Справа № 757/31233/19-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/523/2023 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
10 серпня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 серпня 2019 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на постанову старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 від 29.04.2019 року про закриття кримінального провадження №42016000000001111,
Згідно ухвали суду, першим слідчим відділом управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України проводилось досудове розслідування кримінального провадження № 42016000000001111 від 22.04.2016 за ч. 2 ст. 367 КК України.
Постановою старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 від 29.05.2019 кримінальне провадження № 42016000000001111 від 22.04.2016 закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.
Не погоджуючись з постановою, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулись зі скаргою до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 серпня 2019 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на постанову старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 від 29.04.2019 року про закриття кримінального провадження №42016000000001111.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просять її скасувати та постановити нову ухвалу, якою їх скаргу задовольнити та постанову старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 від 29.04.2019 року про закриття кримінального провадження №42016000000001111 - скасувати та справу направити органу досудового розслідування для подальшого розслідування в законному порядку.
В обґрунтуванні вказують, що слідчий суддя безпідставно відмовив в задоволенні їх скарги, так як постанова слідчого є необґрунтованою та невмотивованою, вона винесена з грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону, вважають, що для закриття провадження у слідчого не було належних підстав, досудове розслідування по даній справі проведено не повно, без з'ясування належних обставин кримінального правопорушення.
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду провадження, у судове засідання не з'явились та надіслали заяву, в якій просили провести апеляційний розгляд за їх відсутності.
За таких обставин, апеляційний суд враховує вимоги ч.2 ст.422, ст.318 КПК України щодо строків апеляційного перегляду, необов'язкової присутності при розгляді справи належним чином повідомлених апелянтів, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, та вивчивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у п.1 ст.6 Конвенції, потрібно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Конституцією України закріплено основні засади судочинства (ч.2 ст.129). Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист, зокрема, на забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п.8 ч.2 ст.129 Конституції України).
Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема шляхом оскарження у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. За правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Можливість (право) оскарження судового рішення у суді апеляційної інстанції є складовою права особи на судовий захист. Перегляд рішень судів в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина. Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду та перегляд оскаржуваного рішення в апеляційному порядку, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст.6 Конвенції, на справедливий суд.
Як вбачається з матеріалів провадження, апеляційна скарга ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надійшла до суду апеляційної інстанції 19 листопада 2019 року.
Судом апеляційної інстанції неодноразово до Печерського районного суду м. Києва направлялися запити про надання матеріалів судового провадження №757/21233/19-к за скаргою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Проте, вказані матеріали судового провадження до суду апеляційної інстанції не надійшли.
З листа, за підписом голови Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 , №33369/23 від 17 липня 2023 року вбачається, що відповідно до акту від 25 липня 2022 року за результатами проведеного службового розслідування встановити місцезнаходження матеріалів провадження №757/21233/19-к не вдалося, у зв'язку з чим виконати вимоги щодо направлення вказаних матеріалів до суду апеляційної інстанції не вбачалося можливим.
Враховуючи вказані обставини, з метою належної реалізації права ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів вбачає за можливе розглянути їх апеляційну скаргу на підставі наявних у розпорядженні суду матеріалів.
Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Так, згідно з вимогами ч.2 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Отже, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки доказів, які стосуються цього провадження, у сукупності.
В свою чергу слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.
Проте, вказаних вимог закону слідчим суддею не дотримано в повному обсязі, оскільки під час розгляду скарги не надано належної оцінки доводам скарги, а також законності постанови слідчого про закриття кримінального провадження.
Як вбачається з оскаржуваного судового рішення слідчий суддя мотивуючи його, вказав, що вважає відсутніми у справі обставини, які б належали до перевірки шляхом вчинення інших слідчих дій, ніж ті, що проведені у справі за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.367 КК України за обставин, викладених у заяві ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення.
Проте поза увагою слідчого судді залишилось те, що в своїй ухвали від 18 травня 2017 року Апеляційний суд м. Києва, скасовуючи постанову слідчого про закриття кримінального провадження №4201600000000111 від 19.07.2016 року, зазначив про її невмотивованість. Апеляційний суд, зазначив, що у мотивувальній частині слідчий вказав про те, що з метою встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні в ході досудового розслідування провів комплекс слідчих (розшукових) та процесуальних дій, зокрема, детально оглянуто та долучено до матеріалів даного кримінального провадження окремі копії з кримінального провадження №42013050390000042 від 06.02.2013 року, окремі копії матеріалів кримінального провадження №42014000000000801 від 05.08.2014 року, та окремі копії матеріалів кримінального провадження №12015050390003055 від 21.12.2015 року. Проте, які обставини чи факти підтверджують або спростовують долучені матеріали в постанові слідчим не вказано.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 січня 2019 року було скасовано постанову слідчого від 25.04.2018 року про закриття кримінального провадження №4201600000000111 від 19.07.2016 року. Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим не було виконано вказівки, викладені в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 18.05.2017 року.
Розглядаючи скаргу, слідчий суддя не врахував вказані обставини та не проаналізував законність постанови слідчого про закриття кримінального провадження з точки зору виконання вказівок зазначених у вищевказаних судових рішення, з урахуванням того, що як стверджували ОСОБА_6 та ОСОБА_7 слідчим ОСОБА_8 не було проведено жодної слідчої дії.
А отже, оскаржувану ухвалу слідчого судді не можна вважати законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 серпня 2019 року, постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, підлягає скасуванню з прийняттям рішення про призначення нового розгляду скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у суді першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 401, 404, 405, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 серпня 2019 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на постанову старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 від 29.04.2019 року про закриття кримінального провадження №42016000000001111, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: