Провадження № 11-сс/824/4159/2023 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Справа № 761/21568/23 Доповідач: ОСОБА_2
08 серпня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами, з доповненнями захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 червня 2023 року, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зірки, Поліського району, Київської області, громадянина України, працюючого слухачем Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського, одруженого, маючого на утриманні сина 2013 року народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України,-
за участю:
прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 червня 2023 року задоволено клопотання старшого слідчого 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_11 , погоджене з заступником начальника третього відділу управління процесуального керівництва досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 , в межах кримінального провадження №42022000000000687 від 09.06.2022 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та продовжено відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.
Строк дії ухвали про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_8 , під вартою визначенодо 19.08.2023 включно.
Визначено ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід - заставу в сумі 40 000 000 (сорок мільйонів) гривень.
Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, в разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_8 наступні обов'язки:
- здати слідчому паспорт або інші документи, які дають право на виїзд та в'їзд за кордон;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
- не відлучатись з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- з'являтись до слідчого, прокурора за їх викликом;
- носити електронний засіб контролю.
Доручено ТУ ДБР, розташованому у м. Києві провести розслідування фактів, викладених в заяві ОСОБА_8 щодо здійснення на ОСОБА_8 психологічного тиску невстановленими особами.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подали апеляційні скарги, захисником ОСОБА_6 , також подано доповнення до апеляційної скарги.
Захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , в поданій апеляційній скарзі, з доповненнями просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_8 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Захисник ОСОБА_7 , який діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , в поданій апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою обрати у відношенніОСОБА_8 , запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, або змінити оскаржувану ухвалу зменшивши розмір застави до 805 200 грн.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, з доповненнями захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню у зв'язку із невідповідністю висновку суду фактичним обставинам кримінального провадження, які виразилися у ігноруванні з боку слідчого судді доказів, які могли істотно вплинути на його висновки.
Апелянт вказує на те, що слідчий суддя під час судового розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу проігнорував процесуальні порушення сторони обвинувачення, а фактично не повідомлення ОСОБА_8 про зміну раніше повідомленої підозри від 16.06.2023.
Також апелянт зазначає, що дії ОСОБА_8 не можуть кваліфікуватися за ч. 5 ст. 191 КК України, оскільки бронежилети не перебували у відданні останнього, не були йому ввірені та не приймалися ним на речовому складі військової частини. Кваліфікація дій ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 114-1 КК України фактично дублює фабулу кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України, по суті є тим самим фактом.
Залишено поза увагою суду і те, що з 5 бронежилетів, які складаються з чотирьох пластин кожний (20 пластин усього), експертами здійснено близько 50 пострілів. Лише 2 пластини у 2-ох бронежилетах не витримали випробування. Інші 3 бронежилети пройшли випробування і за логікою експертів підпадають під 4-ий клас захисту. Тобто збитки мають місце у 2-ох бронежилетах, які не пройшли відповідну перевірку.
В ухвалі слідчим суддею формально перелічені ризики,передбачені ст. 177 КПК України. Не досліджено жодного обґрунтування: чому ОСОБА_8 повинен переховуватись від органів слідства та суду, на яких свідків може чинити тиск і з якою метою, яким чином і які саме документи знищуватиме, яким чином перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.
Розмір застави у розмірі 40 000 000 є не помірним для підозрюваного та перевищує передбачений для даної категорії злочинів п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.
При цьому, майновий стан підозрюваного жодним чином не свідчить про наявність у нього таких фінансових статків, які б дозволяли сплатити суму застави у розмірі 40 000 000 грн., яка по факту є для ОСОБА_8 непомірною.
Також апелянти звертають увагу суду, що ОСОБА_8 сталі соціальні і родинні зв'язки, він не судимий, має на утриманні малолітню дитину, має постійну роботу, виключно позитивно характеризується за місцем роботи, неодноразово нагороджувався грамотами Служби безпеки України 04.08.2010, 28.12.2018, 27.12.2019, відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», Міністром оборони України достроково присвоєно звання «полковник».
