1[1]
Номер справи : 761/23314/22
Номер провадження : 33/824/614/2023
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Іменем України
02 червня 2023 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Новов С.О., за участю захисника особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Сіренка М.Ю., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Сіренка М.Ю. на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2022 року,
Відповідно до постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2022 року,
ОСОБА_1 ,який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Цією ж постановою суд стягнув із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.
Як встановлено постановою судді, зокрема із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 365131, 06 жовтня 2022 року о 21 год. 40 хв., в м. Київ, по вул. Тираспольська, 33, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW Х5», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд водія на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу «Drager» ARLM-0338, що підтверджується тестом № 447, результати огляду становлять 1,12 % проміле, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Сіренко М.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 19.12.2022 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги, захисник посилається на те, що оскаржувана постанова суду першої інстанції є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції допущено спрощений підхід до розгляду справи, який проведено за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не надано правової оцінки тим доказам, які надані поліцейським, внаслідок чого було винесене незаконне рішення.
Зокрема, як зазначає апелянт, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що ОСОБА_1 після проходження огляду за допомогою технічного приладу «Drager» ARLM-0338, не погодився із результатами такого огляду, та хотів пройти огляд у закладі охорони здоров'я самостійно.
Звертає увагу апелянт і на те, що у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, що свідчить про те, що поліцейський в установленому законом порядку не направляв водія до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим водій був позбавлений можливості пройти такий огляд.
Крім того, в матеріалах справи також відсутній акт огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, та відповідно другий примірник акту огляду на стан сп'яніння, не вручався водієві, що є порушенням процедури огляду та оформлення його результатів. Більш того, апелянт вказує на те, що дії поліцейських не узгоджуються з формулюванням правопорушення, викладеного в протоколі, оскільки ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом.
На думку апелянта, суд першої інстанції не звернув увагу на зазначені порушення з боку працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та безпідставно визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Сіренка М.Ю., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_1., матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновків судді, як щодо фактичних обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так і доведеності вини ОСОБА_1 у його вчиненні, а саме в тому, що останній, в порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Зокрема, обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 365131 від 06 жовтня 2022 року, підтверджуються також іншими, наявними у справі та дослідженими під час її розгляду в суді доказами, а саме:Актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначений позитивний результат тесту та кількісний показник 1,12%; роздруківкою результату тесту з приладу «Drager Alcotest 7510» № ARLM-0338 від 06 жовтня 2022 року, з результатом тесту 1,12 %, а також відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського № 472290, на якому зафіксована процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також той факт, що останній не тільки не заперечував результатів огляду, а й тієї обставини, що напередодні вживав алкоголь.
Наведені докази повністю узгоджуються між собою та не викликають сумнівів у своїй достовірності, а тому суддя дійшла обґрунтованих висновків про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується дослідженими судом матеріалами справи, а також про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 .
Погоджуючись із висновками судді, яка розглядала дану справу, про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, як це прямо передбачено ч. 2 ст. 266 КУпАП, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Згідно з вимогами п. 2 Розділу І та п. 1 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі - Інструкція від 09.11.2015 № 1452/735), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Крім того, як передбачено пунктами 7, 10 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2Інструкції). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Враховуючи вимоги наведених вище нормативних актів, а також обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, які були встановлені на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апеляційної скарги захисника про те, що оскаржувана постанова судді є незаконною, в тому числі через те, що справу було розглянуто за відсутності особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, а також через те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було проведено з порушенням порядку, встановленого Інструкцією від 09.11.2015 № 1452/735, у зв'язку з чим висновки щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння, складені з порушення вимог цієї Інструкції, слід вважати недійсними.
При цьому, під час апеляційного розгляду, судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для висновку про те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було проведено з порушеннями вимог ст. 266 КУпАП або норм відповідної Інструкції, а відтак для визнання його результатів недійсними, оскільки останній не висловлював будь-яких заперечень щодо результатів його огляду, що підтверджується не тільки відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського, а й власноручним підписом ОСОБА_1 в Акті його огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у зв'язку з чим підстави для проведення такого огляду в закладі охорони здоров'я, були відсутні.
Що ж стосується доводів захисника про те, що справу про адміністративне правопорушення було розглянуто за відсутності особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, то, в даному конкретному випадку, суд апеляційної інстанції не вважає це істотним порушенням вимог закону, яке тягне за собою безумовне скасування судового рішення, оскільки воно не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи, тим більше з урахуванням тієї обставини що ОСОБА_1 , користуючись своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, реалізував своє право, при розгляді користуватися юридичною допомого адвоката, зокрема адвоката Сіренка М.Ю., який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та в день, коли було призначено розгляд справи, подав до суду клопотання про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 .
Це стосується також і інших доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_1., оскільки вони не спростовують висновків, які наведені в оскаржуваній постанові та які ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Таким чином, перевіркою доводів, наведених в апеляційній скарзі адвоката Сіренка М.Ю., судом апеляційної інстанції не встановлено будь-яких даних, які б дозволили зробити висновок про те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, було проведено без дотримання вимог, передбачених ст. 266 КУпАП та Інструкцією від 09.11.2015 № 1452/735, а оформлені за його результатами документи, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення, були складені з істотними порушеннями або не відповідали вимогам закону, зокрема ст. 256 КУпАП.
У зв'язку з цим, суд апеляційної інстанції не вбачає законних підстав для визнання доказів, на підставі яких ґрунтується оскаржуване судове рішення, неналежними та недопустимими.
З урахуванням вищенаведеного, а також наявних у справі доказів, які були оцінені судом першої інстанції у відповідності до вимог, передбачених ст. 252 КУпАП, суд апеляційної інстанції не вбачає жодних правових підстав для того, щоб погодитися з доводами апеляційної скарги про те, що висновки судді не відповідають обставинам справи, а оскаржувана постанова, винесена з порушенням норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин, апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Сіренка М.Ю. не може бути задоволена, оскільки вона не містить у собі достатніх підстав для висновку про те, що постанова судді про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є незаконною або необґрунтованою, у зв'язку з чим, за наслідками розгляду цієї скарги, суд апеляційної інстанції вважає необхідним залишити її без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2022 року щодо ОСОБА_1 , - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Сіренка М.Ю. залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2022 року,відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчиненняадміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду
С.О. Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Пономаренко Н.В.