Справа № 758/6513/23 Головуючий в суді І інстанції Ікорська Є.С.
Провадження № 33/824/3978/2023 Головуючий в суді ІІ інстанції Сушко Л.П.
28 серпня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисник Конюшка Дениса Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 27 липня 2023 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 369755 від 22 травня 2023 року - 22.05.2023 року о 00год. 03 хв. за адресою: вул. Осиповського, 2, м. Київ, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Suzuki New S4, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога, чим порушив п. 2.9(а) Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 27 липня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 536 грн 80 коп..
Не погоджуючись з вказаною постановою, захисник Конюшко Д.Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги посилався на Інструкцію про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зокрема посилаючись на п. 7 Інструкції, відповідно до якого, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Представник скаржника вважає, що суд першої інстанції не вірно потрактував законодавство, оскільки на думку скаржника, обов'язковою умовою є саме проведення огляду на місці за допомогою технічних засобів. Якщо водій відмовляється від проходження огляду на місці або не згідний з результатами огляду тільки тоді - огляд відбувається у закладі "Соціотерапія". Проте, в даному випадку, працівники поліції одразу направили водія в заклад "Соціотерапія".
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані також тим, що лікар, який проводив огляд не пройшов відповідне удосконалення, що передбачається Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зокрема відповідно до п. 3 Інструкції огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги представник скаржника вказував також на те, що відповідно до Акту огляді на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду - таким чином, дії особи, мали кваліфікуватись як порушення п. 2.5 ПДР, а не п. 2.9(а), що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Конюшко Д.Б. підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Представник Київської міської прокуратури у судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах справи адміністративної справи доказах.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна.
Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9.а ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 369755 від 22 травня 2023 року, з якого вбачається, що 22.05.2023 року о 00год. 03 хв. за адресою: вул. Осиповського, 2, м. Київ, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Suzuki New S4, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога, чим порушив п. 2.9(а) Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);
- у висновку КНП "Київська міська наркологічна клінічна лікарня "Соціотерапія" щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.05.2023 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває у стані алкогольного сп'яніння (1,12‰) (а.с. 2);
- на відеозапису із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм вказаних правил ПДР (а.с. 4).
Відповідно до постанови КАС ВС у справі №678/991/17 від 15.11.18 року відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки автомобіля, є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення.
Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме - ст. 256 детально регламентує питання, що пов'язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол підписаний особою, яка його склала, ОСОБА_1 , крім того, йому було роз'яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Обставини, зазначені в протоколі узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом із нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, на якому відображені події, які відбувалися 22 травня 2023 року за участю ОСОБА_1 ..
Відеозапис свідчить про дотримання працівником поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
Відеозаписи є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксовані подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не проведено огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки як вірно встановив суд першої інстанції при перегляді відеозапису який міститься в матеріалах справи, та було перевірено судом апеляційної інстанції, що працівниками поліції зупинено транспортний засіб Suzuki під час комендантської години, перевірили документи водія, оглянули автомобіль, о 00 год. 09 хв. працівники поліції повідомили, що водій повинен пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, у випадку, якщо водій не згоден проходити огляд на місці зупинки, то він буде доставлений до лікаря-нарколога з метою виявлення стану сп'яніння. Окрім того, роз'яснено, що водій може відмовитись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, за наслідками чого буде складено протокол за ст. 130 КУпАП. Водій повідомив поліцейським, що не відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння, однак хвилюється, оскільки результат може бути позитивним через те, що декілька годин тому випив пляшку пива, а він вживає гормональні препарати, які можуть затримувати алкоголь в організмі. У результаті водій був доставлений до лікаря-нарколога.
Також апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, про те, що лікар, який проводив огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, не проходив тематичного удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством, оскільки доказів на підтвердження вказаного до суду не надано, а підстави сумніватися суду у компетенції лікаря відсутні. Крім того, вимог щодо зазначення у акті огляду чи медичному висновку щодо результатів огляду на стан алкогольного сп'яніння інформації про проходження лікарем тематичного удосконалення за відповідною програмою чинне законодавство не містить.
Між тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що з відповіді КНП "Київська міська наркологічна клінічна лікарня "Соціотерапія" від 14.07.2023 № 1103, яка була надана адвокату Кошюшку Д.Б. , вбачається зокрема те, що за роз'ясненням МОЗ України (лист від 21.06.18 № 3.09-53/890-18 15741) на сьогодні немає жодної програми тематичнго удосконалення для лікарів закладів охорони здоров'я (фельдшерів - у сільській місцевості), що проводять огляді водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Лікар-нарколог, який має право проводити огляди на стан сп'яніння відповідно до посадової інструкції, затвердженої керівником закладу охорони здоров'я, де проводяться такі огляди (а.с. 12).
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду - таким чином, дії особи, мали кваліфікуватись як порушення п. 2.5 ПДР, а не п. 2.9. (а) ПДР, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки як вірно встановлено судом першої інстанції та з чим погоджується апеляційний суд, відповідно до акта медичного огляду від 22.05.2023 року водій ОСОБА_1 був оглянутий лікарем-наркологом ОСОБА_3 22.05.2023 о 00 год. 40 хв.. О 01 год. 01 хв. було здійснено огляд на стан сп'яніння із використанням технічного приладу Drager Alcotest 6820, результат позитивний 1,12 проміле. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що той факт, що водій відмовився від повторного обстеження через 20 хвилин після первинного огляду, а також відмова водія від лабораторної діагностики з метою уточнення наявних речовин впливу не може розцінюватись як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння в цілому. Оскільки і сам водій повідомив, що він погодився пройти огляд на стан сп'яніння.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП, крім того санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Подільського районного суду міста Києва від 27 липня 2023 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга захисника Конюшка Д.Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника Конюшка Дениса Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду міста Києва від 27 липня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено "29" серпня 2023 року.
Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко