Справа №757/24829/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/4244/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
07 серпня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою, з доповненнями представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 червня 2023 року, -
за участю:
власника майна ОСОБА_6 ,
представника власника майна ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 червня 2023 року задоволено клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 12023000000000227 від 09.02.2023 року та накладено арешт на тимчасово вилучене, в ході проведення обшуку «14» червня 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , майно, яке було виявлено та вилучено за місцем проживання ОСОБА_9 , а саме:
- MacBook Apple в чохлі синього кольору S/N: FVFJDAQEQGL4,
- мобільний телефон iPhone 14 Pro Max ІМЕІ НОМЕР_1 з сім картою мобільного оператора «Лайфсел» НОМЕР_2 ;
- предмет схожий на пістолет, чорного кольору з маркуванням «Zoraki - MOD.914» з магазином до нього;
- поліетиленовий прозорий пакет в якому знаходиться 7 предметів схожих на набої з гравіюванням ПНД - 9П 9 мм;
- грошові кошти в сумі 5500 доларів США та 100 Євро.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, з доповненнями в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 червня 2023 року та її скасувати в частині накладення арешту на тимчасово вилучене в ході обшуку майно, а саме:
- MacBook Apple в чохлі синього кольору S/N: FVFJDAQEQGL4,
- мобільний телефон iPhone 14 Pro Max ІМЕІ НОМЕР_1 з сім картою мобільного оператора «Лайфсел» НОМЕР_2 ;
- грошові кошти в сумі 5500 доларів США та 100 Євро.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна в цій частині.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що під час розгляду клопотання прокурора, слідчий суддя істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону та прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи.
Апелянт звертає увагу на те, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі 757/20749/23, не надавався дозвіл на вилучення мобільних пристроїв зв'язку, комп'ютерної техніки (лише шляхом зняття інформації) та грошей, оскільки очевидно, що вони не мають відношення до вчинення злочину.
Також апелянт зазначає, що зазначені у протоколі обшуку грошові кошти в сумі в сумі 5500 доларів США і 100 Євро є подарунком родичів на весілля ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , яке подружжя збиралось витратити на придбання власного авто.
MacBook Apple S/N: FVFJDAQEQGL4 та мобільний телефон iPhone 14 Pro Max ІМЕІ НОМЕР_1 були придбані ОСОБА_6 в кредит в магазині «Фокстрот», про що свідчить товарний чек.
За таких обставин, незаконне переправлення осіб через Державний кордон України, до чого нібито причетний ОСОБА_9 , не було спрямоване на заволодіння вилученого комп'ютера та засобу зв'язку, які належать ОСОБА_6 , вилучені речі не є об'єктом ймовірних кримінально-протиправних дій ОСОБА_9 та не здобуті кримінально протиправним шляхом.
Зазначені вище електронні пристрої були оглянуті слідчим під час обшуку, їх надали добровільно та у розблокованому вигляді. Було встановлено відсутність будь-якої інформації, щодо мети обшуку, зазначеної в ухвалі слідчого судді про обшук.
Крім того апелянт зазначає, що у клопотанні прокурора та в ухвалі слідчого судді не вказано конкретно в чому полягають ризики приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилучених речей у випадку не накладення арешту. За таких обставин, в силу імперативних норм ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя зобов'язаний був відмовити в накладенні арешту.
На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся 16.06.2023 без виклику власника майна, копію ухвали отримано 23.06.2023.
В судове засідання прокурор не заявився, про дату час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином. Проте від прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 червня 2023 року у відсутності прокурора, також прокурором в даному клопотання зазначено, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому останній просить відмовити у задоволенні вказаної апеляційної скарги.
З урахуванням зазначеного, думки власника майна ОСОБА_6 та її представника адвоката ОСОБА_7 , які вважали за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності прокурора, а тому колегія суддів прийшла до висновку про можливість проведення судового розгляду без участі прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши власника майна та його представника, які підтримали вимоги апеляційної скарги, з доповненнями з наведених у ній підстав, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, з доповненнями, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга, з доповненнями представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання про арешт майна відбувся без повідомлення власника майна та її представника, матеріали справи не містять відомостей про направлення копії ухвали власнику майна, однак як зазначає апелянт, що копію оскаржуваної ухвали отримано 23.06.2023, іншої інформації матеріали справи не містять, у зв'язку з чим колегія суддів вбачає підстави для задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Як убачається з матеріалів, наданих судом першої інстанції, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12023000000000227 від 09.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що на території України діє організована група осіб, які з корисливих мотивів, шляхом усунення перешкод, організували та налагодили стійкі злочинні схеми, які полягають у незаконному переправленні громадян Китайської Народної Республіки через Державний кордон України.
