24 серпня 2023 р.Справа № 520/12279/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання Шаповал В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчальний виробничо - дослідний центр Агротех" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2023, головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 06.03.23 по справі № 520/12279/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчальний виробничо - дослідний центр Агротех"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ТОВ " НВД Центр "Агротех" звернулось до суду з позовом до ГУ ДПС в Харківській області якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 16.12.2021 № 00300711806 , складене на підставі акту перевірки 20738/20-40-18-06-08/24342900 від 17.11.2021 " Про результати камеральної ТОВ " НВДЦ " Агротех" (податковий номер 24342900) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за вересень 2021 року.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року Клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.
Адміністративну справу за позовом ТОВ " НВД Центр " Агротех" до ГУ ДПС в Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без розгляду.
ТОВ " НВД Центр "Агротех", не погодився з ухвалою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, вважає, що суд першої інстанцій безпідставно залишив позовну заяву без розгляду . Посилаючись на обґрунтування та підстави , викладені в апеляційній скарзі , просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року та направити справу на подальший розгляд до суду першої інстанції.
Сторони належним чином повідомленні про час та дату судового засідання.
Клопотання ТОВ " НВД Центр "Агротех" про відкладення розгляду справи не підлягає розгляду , оскільки таке клопотання надійшло на електронну пошту Другого апеляційного адміністративного суду без електронного цифрового підпису, що підтверджується відміткою суду.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи оскаржувану ухвалу , суд першої інстанції виходив з того , що що після відкриття провадження у справі судом встановлено порушення позивачем місячного строку на звернення до суду, натомість в аспекті положень ч. 3 ст. 123 КАС України, позивачем не наведено та не доведено поважних причин пропуску строку звернення до суду, тому дійшов висновку, що позовну заяву на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України слід залишити без розгляду, у зв'язку з чим, клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду підлягає задоволенню.
Однак, колегія суддів вважає , що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду на підставі частини 3 статті 123 КАС України, пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, не звернувши увагу на наступні вимоги процесуального законодавства.
Згідно із пунктами 3, 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно із частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За змістом частини четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.
Наведені норми у сукупності та взаємозв'язку визначають, що залишення судом позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду передбачає оцінку наведених позивачем підстав пропуску строку звернення до суду на предмет їх поважності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 листопада 2022 року у справі № 380/9929/21.
Згідно із частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому, норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Як наголошено в постанові Верховного Суду від 09 травня 2023 року у справі № 320/6121/21, позовну заяву може бути залишено без розгляду у разі, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними. При цьому, зміст вказаних процесуальних норм вказує, що у разі якщо позивач при поданні позовної заяви не заявив про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, визнані судом неповажними, то суд має залишити позов без руху та надати позивачу строк на звернення до суду з заявою про поновлення строку.
Як вбачається з позовної заяви, позивач не заявляв про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду і відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.20232 зазначив, що поданий адміністративний позов відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України, справа підсудна Харківському окружному адміністративному суду, перешкод для відкриття провадження в адміністративній справі немає.
Разом із тим, суд першої інстанції, виявивши факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду після відкриття провадження у цій справі, розглядаючи клопотання відповідача про залишення позову без розгляду і дійшовши висновку про не наведення та не доведення поважних причин пропуску строку звернення до суду, не надав позивачу процесуальної можливості скористатися правом на подання заяви про поновлення строку з відповідним обґрунтуванням, що є порушенням вимог процесуального закону, передбачених статтями 121, 123 КАС України.
Тобто, суд першої інстанції після відкриття провадження у цій справі, виявивши факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, мав залишити позов без руху та надати право позивачу звернутись до суду з заявою про поновлення строку з відповідним обґрунтуванням, а не відразу застосовувати приписи частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України та залишати позов без розгляду.
Матеріали справи не містять процесуальних рішень щодо надання можливості позивачу скористатися правом подати заяву, в якій вказати причини поважності пропуску строку звернення до суду.
Отже , суд першої інстанції позбавив позивача можливості скористатися своїм правом на подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом та письмових доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Подібний висновок щодо тлумачення вимог статті 123 КАС України викладений у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові від 23 вересня 2020 року у справі №640/5645/19, від 15 грудня 2021 року у справі №300/34/20, від 20 жовтня 2022 року у справі №380/16907/21.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про порушення судом першої інстанцій норм процесуального права, а саме положень частин першої та третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на не надання можливості позивачу звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, що свідчить про передчасність висновків про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
При вирішення цієї адміністративної справи Суд вважає за необхідне звернути увагу, зокрема, на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «Мінак та інші проти України», яке слугувало підставою для перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 2а-1421/10/1916 (постанова від 03 березня 2020 року, провадження № 11-363зва19).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ рішення у справі «Мінак та інші проти України» у разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (пункт 70 рішення від 21 травня 2015 року у справі «Заводнік проти Словенії», заява № 53723/13).
Колегія суддів додатково зазначає, що не оцінює вказані позивачем причини пропущення строку звернення до суду, проте доходить висновку, що суд першої інстанції передчасно застосував наслідки відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, у зв'язку із чим допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного суду від 08 червня 2023 року у справі № 320/11911/21 та від 16 червня 2023 року у справі № 160/11129/21.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Інші аргументи та доводи, наведені позивачкою, не вимагають детального обґрунтування, оскільки не є вирішальними.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 по справі № 520/12279/22 скасувати.
Справу 520/12279/22 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк Н.С. Бартош
Повний текст постанови складено 29.08.2023 року