П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 серпня 2023 р.м. ОдесаСправа № 513/624/23
Категорія справи: 113070100 Головуючий в 1 інстанції: Миргород В. С. Місце ухвалення рішення: м. Сарата
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Ступакової І.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Саратського районного суду Одеської області від 02 серпня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, серії АА № 00007584 від 24.04.2023 року, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить:
визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, від 24.04.2023 серії АА № 00007584 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Просить провадження у справі закрити.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірною постановою його притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Відповідачем у Постанові зроблено помилковий висновок про те, що перевезення здійснювалося транспортним засобом VOLVO VNL 64T, оскільки вказаний транспортний засіб є тягачем, тоді як технічна конструкція тягача не передбачає перевезення вантажів без приєднаного до нього напівпричіпу. Відтак, висновок Відповідача про те, що загальна маса транспортного засобу VOLVO VNL 64T, становила 46 530 кг, не відповідає дійсності, оскільки згідно свідоцтва про реєстрацію указаного транспортного засобу його повна маса становить 18 000 кг, а маса без навантаження - 7 200 кг. Позивач посилається у позовній заяві на те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП. В оскаржуваній Постанові не міститься наступна інформація: марка, модель, державний номерний знак спеціалізованого напівпричепа; категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу. Не зазначення в Постанові вказаних вище даних є істотним порушенням з боку Відповідача, оскільки така інформація безпосередньо впливає на правильність визначення наявності в діях Позивача складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, її відсутність позбавляє можливості встановити, які параметри транспортного засобу застосовані Відповідачем при розрахунку при прийнятті рішення про притягнення Позивача до відповідальності. Відсутні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП. Враховуючи тип транспортного засобу та напівпричепу, що є контейнеровозом, дозволена маса навантаження якого складає 44 тони, можна дійти висновку про те, що автоматична фіксація маси транспортного засобу Відповідачем у розмірі 46 530 кг, а також фіксація перевищення на 16.325% (6.53 тон) є невірною.
Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 02 серпня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Феленко Сергія Олександровича до Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовану в автоматичному режимі, серії АА № 00007584 від 24.04.2023 року -відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції необґрунтовано відхилено доводи позивача про те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам, які прямо передбачені законодавством України. Оскаржувана Постанова складена з порушенням Порядку № 1174 і Інструкції № 512, оскільки в ній не міститься наступна інформація: марка, модель, державний номерний знак спеціалізованого напівпричепа; категорія транспортною засобу, тип транспортного засобу. Крім того, посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті всупереч вимогам ст. 280 КУпАП не з'ясовано усі істотні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідачем у Постанові зроблено помилковий висновок про те, що перевезення здійснювалося транспортним засобом VOLVO VNL 64T, оскільки вказаний транспортний засіб є тягачем, тоді як технічна конструкція тягача не передбачає перевезення вантажів без приєднаного до нього напівпричіпу. Відтак, висновок Відповідача про те, що загальна маса транспортного засобу VOLVO VNL 64T, становила 46 530 кг, не відповідає дійсності. У Постанові вказано, що фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей - 6 шт. При цьому в Постанові вказується, що перевезення вантажу здійснювалося лише транспортним засобом VOLVO VNL 64T, який має лише 3 вісі, тобто посилається на ті ж обставини, що й в обґрунтування позову.
У відзиві Укртрансбезпека на апеляційну скаргу вказується, що доводи та твердження позивача не підтверджують факту порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 29.03.2023 о17 год. 28 хв. за адресою: Н-11, км 76+702, Дніпропетровська область відповідальна особа ОСОБА_1 , допустив рух транспортного засобу VOLVO VNL 64T реєстраційний номер НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 16.325% (6.53 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вказане правопорушення зафіксовано за допомогою приладу WIM 78, WAGA-WIM 35, зав. №16.
Не погодившись з такою постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що досліджені докази свідчать про наявність події і складу адміністративного правопорушення, а старший державний інспектор відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті ОСОБА_2 під час винесення оскаржуваної постанови діяла в межах своїх повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.12 ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Пунктом 22.5 ПДР України встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Таким чином, ПДР встановлено заборону перевезення вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують хоча б один нормативно-ваговий параметр фактичної маси та/або навантаження на вісь. А відтак, перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов'язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.