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою.
Апелянт вказує на необґрунтованість клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.
Аналіз змісту клопотання слідчого в частині посилання на докази, які обґрунтовують підозру, а також наданих доказів, дає підстави дійти висновку, що підозра не обґрунтована належними та допустимими доказами, що свідчить про необґрунтованість клопотання про продовження запобіжного заходу в частині обґрунтованості підозри.
Крім цього, оскаржуване рішення слідчого судді не містить оцінки доказів, мотивів прийняття доводів сторони обвинувачення та відхилення доводів сторони захисту, що вказує на необґрунтованість судового рішення.
Також апелянт зазначає, що відсутні достатні підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор. Доводи сторони обвинувачення щодо неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів також не ґрунтуються на наявних у справі доказах, а є виключно припущеннями слідчого, які необґрунтовано прийнятті до уваги слідчим суддею.
Апелянт також звертає увагу на відомості про майновий стан підозрюваного, дані про його особу та вважає, що розмір застави є надмірно великим.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та підозрюваного, в підтримку вимог поданих апеляційних скарг, з доповненнями, які останні просили задовольнити з наведених в них підстав, пояснення прокурорів, які заперечували проти задоволення апеляційних скарг, з доповненнями сторони захисту та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені у апеляційних скаргах, з доповненнями, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги, з доповненнями захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Ухвала слідчого судді про продовження строку тримання особи під вартою повинна відповідати вимогам ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Доводи захисника про те, що слідчий суддя виніс незаконну та необґрунтовану ухвалу, не ґрунтуються на змісті оскаржуваної ухвали.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, встановлено, що 21.06.2023 старший слідчий 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_11 , за погодженням з заступником начальника третього відділу управління процесуального керівництва досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києваз клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. У випадку внесення застави, визначеною ухвалою Київського апеляційного суду від 06.02.2023 покласти на підозрюваного ОСОБА_8 обов'язки: здати слідчому паспорт або інші документи, які дають право на виїзд та в'їзд за кордон; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи; не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду; з'являтись до слідчого, прокурора за їх викликом; носити електронний засіб контролю.
На обґрунтування вимог даного клопотання слідчий послався на те, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022000000000687 від 09.06.2022 за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_13 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 КК України та за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Так, тимчасово виконуючий обов'язки директора Департаменту державних закупівель ОСОБА_8 за попередньою змовою з заступником Міністра оборони ОСОБА_13 та іншими невстановленими на даний час особами всупереч основним завданням та функціям Міноборони в частині забезпечення належного рівня боєздатності та життєдіяльності Збройних Сил України, здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для Збройних Сил України, забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, діючи умисно в умовах особливого періоду перешкодив законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, шляхом укладення договору на поставку речового майна з «DUMA ENGINEERING GROUP S.L.» неналежної та сумнівної якості із попередньою передоплатою, з умисним недотриманням при цьому передбаченої Інструкцією вимоги стосовно обов'язкового зазначення у таких договорах (угодах, контрактах) процедури здійснення контролю за якістю такого товару, що призвело до поставки неякісних засобів індивідуального захисту, на загальну суму 97 988 077, 93 грн., та, як наслідок, до критичних наслідків в підтриманні обороноздатності країни, загрози життю та здоров'ю особового складу Збройних Сил України внаслідок своєчасного незабезпечення військовослужбовців якісним речовим майном, засобами індивідуального захисту, внаслідок чого підірвано рівень боєздатності підрозділів Збройних Сил України, а також створено перешкоди у підготовці Збройних Сил України до виконання покладених на них Конституцією України завдань, а саме стримування та відсічі збройної агресії російської федерації проти України, тим самим здійснив перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.
Як наслідок, злочинні дії ОСОБА_8 є вчиненням розтрати чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, у сумі 97 988 077, 93 грн., що відповідно до примітки 4 до статті 185 КК України в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, тобто відповідає визначенню особливо великий розмір.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, що підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
01.02.2023 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1 КК України.