Вказані схеми полягають в наступному, допомога в отриманні громадянином Китайської Народної Республіки «е-візи» Молдови, після прибуття до м. Кишинів у супроводі членів групи відбувається поселення останніх. Далі іноземцям виготовляються запрошення для багаторазового в'їзду до України на протязі одного року, із зазначенням мети візитів, що не відповідають дійсності, а саме: залучення особи в якості волонтера, реєстрації підприємства із іноземними інвестиціями тощо. Після цього, вказані запрошення учасника групи подаються до консульства України для отримання візи на в'їзд до України. Далі іноземці на підставі запрошень, отримують візи та у супроводі і під наглядом членів групи через КПВВ «Могилів-Подільський» в'їжджають на територію України, після чого відбувається наступне:
- короткочасне перебування в Україні та подальший виїзд через пункт пропуску «Чоп» до Угорщини, з метою подальшої міграції до більш розвинених країн Європейського Союзу;
- подача підробних документів до органів ДМС України для отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні, що надає підстави на безперешкодний перетин Державного кордону України, в'їзд та подальше тривале перебування у країнах Європейського Союзу;
- транспортування і поселення у м. Києві. Знайомство з фіктивною дружиною або чоловіком (зазвичай особи з тяжким матеріальним становищем) і в подальшому послуга «шлюб за добу». Після укладання шлюбу дружина українка або чоловік українець виїжджає до м. Львова та у консульстві Канади подається на отримання канадської візи в якості біженця за програмою «Cuaet», після отримання позитивної відповіді та відкриття візи, на аналогічну канадську візу подається громадянин Китайської Народної Республіки за підставою возз'єднання сім'ї, що після отримання візи надає підстави для вильоту і тривалого проживання з можливістю працевлаштування у Канаді;
- транспортування та поселення у м. Києві, в подальшому виготовлення високоякісної підробки паспорта громадянина України для виїзду за кордон та подальший перетин і перебування на території Європейського Союзу на підставі «безвізу», на період воєнного стану - довготривале перебування;
Так, у відповідності до матеріалів кримінального провадження та матеріалів отриманих за результатами виконання доручення співробітниками Департаменту міграційної поліції Національної поліції України, встановлено, що до реалізації вище описаних злочинних схем причетні ряд осіб, серед яких: громадянин України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, «14» червня 2023 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва проведено санкціонований обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_9 ,, під час якого з вказаного приміщення виявлено та вилучено речі та документи, дозвіл на вилучення якого не надано слідчим суддею, зокрема: MacBook Apple в чохлі синього кольору S/N: FVFJDAQEQGL4 , мобільний телефон iPhone 14 Pro Max ІМЕІ НОМЕР_1 з сім картою мобільного оператора «Лайфсел» НОМЕР_2 ; предмет схожий на пістолет, чорного кольору з маркуванням «Zoraki - MOD.914» з магазином до нього; поліетиленовий прозорий пакет в якому знаходиться 7 предметів схожих на набої з гравіюванням ПНД - 9П 9 мм; грошові кошти в сумі 5500 доларів США та 100 Євро.
16.06.2023 року прокурор третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене в ході проведення обшуку «14» червня 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , майно, яке було виявлено та вилучено за місцем проживання ОСОБА_9 , а саме: MacBook Apple в чохлі синього кольору S/N: FVFJDAQEQGL4,мобільний телефон iPhone 14 Pro Max ІМЕІ НОМЕР_1 з сім картою мобільного оператора «Лайфсел» НОМЕР_2 ;предмет схожий на пістолет, чорного кольору з маркуванням «Zoraki - MOD.914» з магазином до нього; поліетиленовий прозорий пакет в якому знаходиться 7 предметів схожих на набої з гравіюванням ПНД - 9П 9 мм; грошові кошти в сумі 5500 доларів США та 100 Євро., з метою запобігання його пошкодження, відчуження третім особам, забезпечення проведення відповідного експертного дослідження та попередження настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
На обґрунтування вимог даного клопотання прокурор послався на те, що на вилученому ноутбукові та на мобільному телефоні може міститься інформація щодо протиправної діяльності організованої групи та підтверджувати обставини злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України даного кримінального провадження.