Статтею 132-1 КУпАП встановлено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. При цьому, приписами ч.2 цієї статті визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно.
Дія ч.2 цієї статті поширюється на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Позивач (апелянт) в обґрунтування протиправності притягнення його до адміністративної відповідальності, посилається на п.22.5 ПДР України та зазначає, що в оскаржуваній постанові фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей - 6 шт. При цьому в Постанові вказується, що перевезення вантажу здійснювалося лише транспортним засобом VOLVO VNL 64T, який має лише 3 вісі. Також вказує, що перевезення вантажу здійснювалося з використанням напівпричепа, який є контейнеровозом, у зв'язку з чим максимальне значення загальної маси транспортного засобу для автомобільних доріг державного значення становило 44 тони, а не 40 тон.
Колегія суддів вважає необґрунтованими такі посилання позивача виходячи з наступного.
Згідно п. 22.5 Правил дорожнього руху повна маса 44 тони встановлена у разі здійснення трьохвісним автомобілем з трьохвісним напівпричепом перевезення вантажу в контейнерах або в змінних кузовах.
Наказом Міністерства транспорту України від 14.01.1997р. №363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» дано визначення н/причеп-контейнеровоз - транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій-контейнерів.
Також, Наказом №363 наведено визначення вантажного контейнера як одиницю транспортного обладнання багаторазового використання, призначеного для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об'єм дорівнює 1 куб.м і більше).
Розрізняють контейнери універсальні, спеціалізовані і контейнери-платформи.
Відповідно до п.п. 17.1 - 17.5 Наказу №363 універсальні автомобільні контейнери призначені для перевезення дрібних партій вантажів без тари, у первинній або у полегшеній тарі. В цих контейнерах перевозяться продовольчі і промислові товари широкого споживання, продукція виробничо-технічного призначення, сільськогосподарські продукти і домашні речі громадян.
Забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів.
Окремі вантажні місця, які подаються для перевезення в контейнері, мають бути масою не більше 80 кг.
Спеціальні контейнери належать вантажовідправникам і вантажоодержувачам та призначаються для перевезення автомобільним транспортом певних видів вантажів, які потребують додержання особливих умов під час транспортування.
Універсальні автомобільні контейнери, що належать Перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об'єм контейнера, куб. м; місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.
Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера.
Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов'язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об'єм контейнера (куб.м).
Крім цього, відповідно до вимог п.17.15 Наказу №363, після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку, передбаченому розділом 9 цих Правил навісити бірку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм, на якій зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача.
З матеріалів справи, зокрема, з фотознімків, доданих до оскаржуваної постанови, встановлено, що транспортний засіб (тягач) перевозив контейнер, до конструкції якого внесено зміни - додано тентований верх.
Відомості щодо переобладнання вказаного напівпричепу для перевезення змінного кузова в особливих примітках зазначеного свідоцтва відсутні, а відтак позивач не здійснював вантажні перевезення контейнера або змінного кузова в розумінні положень чинного законодавства.
За таких обставин, з огляду на встановлені в оскаржуваній постанові зафіксовані параметри транспортного засобу, зокрема, кількість вісей 6, та дані свідоцтв про реєстрацію сідлового тягача, напівпричепу, у спірному випадку зафіксований транспортний засіб - трьохвісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом, а отже максимально допустиме навантаження для транспортних засобів апелянта, відповідно до підпункту «б» пункту 22.5 ПДР України, становить 40 т., що вірно встановлено судом першої інстанції.
Відповідно до результатів автоматичного вимірювання загальної маси транспортного засобу, проведеного 29.03.2023 року, вагові параметри вказаного транспортного засобу становлять 46530 кг при максимально дозволеній вазі 40 тон, що перевищує нормативно допустимі вагові обмеження на 6.53 тон , що становить 16325 %.