Від надання показів ОСОБА_8 відмовився на підставі ст. 63 Конституції України.
16.06.2023 ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1 КК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06.02.2023 (єдиний унікальний номер № 761/3866/22к, справа № 11-сс/824/1332/2023) скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 01.02.2023 та постановлено нову ухвалу, відповідно до якої до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.04.2023 із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави 40 000 000 (сорок мільйонів) гривень, та покладено обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27.04.2023 підозрюваному ОСОБА_8 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 25.06.2023 включно.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17.05.2023 ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.2023 залишено без змін.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 9 місяців, тобто до 01.11.2023.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та інших учасників кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
21.06.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання слідчого та продовжено відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів до 19.08.2023 включно. Одночасно визначено ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід - заставу в сумі 40 000 000 (сорок мільйонів) гривень. На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_8 обов'язки, які визначено даною ухвалою.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.
Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тобто розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження ОСОБА_8 , строку тримання під вартою перевірялись судом при розгляді клопотання. При цьому був вислуханий підозрюваний ОСОБА_8 , доводи прокурора в підтримку поданого клопотання та заперечення сторони захисту щодо його задоволення, та викладено їх позиції в оскаржуваній ухвалі, а також з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав продовження запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України та встановив, що ризики, які існували на час застосування ОСОБА_8 запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати.
Слідчим суддею встановлено, що обґрунтованим є ризик переховування, оскільки ОСОБА_8 не будучи ізольованим від суспільства, може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, про що свідчить те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1 КК України. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо продовження строку запобіжного заходу врахував тяжкість злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_8 , у сукупності з іншими обставинами.
Слідчий суддя також врахував вік підозрюваного, обставини, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_14 , який має визначене місце проживання та реєстрації, має малолітнього сина, раніше не судимий, а також спосіб його життя та поведінку, які на думку суду, не є достатнім стримуючим фактором для запобігання зазначеного ризику.
Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважав такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, подальше застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Водночас, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час розгляду клопотання, встановлено продовження існування ризиків передбачених п. п. 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що в разі обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, підозрюваний ОСОБА_8 з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно впливати на свідків; знищити сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів; та перешкоджати кримінальному провадженню шляхом вчинення дій направлених на приховування майна, на яке можу бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Також всупереч твердженням апелянта, перевіряючи доводи та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ст. 114-1 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень слідчим суддею зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують. Для визначення причетності ОСОБА_8 до подій кримінальних правопорушень слідчим суддею досліджені відомості, надані сторонами, зокрема: протоколи допиту свідків; протокол обшуку; висновок судової балістичної експертизи № СЕ-19-22/22894-БЛ від 08.08.2022; висновок судової товарознавчої експертизи військового майна № СЕ-19-22/23646-ВМ від 22.08.2022; висновок судової військової експертизи № 28639/22-81/28658/22-81 від 28.01.2023, висновок судової економічної експерти № 11469/11470/23-72/14705-14708/23-72 від 05.05.2023, та інші матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
При цьому колегія суддів бере до уваги, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_8 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Крім того слід зазначити, що згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі "Соловей і Зозуля проти України" зазначено, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88", "Erdagozv. Turkey п. 51", "Cebotari v. Moldovaп. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".
Колегією суддів встановлено, що доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на момент розгляду вказаного клопотання, було достатньо для продовження такого запобіжного заходу, оскільки вони в сукупності можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_8 , з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_8 , до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ст. 114-1 КК України є вірогідною, що дає підстави для продовження йому строку тримання під вартою з метою запобіганню ризикам, встановленим та доведеним стороною обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Під час судового розгляду слідчим суддею встановлено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні, в якому підозрюється ОСОБА_8 , враховано обставини, передбаченні ст. 178 КПК України.
