Справа № 320/17661/21 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.
28 серпня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кагарлицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Кагарлицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Кагарлицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо належного розгляду заяви від 24.12.2021;
- зобов'язати Кагарлицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) розглянути заяву від 24.12.2021 у відповідності із чинним законодавством, надати витяги з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо осіб, зазначених у заяві.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати його та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Доводи апелянта обґрунтовані тим, що судом не було враховано, що чинним законодавством не передбачено обов'язку особи подавати заяву про надання витягів з державного реєстру актів цивільного стану громадян виключно у порядку і формі, затвердженими Порядком ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Крім того, скаржником підкреслено, що за наслідками розгляду заяви про надання витягів відповідач мав або їх надати або прийняти рішення про відмову, не надаючи роз'яснення порядку отримання таких витягів.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315, статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2021 ОСОБА_1 звернувся до Кагарлицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою, в якій просив:
1. Надати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
2. Надати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження батька, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
3. Надати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища бабусі, ОСОБА_3 , як у витягу, що наданий батьку, ОСОБА_2 .
До вказаної заяви позивач додав копії: паспорту заявника, свідоцтва про народження ОСОБА_2 , свідоцтва про народження ОСОБА_4 , Витягу з ДРАЦС щодо підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_4 , витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо дошлюбного прізвища ОСОБА_4 та довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення ОСОБА_1 . І групи інвалідності.
За наслідками розгляду цієї заяви відповідач направив на адресу позивача лист від 24.12.2021 №/21.13-2 наступного змісту: «Відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року №1064 (зі змінами) (далі - Порядок), фізична особа по досягненні 16-річного віку має право на отримання витягу з Реєстру стосовно відомостей про себе та про своїх родичів за умови пред'явлення паспорта або паспортного документа і документів, що підтверджують родинні стосунки.
Відповідно до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року №1269/5 (зі змінами) (далі - Інструкція) заява про надання витягу з Реєстру подається заявником особисто або шляхом надсилання поштою.
Фізична особа під час особистого подання заяви про надання витягу з Реєстру пред'являє паспорт або паспортний документ та документи, що підтверджують родинні чи сімейні стосунки.
До заяви про надання витягу з Реєстру фізичною особою додається документ про внесення плати за видачу витягу з Реєстру.
Під час подання фізичною особою заяви про надання витягу з Реєстру шляхом надсилання поштою справжність підпису на ній заявника, а також вірність копій паспорта та документів, що підтверджують родинні чи сімейні стосунки, засвідчуються відповідно до Закону України «Про нотаріат».
Для отримання витягів з Реєстру подається заява затвердженого зразку про надання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, у якій зазначається одна з таких відомостей про фізичну особу, щодо якої видається витяг з Реєстру:
прізвище, власне ім'я, по батькові, дата та місце народження особи;
серія і номер свідоцтва про державну реєстрацію відповідного акту цивільного стану, дата його видачі;
реєстраційний номер, за яким зареєстровано внесення відомостей про акт цивільного стану.
У разі подання заяви про надання витягу з Реєстру щодо актового запису про шлюб або розірвання шлюбу додатково зазначаються прізвище, ім'я, по батькові другого з подружжя.
Особа має право звернутись за витягом з Реєстру незалежно від місця її проживання та місця реєстрації акту цивільного стану.
Таким чином, виходячи з вище викладеного, рекомендуємо Вам звернутись до найближчого відділу державної реєстрації актів цивільного стану для отримання відповідних витягів з Реєстру або надіслати заяву поштою з відповідним оформленням документів.».
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду з цим адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що подана позивачем заява від 24.12.2021 не відповідає встановленому законодавством зразку, а також до неї не додано документ про внесення плати за видачу витягу, що свідчить про правомірність дій відповідача під час розгляду згаданої заяви.
З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може погодитися з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Процедуру створення та ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - Реєстр) регламентовано Порядком ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2017 №1064 (далі - Порядок №1064). А Інструкція з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 24.07.2008 №1269/5 (далі - Інструкція №1269/5), визначає порядок внесення до Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - Реєстр) відомостей про народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, а також установлює форми витягів з Реєстру та умови їх видачі.
Згідно п. 5 Порядку №1064 особа має право звернутися за витягом з Реєстру незалежно від місця її проживання та місця державної реєстрації акту цивільного стану. Аналогічна за змістом норма закріплена й у п. 3.1 Інструкції №1269/5.
Відповідно до п. 13 Порядку №1064 фізична особа по досягненні 16-річного віку має право на отримання витягу з Реєстру стосовно відомостей про себе та про своїх родичів за умови пред'явлення паспорта або паспортного документа і документів, що підтверджують родинні стосунки.
За правилами п. 3.6 Інструкції №1269/5 для отримання витягів з Реєстру реєстраторові подається заява (запит) про надання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (додаток 23) (далі - заява (запит) про надання витягу з Реєстру), у якій (якому) зазначається одна з таких відомостей про фізичну особу, щодо якої видається витяг з Реєстру: прізвище, власне ім'я, по батькові, дата та місце народження особи; серія і номер свідоцтва про державну реєстрацію відповідного акту цивільного стану, дата його видачі; реєстраційний номер, за яким зареєстровано внесення відомостей про акт цивільного стану.