Позивач, як на протиправність оскаржуваної постанови, посилається на відсутність у постанові повного обсягу відомостей, які повинні бути у них зафіксовані, зокрема щодо напівпричепу та на відсутність у постанові зафіксованого факту перевищення нормативних параметрів.
З даного приводу колегія суддів зазначає, що механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком №1174.
Відповідно до п.7 Порядку №1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Пунктами 11-17 Порядку №1174 визначено, що автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.
Метадані повинні містити дані про:
засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки);
місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати);
найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;
дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі);
фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака;
відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.
Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
Процедуру оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті відповідно до покладених на них повноважень матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, визначено Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021р. №512.
Пунктом 1 Розділу ІІ Інструкції №512 передбачено, що уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою та третьою статті 132-1 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.
Згідно п.2 Розділу ІІ Інструкції №512 уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об'єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.
Пунктом 3 Розділу ІІ Інструкції №512 передбачено, що під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичому режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Таким чином, враховуючи, що сформована системою в автоматичному режимі постанова виноситься без складання протоколу про адміністративне правопорушення, що передбачено пунктом 3 Розділу ІІ Інструкції №512, а також враховуючи, що ні Порядком №1174, а ні Інструкцією №512 не передбачено перед винесенням постанови складення будь-яких інших матеріалів (актів, довідок зважування тощо), можливість перевірити правомірність притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП виникає у уповноваженої на те особи, в тому числі суду, на підставі дослідження інформації від автоматичних пунктів, яка передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.
Дослідивши наявну в матеріалах справи інформаційну картку габаритно-вагового контролю стосовно зафіксованої події адміністративного правопорушення, колегія суддів доходить висновку, що з неї являється за можливе встановити метадані, перелік яких визначено пунктом 15 Порядку №1174.
Порушення, за яке позивача спірною постановою притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 78,WAGA-WIM36, зав №16, який пройшов повірку у встановленому законодавством порядку (свідоцтво про повірку UA.TR.113-0619/11F-22, строк дії до 26.12.2023р.), що підтверджується наявними в матеріалах справи сертифікатами перевірки та сертифікатом відповідності.
Сумніви позивача щодо точності вимірювання є лише припущеннями та не можуть слугувати доказом у справі.
Процес системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі включає формування структурованих даних, інформаційних файлів тощо, як наслідок - автоматизоване формування системою проекту постанови про адміністративні правопорушення, доступ до чого є абсолютно обмеженим, та вносити/ коригувати або змінювати зміст такої постанови - є неможливим.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, остання містить всю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та Порядком №1174. Крім того, постанова містить відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації.
Відповідачем не заперечується відсутність в постанові інформації щодо напівпричепу, в свою чергу відповідач вказує, що натомість в постанові викладена суть правопорушення, а відповідно до фотознімків з пункту габаритно-вагового контролю, рух транспортного засобу позивача зафіксовано з напівпричепом та зафіксовано його номерний знак, а тому такі недоліки не спростовують суті вчиненого правопорушення.
З даного приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 травня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 5 липня 2022 року у справі № 522/3740/20, від 27 вересня 2022 року у справі № 320/1510/20, від 3 жовтня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 1 листопада 2022 року у справі № 640/6452/19 та від 18 січня 2023 року у справі № 500/26/22.
Крім того Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 по справі № 400/4409/21 зазначив, що визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, яке спрямоване на захист суспільних інтересів, внаслідок застосування судами надмірного формалізму може призвести до таких наслідків, як, зокрема нанесення суттєвої шкоди суспільним інтересам або уникнення правопорушником обов'язку виконувати або дотримуватися законодавства.
На думку колегії суддів, зазначені позивачем обставини не спростовують встановлені за позивачем порушення, а наявні в матеріалах справи докази не спростовують вчинення позивачем інкримінованого правопорушення а отже не впливають на правильність оскаржуваного рішення, а тому доводи апелянта щодо процедурних порушень є безпідставними.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Саратського районного суду Одеської області від 02 серпня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 29 серпня 2023 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А.І. Бітов
Суддя: І.Г. Ступакова