29 серпня 2023 року справа №200/724/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Геращенко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року (повне судове рішення складено 26 квітня 2023 року) у справі № 200/724/23 (суддя в І інстанції Загацька Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області), надісланий на адресу суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», в якому позивач, з урахуванням уточненого позову, просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецької області про відмову у призначенні пенсії від 26.10.2022 № 056650006266;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 28.08.2021, із зарахуванням до страхового та пільгового стажу періодів роботи на посаді майстра гірничого підземної дільниці з видобування вугілля ТОВ «Краснолиманське» з 26.02.2018 по 31.08.2019 та з 03.09.2019 по 26.06.2020, що підтверджується довідкою № 190, та прийняти рішення про призначення пенсії за віком з 28.08.2021 на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, відповідно до якої працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років.
В обґрунтування позовних вимог позивач вважав рішення відповідача протиправним, оскільки він надав усі необхідні відповідачу документи, що підтверджують його право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано рішення ГУ ПФУ в Донецькій області №056650006266 від 26.10.2022 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії незалежно від віку на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Донецькій області зарахувати до стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії незалежно від віку на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, періоди його роботи з 26.02.2018 по 31.08.2019 за професією майстер гірничий підземної ділянки з видобування вугілля у ДП «ВК «Краснолиманська».
Зобов'язано ГУ ПФУ в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, відповідно до якої працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, з 28.08.2021.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення про відмову у призначенні пенсії незалежно від віку на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV прийнято обґрунтовано: у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
28.08.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області із заявою №5617 про призначення пенсії.
ГУ ПФУ в Донецькій області на адресу заявника листом від 10.12.2021 №0500-1509-8/122874 надіслано рішення про відмову від 03.09.2021 №056650006266. З рішення від 03.09.2021 №056650006266 вбачається, що ОСОБА_1 за доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 26.02.2018 по 31.08.2019 та з 03.09.2019 по 26.06.2020, оскільки на довідці №190 відсутня дата видачі. Зазначено, що страховий стаж становить 21 рік 10 місяців 26 днів, пільговий стаж - 20 років 10 місяців 26 днів. Відмовлено у призначенні пенсії.
Не погодившись із зазначеним рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 03.09.2021 №056650006266, позивач оскаржив його в судовому порядку.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.08.2022 по справі № 200/19306/21 частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 , зобов'язано ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 28 серпня 2021 року із зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періодів навчання у Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1994 по 20.05.1996, з 02.07.1996 по 08.12.1996, з 14.04.1997 по 23.05.1997, до страхового та пільгового стажу за Списком №1 періодів навчання у Донецькому державному технічному університеті з 01.09.1997 по 05.07.1998, з 26.08.1998 по 20.06.1999, з 21.08.1999 по 14.06.2000, з 01.09.2000 по 07.02.2001, з 16.03.2001 по 01.07.2001, з 14.09.2001 по 17.02.2002, з 27.04.2002 по 05.07.2002, до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 03.09.2019 по 26.06.2020.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/19306/21 від 09.08.2022 при повторному розгляді заяви від 28.08.2021 ОСОБА_1 про призначення пенсії незалежно від віку до пільгового стажу за Списком №1 зараховано періоди навчання: з 01.09.1994 по 20.05.1996, з 02.07.1996 по 08.12.1996, з 14.04.1997 по 23.05.1997, 01.09.1997 по 05.07.1998, з 26.08.1998 по 20.06.1999, з 21.08.1999 по 14.06.2000, з 01.09.2000 по 07.02.2001, з 16.03.2001 по 01.07.2001, з 14.09.2001 по 17.02.2002, з 27.04.2002 по 05.07.2002 та період роботи з 03.09.2019 по 26.06.2020. Страховий стаж заявника станом на дату звернення складає 50 років 03 місяці 20 днів, в тому числі з урахуванням роботи на пільгових умовах на підземних роботах 24 роки 11 місяців 09 днів.
Відповідачем прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії незалежно від віку (від 26.10.2022 № 056650006266) згідно частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи станом на дату звернення. Відповідач у рішенні вказує, що особа має право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV за досягнення 50 річного віку з 21.02.2027 або за умови набуття необхідного пільгового стажу згідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV (25 років).
При цьому до пільгового стажу на підземних роботах за відомостями попереднього розрахунку стажу до заяви від 28.08.2021 не враховано період з 26.02.2018 по 31.08.2019 згідно довідки ТОВ «Краснолиманське» № 190. У спірному рішенні від 26.10.2022 № 056650006266 відповідачем також дані обставини не розглянуто.
Трудовою книжкою позивача від 05.08.2002 підтверджено, що з 26.02.2018 по 31.08.2019 позивач працював за професією майстер гірничий підземної ділянки з видобування вугілля у ДП «ВК «Краснолиманська» з повним робочим днем в шахті.
З довідки № 190 від 15.07.2021 вбачається, що позивач у період з 26.02.2018 по 31.08.2019 виконував роботи за професією майстер гірничий, які передбачені Списком №1 Постанови КМУ від 24.06.2016 № 461.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Спершу слід зазначити, що рішення місцевого суду оскаржено лише відповідачем. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення позивачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає рішення місцевого суду лише в частині, в якій задоволені позовні вимоги. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно із преамбулою Закону Закон № 1058-IVцей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з абз.1 п.1 ч.2 ст.114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий, склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень) - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відповідно до ч.5 ст.114 Закону № 1058-IV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Абзацом другим пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV встановлено, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Так, частиною першою статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
За приписами п.3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 48 Кодексу законів про працю України також встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до п.10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Пунктами 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з абз.1 п.3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п.20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Так, у разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 439/1148/17.
Як слідує з трудової книжки позивача, копія якої міститься в матеріалах справи, у спірні періоди позивач працював на наступних посадах (записи 34-38):
26 лютого 2018 року прийнятий до ТОВ «Краснолиманська», гірничім майстром з повним робочим днем у шахті; 31 серпня 2019 року звільнений за власним бажанням, ст.38 КЗпП України; 03 вересня 2019 року позивача прийнято до ТОВ «Краснолиманська», майстром гірничім підземним з повним робочим днем у шахті тимчасово; з 01.10.2019 зараховано на постійно; 26 червня 2020 року звільнений за власним бажанням, ст.38 КЗпП України.
Вказані записи про спірні періоди роботи засвідчено відповідними печатками підприємства та підписами уповноважених осіб.
Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу від 15.07.2021 № 190, виданої ТОВ «Краснолимаське», позивач дійсно працював повний робочий день на підземних роботах ТОВ «Краснолимаське». Робітники ТОВ «Краснолимаське» зайняті видобутком вугілля підземним способом на ДП «ВК «Краснолимаська». У довідці вказано, що у період з 26.02.2018 по 31.08.2019 та 03.09.2019 по 26.06.2020 виконував роботи за професією майстер гірничий, які передбачені Списком №1 Постанови КМУ від 24.06.2016 №461.Атестація робочих місць за умовами праці відповідно до наказу по підприємству: №129 від 30.12.2004, №479 від 29.12.2006, № 133 від 17.07.2008, №1000 від 10.12.2009, № 586 від 16.04.2010, №212 від 11.11.2011, №1083 від 15.07.2013, №302 від 30.03.2018, №101/б від 04.02.2019. Підставою видачі вказано - особову карточку № 24555,25995, накази, розрахункові відомості, контрольні табеля спуску-виїзду в шахту. Додаток довідка про спуски в шахту №227 від 14.07.2021.
Так, списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162; якщо пільгова робота продовжується після 16 січня 2003 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 24 червня 2016 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36; якщо пільгова робота продовжується після 24 червня 2016 року (або тільки почалась після цієї дати), - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461.
