29 серпня 2023 року справа №200/1732/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року (повне судове рішення складено 22 травня 2023 року) у справі № 200/1732/23 (суддя в І інстанції Олішевська В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Донецької області від 21.09.2022 № 056650005993 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.07.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, із врахуванням довідки № 212арх від 07.06.2021 та прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 13.07.2021 відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України № 1788-ХІІ від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ), з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 та рішення Верховного Суду від 21.04.2021 у зразковій справі № 360/3611/20-а, відповідно до заяви від 13.07.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що вона звернулась з заявою про призначення пенсії від 13.07.2021, однак рішенням від 20.07.2021 їй було відмовлено в призначенні пенсії. Позивач зазначала, що не погодившись з таким рішенням відповідача вона звернулась до суду з адміністративним позовом, за результатами розгляду якого Донецьким окружним адміністративним судом було прийнято рішення від 13 грудня 2021 року по справі № 200/11689/21, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано протиправним та скасувати рішення відділу обслуговування громадян № 6 (сервісного центру) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Донецькій області від 20.07.2021 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , зобов'язано ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.07.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року та висновків, викладених у рішенні суду у даній справі. Позивач вказала, що на підставі рішення суду від 13 грудня 2021 року по справі № 200/11689/21 відповідачем повторно розглянуто її заяву про призначення пенсії від 13.07.2021 та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 21.09.2022 № 056650005993. Позивач вважала, що відповідач, приймаючи рішення від 21.09.2022 № 056650005993 про відмову у призначенні пенсії, не врахував висновків суду, викладених у рішенні Конституційного суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, розглянув повторно її заяву від 13.07.2021, на свій розсуд, та не у відповідності до висновків суду викладених у справі № 200/11689/21, прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії від 21.09.2022 № 056650005993, яке є аналогічним тому, що було нею оскаржено у справі № 200/11689/21, зазначивши, що вона не досягла відповідного віку. Позивач наголосила, що належне виконання рішення суду полягає у прийнятті рішення про призначенні їй пенсії, оскільки право виходу на пенсію в 50 років встановлено рішенням суду. Також зазначала, що судом у справі № 200/11689/21 встановлено, що у разі досягнення 50 років, я маю право на призначення пенсії.
Крім того вказала, що відповідачем протиправно при вирішенні питання про призначення пенсії не була взята до уваги довідка №212арх від 07.06.2021 через невідповідність Додатку № 5 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), а саме оскільки відсутні посилання на Списки пільгових професій, що чинні на час роботи заявниці. Позивач вважала такий висновок відповідача безглуздим, оскільки у нього є повноваження перевіряти надані довідки, відповідальність за цю довідку несе роботодавець, а не вона. Отже, на думку позивача, відповідач має врахувати довідку №212арх від 07.06.2021.
Позивач наголосила, що враховуючи вимоги п. «б» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, а також оскільки вона 23.12.2020 досягла 50 років та у неї є стаж роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах, то вона має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 21.09.2022 № 056650005993 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.07.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. "б" ст.13 Закону № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ, з урахуванням довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 212арх. від 07.06.2021, виданої ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська».
У решті позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2021 по справі № 200/11689/21, скасовано рішення ГУ ПФУ від 20.07.2021 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, та повторного розгляду заяви від 13.07.2021 з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 по справі №1-5/20189746/15) відповідно до пункту “б” статті 13 Закону № 1788-ХІІ, в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення». За результатами розгляду документів було встановлено, що на момент звернення із заявою про призначення пенсії страховий стаж позивача становив 34 роки 2 місяці 18 днів, з них пільговий стаж роботи за Списком №2 (набутий на 01.04.2015) - 2 роки 10 місяців 6 днів.
Відповідач вказує, що до пільгового стажу роботи за Списком №2 враховано наступні періоди: з 25.05.2012 по 20.12.2014, з 22.12.2014 по 31.03.2015, а також, наголошує, що для обчислення пільгового стажу не взята до уваги довідка №212арх від 07.06.2021 через невідповідність Додатку №5 Порядку № 637, а саме відсутні посилання на Списки пільгових професій, що чинні на час роботи заявниці. З огляду на зазначене, ГУ ПФУ в Донецькій області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 згідно заяви від 13.07.2021 відповідно до пункту “б” статті 13 Закону № 1788-ХІІ, в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стаж роботи за Списком №2.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі представника позивача, задовольнити частково, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, про що свідчить паспорт громадянина України НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Судами встановлено, що ОСОБА_1 13.07.2021 звернулась до відділу обслуговування громадян № 6 (сервісного центру) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Донецькій області з заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, проте, 10.08.2021 отримала від відповідача лист від 10.08.2021 року, яким її повідомлено про відмову в призначенні пенсії, оскільки, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначено пенсійний вік 55 років, та страховий стаж позивача становить 34 роки 2 місяці 18 днів, пільговий стаж 8 років 8 місяців 6 днів, тому право на пенсію позивач набуде в 55 років.