У разі подання заяви (запиту) про надання витягу з Реєстру щодо актового запису про шлюб або розірвання шлюбу додатково зазначаються прізвище, ім'я, по батькові другого з подружжя.
Заява (запит) про надання витягу з Реєстру подається заявником особисто або шляхом надсилання поштою (п. 3.7 Інструкції №1269/5).
У свою чергу, відповідно до п. 15 Порядку №1064 для отримання витягу з Реєстру реєстраторові подається заява, у якій зазначається одна з таких відомостей про фізичну особу, щодо відомостей про яку видається витяг з Реєстру: прізвище, ім'я та по батькові, дата та місце народження особи, щодо відомостей про яку отримано запит; серія і номер свідоцтва про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану, дата його видачі; реєстраційний номер, за яким зареєстровано внесення відомостей про акт цивільного стану.
До заяви додається документ про внесення плати за видачу витягу з Реєстру.
Отже, обов'язковими умовами для отримання витягу з Реєстру є подання особою заяви, в якій мають бути зазначені одні з відомостей про фізичну особу, передбачені п. 3.6 Інструкції №1269/5 та п. 15 Порядку №1064, а також додання до такої заяви документу про внесення плати за видачу витягу. При цьому, як правильно зауважив апелянт, чинне законодавство не містить імперативної умови про те, що заява має бути подана виключно за формою, передбаченою Інструкцією №1269/5, адже актом вищої юридичної сили - Порядком №1064, такої вимоги не закріплено.
Крім іншого, судова колегія зазначає, що відповідно до абз. 2 п. 3.11 Інструкції №1269/5 рішення про видачу витягу з Реєстру або про відмову в цьому реєстратор приймає в день надходження заяви (запиту) про надання витягу з Реєстру за результатами безпосередньої перевірки відповідності відомостей у Реєстрі даним паперового носія актового запису цивільного стану або на підставі підтвердження реєстратора за місцем складання актового запису цивільного стану.
Указані норми кореспондують аналогічним приписам п. 17 Порядку №1064.
Згідно п. 3.14 Інструкції №1269/5 у видачі витягу з Реєстру може бути відмовлено у випадках, передбачених пунктом 18 Порядку.
Пунктом 18 згаданого Порядку передбачено, що у видачі витягу з Реєстру може бути відмовлено у разі: подання заяви особою, що не має права на отримання витягу згідно з цим Порядком; непред'явлення документа про внесення плати за видачу витягу в повному обсязі; відсутності в заяві чи наведення не в повному обсязі відомостей, зазначених в пункті 15 цього Порядку.
Викладене свідчить, що за наслідками розгляду заяви про видачу витягу з Реєстру реєстратор має прийняти одне з двох рішень - про видачу витягу або про відмову в його видачі. При цьому вичерпний перелік підстав для відмови закріплено у п. 18 Порядку № 1064.
Разом з тим, як було встановлено раніше, всупереч вимог Порядку № 1064 та Інструкції № 1269/5 відповідачем не було належним чином розглянуто заяву позивача, оскільки рішення про видачу або відмову у видачі витягу не прийнято, порядок оскарження такого рішення позивачу не роз'яснено.
З огляду на вказане колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність та порушено право на належний розгляд його заяви, тому саме вказане право позивача підлягає відновленню.
У свою чергу, з огляду на те, що відповідач при розгляді заяви позивача не надавав оцінки наявності або відсутності підстав для видачі ОСОБА_1 запитуваних ним витягів, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
Із змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді та частини другої статті 2 КАС України, вбачається, що, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень адміністративний суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, передбаченими статті 2 КАС України.
Водночас, відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що належним способом захисту прав ОСОБА_1 є визнання протиправною бездіяльності Кагарлицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо належного розгляду заяви від 24.12.2021 та зобов'язання Кагарлицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.12.2021 з урахуванням висновків суду та прийняти передбачене законодавством рішення.
Позовні вимоги про зобов'язання відповідача надати витяги з Реєстру щодо осіб, зазначених у заяві від 24.12.2021 у межах цього спору є передчасними та задоволенню не підлягають, позаяк відповідачем ще не приймалося рішення про видачу чи відмову у видачі запитуваних позивачем актів, а відповідною дискреційною компетенцією, як вже було підкреслено вище, наділений виключно Кагарлицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2023, що є підставою для його скасування і прийняття нового рішення про часткове задоволення позову.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а спірне рішення скасувати та прийняти постанову про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом апеляційної інстанції у даній справі.
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки в силу положень п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, то судові витрати не розподіляються.
Керуючись ст. ст. 139, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кагарлицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року - скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Кагарлицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Кагарлицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 24 грудня 2021 року.
Зобов'язати Кагарлицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 23582536) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 24 грудня 2021 року та з урахуванням висновків суду прийняти передбачене законодавством рішення.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В.В. Кузьменко
Судді: Я.М. Василенко
О.М. Ганечко