Отже, протягом спірних періодів з 26.02.2018 по 31.08.2019 та 03.09.2019 по 26.06.2020 позивач працював за професією майстер гірничий з повним робочим днем на підземних роботах, що підтверджується відповідними записами його трудової книжки та довідкою про пільговий стаж, при цьому, така професія відноситься до Списку №1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, що також підтверджено проведеними атестаціями його робочого місця відповідно до наказу про проведення атестації робочих місць №129 від 30.12.2004, №479 від 29.12.2006, № 133 від 17.07.2008, №1000 від 10.12.2009, № 586 від 16.04.2010, № 212 від 11.11.2011, №1083 від 15.07.2013, №302 від 30.03.2018, №101/б від 04.02.2019, за якими посада позивача атестована за Списком №1.
Судами встановлено, що ГУ ПФУ в Донецькій області на адресу позивача листом від 10.12.2021 № 0500-1509-8/122874 надіслано рішення про відмову від 03.09.2021 № 056650006266. З рішення від 03.09.2021 № 056650006266 вбачається, що ОСОБА_1 за доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 26.02.2018 по 31.08.2019 та з 03.09.2019 по 26.06.2020, оскільки на довідці № 190 відсутня дата видачі. Зазначено, що страховий стаж становить 21 рік 10 місяців 26 днів, пільговий стаж - 20 років 10 місяців 26 днів. Відмовлено у призначенні пенсії.
Означене рішення відповідача визнано судом по справі № 200/19306/21 від 09.08.2022 протиправним та скасовано, також судом зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивача.
Зі спірного рішення відповідача вбачається, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/19306/21 від 09.08.2022 при повторному розгляді заяви від 28.08.2021 ОСОБА_1 про призначення пенсії незалежно від віку до пільгового стажу за Списком №1 зараховано періоди навчання, зокрема період роботи з 03.09.2019 по 26.06.2020. Страховий стаж заявника станом на дату звернення складає 50 років 03 місяці 20 днів, в тому числі з урахуванням роботи на пільгових умовах на підземних роботах 24 роки 11 місяців 09 днів. Про спірний період позивача з 26.02.2018 по 31.08.2019 взагалі нічого не вказано.
Відповідачем прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії незалежно від віку (від 26.10.2022 № 056650006266) згідно частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи станом на дату звернення. Відповідач у рішенні вказує, що особа має право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV за досягнення 50 річного віку з 21.02.2027 або за умови набуття необхідного пільгового стажу згідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV (25 років).
При цьому, до пільгового стажу на підземних роботах за відомостями попереднього розрахунку стажу до заяви від 28.08.2021 не враховано період з 26.02.2018 по 31.08.2019 згідно довідки ТОВ «Краснолиманське» № 190. У спірному рішенні від 26.10.2022 №056650006266 відповідачем також дані обставини не розглянуто.
З розрахунку стажу позивача від 03.03.2023 (після виконання рішення суду по справі № 200/19306/21 від 09.08.2022) вбачається, що відповідачем період роботи з 26.02.2018 по 31.08.2019 позивача до пільгового стажу на підземних роботах не враховано.
Отже, судами встановлено протиправну бездіяльність в частині не врахування даного періоду роботи позивача до пільгового стажу на підземних роботах, оскільки період роботи з 26.02.2018 по 31.08.2019 на посаді майстер гірничий з повним робочим днем на підземних роботах, що підтверджується відповідними записами його трудової книжки та довідкою про пільговий стаж. Також він є тотожнім з своєю суттю періоду 03.09.2019 по 26.06.2020 на тій ж самій посаді та на тому ж самому місці роботи. До того ж дані періоди роботи позивача викладені у довідці ТОВ «Краснолиманське» № 190 які невід'ємні та йдуть послідовно (по хронології) з 26.02.2018 по 31.08.2019 та 03.09.2019 по 26.06.2020.
Зі спірного рішення відповідача від 26.10.2022 № 056650006266 вбачається, відповідачем враховано до страховий стажу заявника станом на дату звернення - 50 років 03 місяці 20 днів, в тому числі з урахуванням роботи на пільгових умовах на підземних роботах 24 роки 11 місяців 09 днів. Відповідач визнає право за позивача на призначення пенсії згідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV (25 років) за умови набуття необхідного пільгового стажу.