Позивач з відмовою відповідача в призначенні їй пенсії на пільгових умовах не погодилась та оскаржила її в судовому порядку.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі № 200/11689/21 позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасувати рішення відділу обслуговування громадян № 6 (сервісного центру) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Донецькій області від 20.07.2021 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.07.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. “б” ст. 13 Закону № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 та висновків, викладених у рішенні суду у даній справі.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ПФУ в Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі № 200/11689/21 набрало законної сили набрало законної сили 17 серпня 2022 року на підставі ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі № 200/11689/21 ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 13.07.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. “б” ст. 13 Закону № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 та висновків, викладених у рішенні суду у даній справі, та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 21.09.2022 № 056650005993.
У рішенні про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 21.09.2022 № 056650005993 ГУ ПФУ в Донецькій області зазначало, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/11689/21 від 13.12.2021 скасовано рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 20.07.2021 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду за результатами повторного розгляду заяви від 13.07.2021 з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 по справі №1-5/20189746/15) відповідно до пункту “б” статті 13 Закону № 1788-ХІІ, в редакції, яка діяла до ухвалення Закону № 213-VIII страховий стаж заявниці станом на 01.04.2015 обчислено та становить 34 роки 2 місяці 18 днів, з них пільговий стаж роботи за Списком №2 (набутий на 01.04.2015) - 2 роки 10 місяців 6 днів.
Крім того зазначено, що до пільгового стажу роботи за Списком №2 враховано наступні періоди: з 25.05.2012 по 20.12.2014, з 22.12.2014 по 31.03.2015. Для обчислення пільгового стажу не взята до уваги довідка №212арх від 07.06.2021 через невідповідність Додатку №5 Порядку № 637, а саме відсутні посилання на Списки пільгових професій, що чинні на час роботи заявниці.
За таких обставин, відповідачем прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 гр. ОСОБА_1 по заяві від 13.07.2021 року відповідно до пункту “б” статті 13 Закону № 1788-ХІІ, в редакції, яка діяла до ухвалення Закону № 213-VIII, оскільки у заявниці відсутній необхідний пільговий стаж роботи за Списком № 2
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі № 1788-ХІІ.
Закон № 1788-ХІІ відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Законом № 1058-IV визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ.
Слід наголосити, що на час виникнення спірних правовідносин чинні положення як п. «б» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року, так і положення п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону 1058-IV, проте, згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі № 200/11689/21 встановлено, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення п. «б» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ.
Згідно з п. «б» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених робота.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам
Законом № 213-VIII, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений п. «б» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до п. 1 резолютивної частини Рішення КСУ № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14 пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII.
Згідно з п. 3 резолютивної частини Рішення КСУ №1-р/2020 застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням №1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (п. 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення КСУ №1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду України).
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону № 1788-ХІІ, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1.8, 1.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення); 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) документи, які засвідчують особливий статус особи; 6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу І цього Порядку).
Пунктом 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону № 1788-ХІІ.
Під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків (п. 2 Порядку № 383).
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 01 серпня 1992 року (який набрав чинності 21 серпня 1992 року) встановлено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Згідно із зазначеним нормативним актами основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.
Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 встановлено, що позивач проходила навчання в СПТУ № 90 м. Харків з 01.09.1986 по 06.07.1989; 07.07.1989 прийнята на Харківський приборобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка на посаду монтажником радіоелектронной оператури приборів 3 розряду, 22.08.1990 рзвільнена за власним бажанням; 10.12.1990 прийнята на Єнакіївське управління житлово - комунального хазяйства виробничого об'єднання «Орджонікідзевугілля» ЖК № 5 на посаду прибиральниці службових приміщень, 20.06.1994 звільнена за власним бажанням; 22.06.1994 прийнята до Шахтоуправління «Олександрівське» виробничого об'єднання «Орджонікідзевугілля» на посаду учня гірника поверхні на дільницю шахтного транспорту, 22.11.1994 переведена гірником поверхні 2 розряду на дільницю шахтного транспорту, 26.08.1995 звільнена за власним бажанням; 20.10.1995 призначена на посаду прибиральниці службових приміщень Родинської ОШ № 36 м. Красноармійська; 24.07.2001 звільнена за власним бажанням; 03.08.2001 прийнята ДХК «Краснолиманське» на посаду двірника; 13.01.2003 переведена робочою виробничих бань; 27.06.2006 переведена гірником поверхні 2 розряду, 21.05.2012 звільнена за власним бажанням; 25.05.2012 прийнята до ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦФС» на посаду машиністом конвеєра 2 розряду в основне виробництво, 28.07.2014 переведена машиністом установок збагачення та брикетування вугілля 3 розряду; 31.01.2021 звільнена за переведенням; 01.02.2021 прийнята до ТОВ «Укрвуглезбагачування ГРУП» на посаду машиніста установок збагачування дільниці основного виробництва, 21.04.2021 звільнена за власним бажанням; 13.04.2021 прийнята до ПрАТ «КДЗ» на посаду знімачем-укладальником маси та горнових виробів 2 розряду; 01.05.2021 переведена машиністом електролафета 4 розряду дільниці випалу цеха № 1.
Слід наголосити, як вже зазначено вище, норми чинного законодавства надають перевагу записам трудової книжки перед іншими документами для визначення пільгового стажу, проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Позивач у позовній заяві наголошувала, що відповідач безпідставно при розгляді питання про призначення пенсії довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 212арх. від 07.06.2021, виданої ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», оскільки остання не відповідає Додатку № 5 Порядку № 637, а саме відсутні посилання на Списки пільгових професій, що чинні на час роботи заявниці.
Згідно довідки № 212арх. від 07.06.2021, виданої ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», встановлено, що ОСОБА_1 у період з 27.02.2006 року по 21.05.2012 виконувала гірничі роботи на поверхні за професією гірник поверхні дільниця МДРСК, що передбачена списком № 2 розділу 1, код КП 11708 постанови КМУ № 11.03.1994 № 162.
Слід зазначити, що нормами Порядку № 637, відповідно до пункту 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком № 637.
Тобто, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
В цьому випадку, слід звернути увагу, що вказані записи в трудовій книжці зроблено чітко, зрозуміло та без будь-яких виправлень та неточностей з посиланням на дати та номери відповідних наказів, відсутні ознаки підчисток та підробок, у зв'язку з чим відсутність підписів начальника відділу кадрів та головного бухгалтера в уточнюючій довідці не може бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні періоду роботи до стажу.
Крім того, Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
При цьому, недоліків в оформленні довідок, на які посилається відповідач, суд зазначає, що вказані недоліки не спростовують факту того, що позивач протягом спірного періоду виконував роботу, яка віднесена до Списку № 2.
Крім того слід наголосити, що відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Згідно з п.п.1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Приписами статті 101 Закону № 1788-ХІІ визначено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
З аналізу вищезазначених положень вбачається, що органи, які призначають пенсію мають право перевіряти надані заявником документи, а саме вимагаючи відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряючи обґрунтованість їх видачі.
Слід звернути увагу, що відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували той факт, що останній вчиняв будь-які дії для перевірки інформації вказаної у довідках уточнюючої пільговий характер роботи та пільгові умови праці, необхідні для призначення пенсії.
Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто, в розрізі цієї справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17 та від 27 лютого 2019 року у справі № 423/3544/16-а.
Отже, місцевий суд дійшов правильного висновку, що відповідач протиправно не врахував при розрахунку пільгового стажу позивача довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 212арх. від 07.06.2021, виданої ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська».
Тому, рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 21.09.2022 № 056650005993, прийнято без повного з'ясування усіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії, у зв'язку з чим рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно вимоги позивача призначити пенсію відповідно до п. "б" ст. 13 Закону № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ.
Оскільки належним органом призначення пенсії не було розглянуто заяву позивача від 13.07.2021, з урахуванням довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 212арх. від 07.06.2021, виданої ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», суд першої інстанції зобов'язав відповідача повторно розглянути заяву позивача від 13.07.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. "б" ст.13 Закону №1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ, з урахуванням довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 212арх. Від 07.06.2021, виданої ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська».
Рішення місцевого суду оскаржено лише відповідачем. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення позивачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає рішення місцевого суду лише в частині, в якій задоволена частка позовних вимог. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.
Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у справі № 200/1732/23 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 29 серпня 2023 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
І. Д. Компанієць
Е. Г. Казначеєв