Таким чином слідчим суддею досліджено доводи викладені в клопотанні та з урахуванням, тяжкості та суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_8 , а також наявності ризиків на які посилалась сторона обвинувачення, а тому, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Всупереч твердження апелянта, колегією суддів встановлено, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для продовження ОСОБА_8 , строку тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, що підтверджується вище викладеним.
Оскільки заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились та виправдовують тримання підозрюваного під вартою, клопотання слідчого задоволено слідчим суддею обґрунтовано та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_8 , на строк до 19.08.2023 року, в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
5. Розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Також всупереч твердженням апелянтів, слідчим суддею враховано обставини вчинення кримінальних правопорушень, зокрема їх вчинення в умовах військового стану, спосіб вчинення. На підставі викладеного слідчий суддя прийшов обґрунтованоговисновку, що застава має бути визначена у розмірі 40 000 000 гривень, оскільки визначення застави саме в такому розмірі буде пропорційно помірною для підозрюваного та може гарантувати належну процесуальну поведінку останнього та виконання ним покладених на нього обов'язків, також враховуючи вагомість ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
Таким чином розмір застави визначений з урахуванням обставин кримінального провадження, особи підозрюваного, підстав для її зменшення, колегія суддів на даний час не вбачає.
Доводи захисників про відсутність обґрунтованої підозри та не доведення стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на матеріалах судового провадження. Слідчим суддею прийнято рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому досліджено належним чином всі матеріали провадження та наведено в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, обставини підозри судом з'ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді, також вказане було встановлено слідчими суддями при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та його продовжені.
З урахуванням обставин кримінального провадження, наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо необхідності продовження застосування щодо ОСОБА_8 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування щодо останнього більш м'яких запобіжних заходів не вбачається.
Посилання сторони захисника на дані, що характеризують особу підозрюваного, не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_8 , може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України і не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Доказів того, що ОСОБА_8 , за станом здоров'я не може утримуватись під вартою слідчому судді не надано, а також не надано під час апеляційного розгляду
Також не знайшли підтвердження твердження сторони захисту, що слідчий суддя під час судового розгляду клопотання проігнорував процесуальні порушення сторони обвинувачення, а фактично не повідомлення ОСОБА_8 про зміну раніше повідомленої підозри від 16.06.2023 та спростовуються наступним.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали слідчим суддею вивчено у судовому засіданні матеріали відеозапису повідомлення ОСОБА_8 про зміну раніше повідомленої підозри від 16.06.2023 р. та встановлено, що слідчим вручалося письмове повідомлення про зміну підозри ОСОБА_8 , однак він відмовився його отримати, у зв'язку з чим слідчий зачитав йому повний текст повідомлення. Діючим КПК не передбачено обов'язкової участі при цьому захисника. Тому, слідчим суддею не встановлено факт порушень вимог законодавства з боку слідчого та прокурора при здійсненні вказаного повідомлення про зміну підозри.
Також слідчим суддею досліджено заяву підозрюваного про застосування психологічного насильства, однак переглянувши відеозапис процесу повідомлення про зміну підозри ОСОБА_8 від 16.06.2023, незважаючи, на те, що відеозаписом не зафіксовано факти застосування психологічного насилля до ОСОБА_8 , вислухавши позицію учасників судового розгляду, виходячи з наведеного та за наявності загальних обов'язків судді щодо захисту прав людини (ст.206 КПК України), дотримуючись положень ч. 6 ст.9 КПК України та закріпленого ст.8 КПК України принципу верховенства права, з урахуванням практики Верховного Суду, слідчий суддя вважав за необхідне відреагувати на доводи підозрюваного з метою дослідження фактів, викладених ним, дотримання правоохоронними органами прав ОСОБА_8 , та доручити ТУ ДБР, розташованому у м. Києві провести розслідування фактів, викладених в заяві ОСОБА_8 щодо здійснення на ОСОБА_8 психологічного тиску невстановленими особами.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційні скарги, з доповненнями сторони захисту з викладеними в них доводами, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 червня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційні скарги, з доповненнями захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4