01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції - Чудак О.М.
Суддя-доповідач - Епель О.В.
29 серпня 2023 року Справа № 640/14161/21
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кузьмишиної О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києві від 30 червня 2022 року у справі
за позовом фізичної особи-підприємця
ОСОБА_1
до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві,
як відокремленого підрозділу ДПС,
Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення
і зобов'язання вчинити дії,
Історія справи.
1 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - Відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - Відповідач-2), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 13.04.2021 №2563480/2393311051 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ФОП ОСОБА_1 від 31.03.2021 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ФОП ОСОБА_1 стверджував, що надав на вимогу контролюючого органу достатні та необіхдні документи на підтвердження операцій, щодо яких складено спірну податкову накладну.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києві від 30 червня 2022 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено повністю
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання вимог податкового органу, зазначених у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 31.03.2021 №2 в ЄРПН, Позивач не надав контролюючому органу доказів використання ним усіх автомобілів, переданих в оренду за актом від 31.03.2021 № 14, а також не надав належних доказів проведення розрахунків з ТОВ «КАРГОС-ТРАНС», незважаючи на те, що такі документи позивач повинен мати, відповідно до п. 3.2 договору найму транспортних засобів від 01.07.2020, згідно з яким наймодавець щомісячно оформляє рахунок-фактуру та акт виконаних робіт на загальну суму, виходячи з вартості наданих послуг, не пізніше 2-го числа місяця наступного за розрахунковим, а грошові кошти наймач зобов'язується виплачувати готівкою (безготівковим розрахунком) щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Разом з тим суд вказав, що надана Позивачем оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за березень 2021 року за відсутності розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, не може слугувати належним доказом проведення розрахунків.
3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначаючи, що на його переконання, ФОП не зобов'язана доводити наявність у неї права на здійснення виду діяльності, який вказано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Разом з тим, на переконання Апелянта, ним були надані достатні та необхідні документи для реєстрації поданої ним податкової накладної і що інших документів ані Відповідач, ані суд у нього не витребував.
При цьому Апелянт звертає увагу на те, що в спірному рішенні контролюючий орган не підкреслив, які саме конкретно документи не були надані.
Також Апелянт звертає увагу на те, що спірна накладна була складена щодо першої події - надання послуг і відсутність факту оплати станом на момент надання ним пояснень, на його думку, не свідчить про відсутність господарської операції.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Крім того, у своїй скарзі Позивач просив стягнути з Відповідачів на його користь понесені ним витрати на сплату судового збору та на правничу допомогу.
4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2023 та від 28.07.2023 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
5. У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.
6. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
7. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
8. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність, зокрема, за КВЕД 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів.
Між Позивачем і ТОВ «КАРГОС-ТРАНС» укладено договір найму транспортних засобів від 01.07.2020, на умовах якого Позивач зобов'язався надати в тимчасове платне користування ТОВ «КАРГОС-ТРАНС» транспортні засоби.
Згідно з п. 3.1 вказаного договору найму транспортних засобів від 01.07.2020 щомісячна плата за користування транспортними засобами визначена у Додатку №2 до вказаного договору, зокрема, щомісячна плата за користування транспортними засобами марки ГАЗ, БЕЛАВА - по 5000 грн з ПДВ.
Відповідно до пункту 3.2 договору найму транспортних засобів від 01.07.2020 наймодавець щомісячно оформляє рахунок-фактуру та акт виконаних робіт на загальну суму, виходячи з вартості наданих послуг, не пізніше 2-го числа місяця наступного за розрахунковим, а грошові кошти наймач зобов'язується виплачувати готівкою (безготівковим розрахунком) щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
31.03.2021 між ФОП ОСОБА_1 і ТОВ «КАРГОС-ТРАНС» підписано акт надання послуг № 14 до договору від 01.07.2020, в якому зафіксували надання Позивачем для ТОВ «КАРГОС-ТРАНС» послуг загальною вартістю 55 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 9 166,67 грн з оренди 11 автомобілів.
На підтвердження проведення розрахунків за вказані послуги Позивач надав оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за березень 2021 року, згідно якої по ТОВ «КАРГОС-ТРАНС» за договором найму транспортних засобів від 01.07.2020 сальдо на початок періоду - «Дебет» 98 200 грн, обороти за період «Кредит» - 98 200 грн, сальдо на кінець період - 0.
Матеріали справи містять докази придбання Позивачем у ТОВ «Етуаль-Авто» автомобіля БЕЛАВА 1202 (2 шт), ГАЗ 330202-750 (1 шт).
За фактом підписання вказаного акту надання послуг від 31.03.2021 №14, ФОП ОСОБА_1 складено податкову накладну від 31.03.2021 № 2 на загальну суму 55 000 грн, у тому числі ПДВ 9 166,67 грн, яку 02.04.2021 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
02.04.2021 ФОП ОСОБА_1 отримав квитанцію, згідно з якою реєстрація податкової накладної від 31.03.2021 № 2 зупинена, відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України у зв'язку з тим, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків визначеним пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП 77.12 послуг відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
07.04.2021 ФОП ОСОБА_1 на виконання вказаних вимог податкового органу надав поясненння та копії документів, що підтверджують здійснення ним господарської операції, за якою складено спірну податкову накладну від 31.03.2021 №2.
