1[1]
Номер справи : 752/1784/23
Номер провадження : 33/824/2169/2023
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Іменем України
22 червня 2023 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисників - адвокатів Гармаша М.Ю., Харчука О.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Харчука О.П. на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02 березня 2023 року,
Відповідно до постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02 березня 2023 року,
ОСОБА_1 ,який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Цією ж постановою суд стягнув із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.
Відповідно до постанови судді, 01 січня 2022 року, хоча в дійсності правильним слід вважати 2023 рік, о 10 год. 40 хв. у м. Києві по проспекту Науки, 31, ОСОБА_1 керував автомобілем «Kia Optima», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Харчук О.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 02 березня 2023 року у справі № 752/1784/23, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Посилаючись на обставини даної справи, а також на вимоги ст. 266 КУпАП та положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, апелянт зазначає про те, що всупереч вказаним нормам закону, працівники поліції не направили його для проходження огляду на стан сп'яніння до медичного закладу, незважаючи на те, що він висловив свою незгоду з результатом огляду за допомогою приладу Драгер 7510, а в матеріалах справи відсутнє направлення на проведення такого огляду у медичному закладі. При цьому, захисник зауважує, на те, що поліцейський перед проведенням огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер, не провів тестового забору повітря з навколишнього середовища, помістив до вказаного приладу мундштук, який не був герметично запакований та вказав, щоб ОСОБА_1 його продув.
У зв'язку з цим, посилаючись на ці та інші порушення, допущені працівниками поліції під час проведення оглядуОСОБА_1 на стан сп'яніння, а також положення ч. 5 ст. 266 КУпАП про те, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті вважається недійсним, апелянт звертає увагу на те, що суд не міг брати до уваги пояснення поліцейських, які зазначили в протоколі про факт керування транспортним засобом у стані сп'яніння, оскільки ці обставини не були підтверджені іншими об'єктивними доказами, зокрема відеоматеріалами та поясненнями свідків.
Про протиправність дій працівників поліції та відсутність ознак алкогольного чи іншого сп'яніння, як вважає захисник, свідчить і той факт, що всупереч вимогам ч. 1 ст. 266 КУпАП, ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом.
Вважаючи помилковими висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, захисник також звертає увагу на те, що суд не дослідив та не взяв до уваги фактичні обставини справи, які детально наведені у скарзі, в тому числі ряд грубих порушень чинного законодавства, допущених поліцейськими, як при проведенні огляду на стан сп'яніння, так і при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а тому всі зазначені у ньому відомості є лише припущеннями поліцейського та записані в незаконний спосіб.
Крім того, захисник посилається на те, що відеозапис, долучений до матеріалів справи, не може бути визнаний допустимим доказом, оскільки безперервна відеофіксація обставин вчинення та виявлення адміністративного правопорушення, на портативний відеореєстратор не проводилась.
Також, апелянт звертає увагу на те, що ОСОБА_1 , як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, працівниками поліції не були роз'яснені його права та обов'язки, в тому числі право на захист.
За таких обставин, на думку апелянта, постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисників - адвокатів Гармаша М.Ю.,Харчука О.П., які підтримали апеляційну скаргу останнього та просили її задовольнити; перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , а також доводи апеляційної скарги його захисника, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги адвоката Харчука О.П., матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновків судді, як щодо фактичних обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так і доведеності вини ОСОБА_1 у його вчиненні, а саме в тому, що останній, в порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Зокрема, обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 440866 від 01 січня 2023 року, підтверджуються також іншими, наявними у справі та дослідженими під час її розгляду в суді доказами, а саме:Актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначений позитивний результат тесту та кількісний показник 0,89 %; роздруківкою результату тесту з приладу «Drager Alcotest 7510» № ARMF-0249 від 01 січня 2023 року, з результатом тесту 0,89 %, а також відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського № 473402, на якому зафіксована процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Надаючи оцінку наведеним вище доказам у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що вони повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Погоджуючись із зазначеними висновками судді, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, як це прямо передбачено ч. 2 ст. 266 КУпАП, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з вимогами п. 2 Розділу І та п. 1 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі - Інструкція від 09.11.2015 № 1452/735), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Крім того, як передбачено пунктами 7, 10 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2 Інструкції). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Враховуючи вимоги наведених вище нормативних актів, а також обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, які були встановлені на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апеляційної скарги захисника про те, що оскаржувана постанова судді була винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права,а огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було проведено з порушенням порядку, встановленого Інструкцією від 09.11.2015 № 1452/735.
Всупереч твердженням в апеляційній скарзі захисника про те, що, після того, як прилад «Drager» показав позитивний результат, ОСОБА_1 висловив свою незгоду з результатами проведеного огляду на стан сп'яніння, матеріали справи, в тому числі матеріали відеозапису, які були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, не містять жодних даних, які б дозволили зробити висновок про те, що останній не погодився з результатами його огляду на стан сп'яніння, який було проведено поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, з використанням спеціальних технічних засобів, а відтак, що огляд ОСОБА_1 , у зв'язку із цим, повинен був проводитися в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Що ж стосується інших доводів апелянта, зокрема про те, що співробітники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 його процесуальні права та обов'язки, в тому числі право на захист, а також не відсторонили останнього від подальшого керування транспортним засобом, то вони також не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваної постанови, оскільки, навіть якщо припустити, що такі порушення дійсно мали місце, вони не призвели і не могли призвести до неправильного встановлення фактичних обставин справи, в тому числі щодо встановлення наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Більш того, право ОСОБА_1 на захист, за будь-яких обставин, не було порушено, оскільки останній скористався своїм правом користуватися юридичною допомогою адвоката при розгляді справи, як це прямо передбачено положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Таким чином, перевіркою доводів, наведених в апеляційній скарзі адвоката Харчука О.П., судом апеляційної інстанції не встановлено будь-яких даних, які б дозволили зробити висновок про те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, було проведено без дотримання вимог, передбачених ст. 266 КУпАП та Інструкцією від 09.11.2015 № 1452/735, а оформлені за його результатами документи, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення, були складені з істотними порушеннями або не відповідали вимогам закону, зокрема ст. 256 КУпАП.
У зв'язку з цим, суд апеляційної інстанції не вбачає законних підстав для визнання доказів, на підставі яких ґрунтується оскаржуване судове рішення, неналежними та недопустимими.
З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції не вбачає жодних правових підстав для того, щоб погодитися з доводами апеляційної скарги про те, що висновки судді не відповідають обставинам справи, а оскаржувана постанова, винесена з порушенням норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин, апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Харчука О.П.не може бути задоволена, оскільки вона не містить у собі достатніх підстав для висновку про те, що постанова судді про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є незаконною або необґрунтованою, у зв'язку з чим, за наслідками розгляду цієї скарги, суд апеляційної інстанції вважає необхідним залишити її без задоволення, а постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02 березня 2023 року щодо ОСОБА_1 , - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Харчука О.П. залишити без задоволення, а постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02 березня 2023 року,відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду
С.О. Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Токман Ю.Ф.