфліктності, що не відповідає дійсності.
Уважає, що суд першої інстанції не звернув увагу на умисність дій ОСОБА_2 , що характеризуються його ініціативою через використання незначного приводу. Погрози, образи та лайка з боку ОСОБА_2 лунали так, щоб їх чули ОСОБА_1 , його дружина, малолітня дитина, так весь двір житлового будинку.
Мотивуючи наведеним, просить суд постанову Дарницького районного суду міста Києва від 19 червня 2023 року скасувати, винести нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 85 гривень.
В судовому засіданні ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав, пославшись на обставини викладені у ній. Просив апеляційну скаргу задовольнити.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши ОСОБА_1 , перевіривши та дослідивши матеріали адміністративної справи, переглянувши відео файл, доданий до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Статтею 1 КУпАП визначено:
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено:
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 10 КУпАП визначено:
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Статтею 23 КУпАП визначено:
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до статті 251 КУпАП:
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 251 КУпАП не встановлює переваг одних доказів над іншими. Докази можуть доповнювати один одного або спростовувати.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
На підтвердження вини ОСОБА_2 , який притягується до адміністративної відповідальності, до матеріалів справи долучено:
- протокол про адміністративне правопорушення від 03 травня 2023 року серії ВАВ № 276115, складений стосовно ОСОБА_2 ;
- заява ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, з якої вбачається, що чоловік (прізвище, ім'я не зазначено) висловлював претензії та погрози у зв'язку з тим, що хтось постійно зачіпає його дружину;
- рапорт про прийняття заяви про адміністративне правопорушення, відповідно до якого в ході проведення перевірки на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП;
- відеозапис з місця події, що відбулась 24 квітня 2023 року.
З даних відеозапису, що доданий до заяви про вчинення адміністративного правопорушення убачається, що на ньому зафіксовано перебіг подій, що сталися 24 квітня 2023 року.
На відео зафіксовано спілкування між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та його дружиною.
При цьому, на переглянутому відеофайлі не зафіксовано нецензурної лайки ОСОБА_2 , образливих чіплянь чи погроз. Разом з цим, відеофайл закінчується нецензурною фразою самого ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Враховуючи положення статті 173 КУпАП, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на громадський порядок.
Як вбачається з диспозиції статті 173 КУпАП дрібне хуліганство - нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Безпосереднім об'єктом охорони за статтею 173 КУпАП є громадський порядок.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Відмінною особливістю дрібного хуліганства від хуліганства, що наказується в кримінальному порядку, є те, що воно не має характеру грубого порушення громадського порядку, яке причиняє суттєву шкоду суспільним відносинам, правовим та законним інтересам громадян.
Громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони. Зокрема, громадським місцем є ліфт, таксофон, приміщення та територія закладів охорони здоров'я, навчальних закладів, дитячих майданчиків, спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, закладів фізичної культури і спорту, під'їзди житлових будинків, підземні переходи, транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, приміщення закладів ресторанного господарства, об'єктів культурного призначення, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ, стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів, приміщення підприємств, установ та організацій усіх форм власності, готелів та аналогічних засобів розміщення громадян, гуртожитків, аеропортів та на вокзалів.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.
Хуліганство з об'єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.
Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього.
Отже, статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за нецензурну лайку в громадських місцях та образливе чіпляння до громадян.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вказує на таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод із урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини поширюється також на справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності (Lutz v. Germany, § 182; Schmautzer v. Austria; Malige v. France).
Гарантії статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод включають зобов'язання суддів надавати достатні підстави для винесення рішень (H. v. Belgium (Н. проти Бельгії), § 53). Достатні підстави демонструють сторонам, що їхню справу було ретельно розглянуто.
Хоча національний суд користується певним правом розсуду, обираючи аргументи і приймаючи докази, він зобов'язаний обґрунтувати свої дії підставами для винесення рішень (Suominen v. Finland (Суомінен проти Фінляндії), § 36).
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до статті 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Апеляційний суд оцінивши наявні у справі докази на підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення зазначає, що такі не містять даних, на підтвердження обставин, викладених у протоколі.
Зокрема відеофайл не містить в собі фіксації вчинення ОСОБА_2 дрібного хуліганства, а обставини викладені в апеляційній скарзі не підтверджуються доказами.
Також матеріали справи не містять доказів обставин, викладених в апеляційній скарзі в частині того, що ОСОБА_3 лякає малолітню дитину ОСОБА_1 та чіпляється до його сім'ї, демонструє зверхність та систематично порушує спокій громадян.
За установлених обставин апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції в тій частині, що факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, не знайшов свого підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Відтак апеляційний суд робить висновок про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови Дарницького районного суду міста Києва від 19 червня 2023 року - без змін.
Керуючись статтями 284, 294 КУпАП суд -
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 19 червня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Поліщук