Трудовою книжкою позивача підтверджено, що з 26.02.2018 по 31.08.2019 позивач працював за професією майстер гірничий підземної ділянки з видобування вугілля у ДП «ВК «Краснолиманська». З довідки №190 від 15.07.2021 вбачається, що позивач у період з 26.02.2018 по 31.08.2019 виконував роботи за професією майстер гірничий, які передбачені Списком №1 Постанови КМУ від 24.06.2016 № 461. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що період роботи з 26.02.2018 по 31.08.2019 підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача.
Слід зауважити, що у розрахунку стажу позивача від 03.03.2023 (після виконання рішення суду по справі №200/19306/21 від 09.08.2022) вбачається, що відповідачем період роботи з 26.02.2018 по 31.08.2019 позивача не зараховано саме до пільгового стажу.
Тому, окружний суд дійшов правильного висновку про наявність у цьому випадку підстав для зарахування періодів роботи позивача з 26.02.2018 по 31.08.2019 до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії незалежно від віку на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV, оскільки відповідачем самостійно визначено у спірному рішенні загальну кількість роботи на пільгових умовах на підземних роботах 24 роки 11 місяців 09 днів, без урахування періоду роботи позивача з 26.02.2018 по 31.08.2019 у пільговому обчисленні на підземних роботах (що у сукупності складає більше року).
Тобто, з урахування даного стажу роботи позивача з 26.02.2018 по 31.08.2019 та врахованого вже у спірному рішенні відповідача страхового стажу позивача станом на дату звернення, який складає 50 років 03 місяці 20 днів, в тому числі з урахуванням роботи на пільгових умовах на підземних роботах 24 роки 11 місяців 09 днів, суд вбачає підстави для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах згідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV (25 років), оскільки пільгового стажу позивача більш ніж достатньо.
Отже, судами встановлено, що загальний стаж підземної роботи позивача для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV, у тому числі з урахуванням самостійно зарахованих пенсійним органом 24 років 11 місяців 09 днів, а також з урахуванням періодів роботи з 26.02.2018 по 31.08.2019 за професією майстер гірничий підземної ділянки з видобування вугілля у ДП «ВК «Краснолиманська» який протиправно не зараховано відповідачем до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV згідно з абз.4 ч.1 ст.24 цього Закону, складає понад 25 років (при необхідному стажі у 25 років).
Відтак, оскаржуване рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 26.10.2022 № 056650006266 щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV через відсутність у позивача необхідного пільгового стажу, а також щодо не зарахування до його пільгового стажу спірних періодів роботи є протиправним та підлягає скасуванню.
З метою поновлення порушеного права позивача вищевказаним протиправним рішенням відповідача колегія суддів також погоджується з місцевим судом про зобов'язання відповідача зарахувати до стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV, періоди його роботи з 26.02.2018 по 31.08.2019.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки спірним рішенням було протиправно відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV лише через недостатність пільгового стажу, передбаченого цією нормою Закону, водночас, судами встановлено, що позивач на момент звернення із заявою про призначення пенсії такий необхідний пільговий стаж (25 років) мав, бо відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу позивача періоди його роботи 26.02.2018 по 31.08.2019, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у цьому випадку у пенсійного органу відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень і єдиним варіантом поведінки пенсійного органу у даному випадку є саме призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV на підставі його заяви від 28.08.2021.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Отже, оскільки у випадку йдеться про призначення позивачеві пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV, яка призначається незалежно від віку за наявності необхідної кількості пільгового стажу (понад 25 років), і необхідні підтвердні документи щодо наявності такого пільгового стажу були подані позивачем разом із його заявою про призначення пенсії від 28.08.2021, то і пенсія має бути призначена позивачеві саме з дня такого звернення, тобто з 28.08.2021.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, місцевий суд дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі № 200/724/23 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 29 серпня 2023 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
І. В. Геращенко