Рішенням Комісії ГУ ДПС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13.04.2021 №2563480/2393311051 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 31.03.2021 №2 з підстави - ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.
У графі «Додаткова інформація» вказаного рішення зазначено: «інформацію щодо власності/оренди ТЗ, які здаються в оренду, а саме Свідоцтва про реєстрацію ТЗ; розрахункові документи з наймачем (п.3.2 договору - щомісячно не пізніше 10 числа наступним за розрахунковим; розрахункові документи на ПК на придбані авто)».
Позивач оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Комісії ДПС з питань розгляду скарг.
Однак, рішенням Комісії ДПС з питань розгляду скарг від 22.04.2021 таку скаргу залишено без задоволення, а рішення від 13.04.2021 №2563480/2393311051 - без змін.
9. Вважаючи протиправним рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві щодо відмови в реєстрації податкової накладної, а свої права - порушеними, Позивач звернувся до суду з цим позовом.
10. Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Постанова № 1246), Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165), Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
У пункті 188.1 статті 188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10 ст. 201 ПК України).
У пп. 14.1.60 п. 14 ст. 14 ПК України визначено, що ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з п.п. 12, 13 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1. ст.192 та п.201.10. ст.201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п.201.1. ст.201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. ст.200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16. ст.201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Відповідно до п.п. 74.2, 74.3 ст. 74 ПК України в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п. 74.2 ст. 74 цього Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;
в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп.201.16.2. цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України).
Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Згідно з п.п. 10, 11 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).
Пунктом 5 Порядку № 1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).
Згідно з п. 1 додатку 3 Порядку № 1165 «Критерії ризиковості здійснення операцій» відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Пунктами 2-7 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з пунктами 9-11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
У пункті 6 Порядку № 1165 передбачено, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Висновки суду апеляційної інстанції.
11. Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що законодавством регламентовано чіткий порядок реєстрації податкових накладних в ЄРПН та правові підстави для зупинення їх реєстрації і для відмови в її здійсненні.
12. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв'язку зі встановленням його ризиковості за вищевказаними Критеріями, податковий орган зобов'язаний не лише зазначити загальний пункт таких Критеріїв, а й вказати яким саме критеріям, на його думку, не відповідає платник та які конкретно документи йому слід подати.
Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.
13. Така вимога є цілком обґрунтованою, оскільки від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної.
При цьому, тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.
14. Разом з тим, слід враховувати, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
15. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18.
16. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що реєстрацію поданої Позивачем податкової накладної зупинено (як зазначено у квитанції) без визначення, які конкретно документи Позивачу слід подати та/або пояснення для усунення виниклих сумнівів щодо задекларованих ним операцій.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як до акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
У контексті аналізу зазначених обставин судова колегія зазначає, що підставою для зупинення реєстрації поданої Позивачем податкової накладної контролюючим органом вказано, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 77.12відсутні в такблиці даних платника ПДВ та, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
Водночас, після надання Позивачем документів, які підтверджують інформацію, зазначену в такій накладній підставою для прийняття спірного рішення Комісією вказано вже зовсім інші підстави, а саме: ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків, а також зазщначено у графі «Додаткова інформація», що Позивачем не надано нформацію щодо власності/оренди ТЗ-які здаються в оренду, а саме Свідоцтва про реєстрацію ТЗ; розрахункові документи з наймачем (п.3.2 договору - щомісячно не пізніше 10 числа наступним за розрахунковим; розрахункові документи на ПК на придбані авто).
Тобто, реєстрації поданої Позивачем податкової накладної була зупинена з підстав, відмінних від тих, з яких Відповідачем-1 прийнято спірне рішення, а отже, Позивач був позбавлений практичної можливості подати відповідні документи на підтвердження відповідних операцій за вичерпним переліком.
Втім, як убачається з матеріалів справи, незважаючи на це, Позивачем були надані контролюючому органу документи на підтвердження таких операцій, які в сукупності вказують на наявність достатніх правових підстав для реєстрації поданої ним накладної.
У контексті аналізу цього питання судова колегія зазначає, що Позивач надав контролюючому органу не лише детальні та ґрунтовні пояснення щодо спірної операції, а й копії, зокрема документів, які підтверджують придбання ним певних транспортних засобів, що здавалися в оренду у межах спірних операцій, та ОСВ, в яких відбражений весь рух коштів по рахункам.
Водночас, колегія суддів ще раз наголошує, що при зупиненні реєстрації спірної податкової накладної ГУ ДПС у м. Києві не вимагало у Позивача надання тих документів, що в наступному були зазначені ним у рішення про відмову в реєстрації такої ПН як ненадані.
17. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що при вирішенні цього спору судом не встановлюється товарність відповідних операцій за спірною накладною, а лише перевіряється наявність підстав для її реєстрації в ЄРПН.
18. З оглядя на викладене, доводи Відповідача щодо ненадання Позивачем документів, необхідних для реєстрації спірної податкової накладеної, колегія суддів відхиляє як безпідставні.
19. Отже, оспорюване в цій справі рішення про відмову в реєстрації поданої Позивачем податкової накладної прийнято за умови формального та неповного дослідження Комісією пояснень і документів, що подавалися Позивачем, не відповідають вимогам щодо обґрунтованості, виваженості та об'єктивності рішення суб'єкта владних повноважень.
20. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення від 13.04.2021 №2563480/2393311051 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним і підлягає скасуванню, а порушене право Позивача - відновленню шляхом зобов'язання ДПС України зареєструвати подану ним податкову накладну в ЄРПН датою її подання.
21. При цьому судова колегія зазначає, що відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
22. Тож, застосування в цій справі способу захисту порушеного права Позивача шляхом зобов'язання ДПС зареєструвати подану Позивачем податкову накладну в ЄРПН не є втручанням в його дискреційні повноваження, як на тому наполягає Апелянт, та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим ст. 2 КАС України.
23. Аналогічний підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 у справі № 825/849/17 та від 06.03.2018 у справі № 826/4475/16.
24. Разом з тим, у рішенні від 30.01.2003 N 3-рп/2003 Конституційний Суд України зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
25. Крім того, у рішенні від 10.04.2008 у справі «Вассерман проти Росії» Європейський суд з прав людини також наголосив на тому, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося.
26. Надаючи оцінку всім доводам апеляційної скарги, колегія суддів також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
27. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про наявність достатніх та необхідних правових підстав для задоволення цього адміністративного позову та вважає, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини цієї справи та неправильно застосовано норми матеріального права і порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
28. Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування
29. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає задоволенню, рішення Окружного адміністративного суду м. Києві від 30 червня 2022 року - скасуванню, позов - задоволенню повністю.
30. Розподіл судових витрат.
Щодо судового збору.
Відповідно частин першої, шостої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Таким чином, понесені Позивачем витрати на сплату судового збору в цій справі підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Відповідачів та становлять 2270,00 грн (судовий збір, сплачений за подання позову) + 3405,00 грн (судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги) = 5675,00 грн, солідарно в рівних частинах з кожного з Відповідачів, тобто по 2837,50 грн з кожного з них.
Щодо витрат на правничу допомогу.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частинами першою, другою, третьою, четвертою, п'ятою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У пунктах 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.05.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування понесених документально підтверджених ним витрат на правничу допомогу.
Разом з тим, апеляційний суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», у справі «East/West Alliance Limited» проти України» та «Ботацці проти Італії» (заява № 34884/97, п. 30), в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Перевіряючи вищенаведені доводи Апелянта колегія суддів звертає увагу на те, що Позивачем заявлені витрати на правничу допомогу, понесені при розгляді цієї справи в суді першої інстанції, у розмірі 6000,00 грн та понесені під час апеляційного провадження в розмірі 4000,00 грн, на підставі договору про надання правничої допомоги № 2/03 від 30.03.2021 та Додаткових угод до нього №№ 2, 6.
У зазначених угодах чітко визначено порядок розрахунків між сторонами та розмір гонорара адвоката.
На підтвердження таких витрат Позивачем, окрім вказаного договору і додаткових угод, надано рахунки-фактури №№ 10, 11 від 05.09.2022, платіжні доручення від 06.09.2022 №№ 218, 219 та відповідну банківську виписку, акти приймання-передачі наданих послуг №4 від 07.09.2022 та № 5 від 29.09.2022 з детальними розрахунками витрат до них, в яких деталізовано, які саме послуги були надані Позивачу, скільки часу на кожну з них витрачено адвокатом.
Отже, заявлені Позивачем у цій справі витрати на правничу допомогу підтверджуються документально та є пропорційними зі складністю цієї справи і обсягом робіт, виконаним адвокатом, а тому підлягають стягненню на користь Позивача з рахунок бюджетних асигнувань Відповідачів, солідарно з кожного з них у рівних частинах, тобто по 5000,0 грн.
Керуючись ст.ст. 134, 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києві від 30 червня 2022 року - скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 13.04.2021 №2563480/2393311051 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.03.2021 № 2, подану фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , датою її подання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати на сплату судового збору та на правничу допомогу в загальному розмірі 7837,50 (сім тисяч вісімсот тридцять сім гривень та п'ятдесят копійок) грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати на сплату судового збору та на правничу допомогу в загальному розмірі 7837,50 (сім тисяч вісімсот тридцять сім гривень та п'ятдесят копійок) грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 29 серпня 2023 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
О.М. Кузьмишина