Грошові кошти вилучені в ході проведення обшуку можуть бути набуті злочинним шляхом, а саме як оплата за послуги незаконного переправлення осіб через державний кордон України.
Таким чином, зазначене майно відповідає критеріям, визначеним п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України та постановою від 14.06.2023 у кримінальному провадженні визнано речовими доказами.
16.06.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання прокурора та накладено арешт на тимчасово вилучене в ході проведення обшуку «14» червня 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , майно, яке було виявлено та вилучено за місцем проживання ОСОБА_9 , а саме:
- MacBook Apple в чохлі синього кольору S/N: FVFJDAQEQGL4,
- мобільний телефон iPhone 14 Pro Max ІМЕІ НОМЕР_1 з сім картою мобільного оператора «Лайфсел» НОМЕР_2 ;
- предмет схожий на пістолет, чорного кольору з маркуванням «Zoraki - MOD.914» з магазином до нього;
- поліетиленовий прозорий пакет в якому знаходиться 7 предметів схожих на набої з гравіюванням ПНД - 9П 9 мм;
- грошові кошти в сумі 5500 доларів США та 100 Євро.
Оскільки дана ухвала оскаржена представником власника майна ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7 , тільки в частині накладення арешту на MacBook Apple в чохлі синього кольору S/N: FVFJDAQEQGL4, мобільний телефон iPhone 14 Pro Max ІМЕІ НОМЕР_1 з сім картою мобільного оператора «Лайфсел» НОМЕР_2 та грошові кошти в сумі 5500 доларів США та 100 Євро, тому колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах вимог поданої апеляційної скарги, а щодо іншого майна, на яке накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на майно колегією суддів не вирішується.
Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12023000000000227 від 09.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,слідчий суддя, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали виходив з наявності передбачених ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на MacBook Apple в чохлі синього кольору S/N: FVFJDAQEQGL4, мобільний телефон iPhone 14 Pro Max ІМЕІ НОМЕР_1 з сім картою мобільного оператора «Лайфсел» НОМЕР_2 та грошові кошти в сумі 5500 доларів США та 100 Євро, з урахуванням правової кваліфікації кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичних обставин кримінального провадження, а також, що 14.06.2023 постановою зазначене майно визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні, а тому слідчий суддя, дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про накладення арешту з метою запобігання його пошкодження, відчуження третім особам, забезпечення проведення відповідного експертного дослідження та попередження настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були, досліджені матеріали судового провадження, а також з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження № 12023000000000227 від 09.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та можливе відношення до нього вилученого майна,а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив вказане клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вилучене майно, з підстав того, що воно відповідає критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.
Твердження апелянта про те, що грошові кошти в сумі 5500 доларів США і 100 Євро є подарунком родичів на весілля ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , які подружжя збиралось витратити на придбання власного авто, то вони мають бути перевірені під час проведення досудового розслідування, з урахуванням обставин кримінального провадження № 12023000000000227 від 09.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу, з доповненнями - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Поновити представнику власника майно ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 травня 2023 року.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 травня 2023 року, в частині задоволення клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 12023000000000227 від 09.02.2023 року та накладення арешту на тимчасово вилучене в ході проведення обшуку «14» червня 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , майно, яке було виявлено та вилучено за місцем проживання ОСОБА_9 , а саме:
- MacBook Apple в чохлі синього кольору S/N: FVFJDAQEQGL4,
- мобільний телефон iPhone 14 Pro Max ІМЕІ НОМЕР_1 з сім картою мобільного оператора «Лайфсел» НОМЕР_2 ;
- грошові кошти в сумі 5500 доларів США та 100 Євро., - залишити без зміни,а апеляційну скаргу, з доповненнями представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4