30 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 420/14673/20
адміністративне провадження № К/9901/22473/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргою ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 (головуючий суддя Потоцька Н.В.) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 (головуючий суддя Єщенко О.В., судді Димерлій О.О., Танасогло Т.М.)
у справі №420/14673/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:
1.1. визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області під час проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50 відсотків суддівської винагороди працюючого судді згідно довідки Луганського Апеляційного суду від 18.03.2020 №133;
1.2. зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 80 відсотків суддівської винагороди працюючого судді згідно довідки Луганського Апеляційного суду від 18.03.2020 №133 з 19.02.2020, з врахуванням раніше виплачених сум.
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2021, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:
3.1. ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та з грудня 2016 року отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI, в редакції, чинній на час виходу у відставку.
3.2. Луганським апеляційним судом 11.03.2020 позивачу видана нова довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці №133 від 11.03.2020 про те, що станом на 18.02.2020 її суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 196537 грн, в тому числі: посадовий оклад 115610 грн, доплата за вислугу років 80927 грн.
3.3. Ця довідка видана відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, рішення Конституційного Суду України №2-р/2020 від 18.02.2020.
3.4. Позивачка 16.03.2020 звернулася до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Луганського апеляційного суду №133 від 11.03.2020.
3.5. Однак, рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 17.03.2020 №393/03-10/1 позивачці відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», оскільки згідно з абз. 1 п. 25 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим законом має суддя, який призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого конкурсу. ГУ ПФУ а Одеській області зазначено, що рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 по справі №1-15/2018 (4086/16) вказаний пункт визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), але на даний час відсутній порядок проведення перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці з врахуванням Рішення Конституційного Суду України.
3.6. Не погоджуючись із рішення ГУ ПФУ в Одеській області, ОСОБА_1 оскаржила його в судовому порядку.
3.7. Рішенням суду від 24.07.2020 визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 17.03.2020 №393/03-10/1 про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до довідки Луганського апеляційного суду від 11.03.2020 №133 та зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 починаючи з 19.02.2020 відповідно до довідки Луганського апеляційного суду від 11.03.2020 року №133 та виплатити його з урахуванням різниці, яка була виплачена в цей період.
3.8. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Одеській області залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2020 по справі № 420/5061/20 залишено без змін.
3.9. Пенсія позивачці призначалася у розмірі 80 % суддівської винагороди працюючого судді, що підтверджується протоколом призначення пенсії та перерахунками пенсії за попередні роки.
3.10. На виконання рішення суду від 24.07.2020 ГУ ПФУ в Одеській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Луганського апеляційного суду від 11.03.2020 року №133, проте із розрахунку 50% суддівської винагороди працюючого судді.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до положень частини 3 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. З огляду на те, що на момент перерахунку та виплати довічного грошового забезпечення судді у відставці пенсійним органом дотримано вказані положення закону про судоустрій, ці норми є чинними і неконституційними у встановленому порядку не визнавались, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову та відсутність підстав для його задоволення.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
5.1. Вважає, що суди попередніх інстанцій неправильного застосували норми матеріального права. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що відповідач під час здійснення процедури перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді протиправно застосував відсотковий показник, передбачений частиною 3 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII і фактичного здійснив призначення нового щомісячного довічного грошового утримання замість перерахунку раніше призначеного. Зазначає, що внаслідок протиправних дій відповідача було зменшене відсоткове значення розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача з 80% до 50% суддівської винагороди судді. На переконання позивача, при перерахунку раніше призначеного позивачу Щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці його розмір має обчислюватися, виходячи із відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, право на яке позивач набув на момент виходу у відставку 16.09.2016, тобто виходячи з 80% суддівської винагороди і його розмірне може зменшуватися внаслідок подальших змін в законодавстві. При цьому, позивач в якості підстави для відкриття касаційного провадження вказала на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
8. У відзиві на касаційну скаргу пенсійний орган просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 - без змін.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
9. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
10. Спірним питанням у цій справі є правомірність дій відповідача щодо визначення під час перерахунку відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
11. Відповідно частин 1, 3, 4 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
12. Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90% суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
13. Разом з цим, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII зі змінами.
14. Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
15. Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
16. Колегія суддів наголошує на тому, що Конституційний Суд України визнав неконституційним увесь пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 02.06.2016 № 1402-VIII, у тому числі й щодо можливості обчислення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI.
17. На час виникнення спірних відносин у цій справі, право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, його розмір, а також його перерахунок врегульовано положеннями статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, частиною четвертою якої передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
18. Водночас, частиною третьою статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
19. Отже, на переконання колегії суддів до відносин з визначення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці при проведенні його перерахунку відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII повинні застосовуватись виключно норми цього Закону.
20. Таким чином, оскільки чинним Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї для нарахування довічного щомісячного грошового утримання, а також виходячи із принципу єдності статусу суддів, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для обрахунку (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання виходячи із розміру суддівської винагороди діючого судді та розміру її відсоткового значення одночасно за складовими, які передбачені різними законами.
21. Тобто, для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді за правилами частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII у формулі його обрахунку має застосуватись розмір відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, визначений частиною третьою Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII.
22. Аналогічна правова позиція, висловлена Верховним Судом у справах, що виникли у подібних правовідносинах, зокрема: у постановах від 24.09.2021 у справі № 620/5437/20, від 11.10.2021 у справі № 160/10640/20, від 15.02.2022 у справі № 340/161/21 та від 02.08.2022 у справі №620/6361/20.
23. Водночас, у вказаних вище постановах Верховний Суд дійшов наступного висновку:
" Крім того, слід звернути увагу, що перерахунок грошового утримання судді у відставці, виходячи із розміру відсоткового значення, визначеного частиною третьої статті 141 Закону 2453-VI від заробітної плати працюючого судді, ставить діючих суддів та суддів, які вийшли у відставку за Законом №1402-VIII, у нерівне становище з тими суддями, які вийшли у відставку за Законом № 2453-VI, що не відповідає базовому принципу єдності статусу суддів, який означає однаковий підхід до встановлення рівня матеріального забезпечення судді."
24. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається, та який, відповідно, спростовує доводи скаржника.
25. Відтак, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанції про відсутність у відповідача правових підстав для здійснення позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із 80 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
26. Враховуючи зазначене вище, доводи скаржника не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
27. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 350, 356 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач В.М. Шарапа
Судді А.А. Єзеров
В.М. Кравчук