1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 08 серпня 2023 року, апеляційні скарги з доповненнями захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 липня 2023 року, відносно,
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України,-
за участі: прокурорів захисників в режимі відеоконференцзв'язку підозрюваного ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 ОСОБА_8
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_11 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах терміну досудового розслідування, тобто до 16 серпня 2023 року.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , кожен окремо, подали апеляційні скарги з доповненнями, в яких просили, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Вважають оскаржувану ухвалу незаконною, необгрунтованною.
Захисник ОСОБА_6 вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні.
Зокрема, підозрюваний не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки має постійне місце проживання, також ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києві від 13 липня 2023 року, відносно ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 62022000000000370 від 09.06.2022 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Також, ОСОБА_8 позбавлений можливості знищити, сховати або спотворити будь-який із документів, оскільки 24 січня 2023 року його звільнено з посади заступника Міністра оборони України. Підозрюваний не збирається вчиняти інші кримінальні правопорушення чи впливати на хід досудового розслідування іншим чином.
Звертає увагу на стан здоров'я ОСОБА_8 , який значно погіршився, вказане підтверджується неодноразовими зверненнями до медичної частини СІЗО, а також консультатитвним висновком від 30.06.2023 виданого ДУ «Науково-Практичний Медичний Центр Дитячої кардіології та кардіохірурхії».
Захисник ОСОБА_5 у доповненнях до апеляційної скарги зазначив, що 13 липня 2023 року під час вручення клопотання про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, органом досудового розслідування позбавлено права підозрюваного на захист, оскільки сторону захисту не повідомлено про місце та час вручення клопотання. Клопотання вручено в нічний час доби, з метою неможливості прибуття захисника у зв'язку із комендантською годиною.
Крім того, повістка про виклик ОСОБА_8 для участі у судовому засіданні завчасно не надсилалася, докази про її отримання відсутні.
Зауважує, що ОСОБА_8 до суду не з'явився з поважних причин, оскільки перебував в лікарні, а прокурор з письмовим клопотанням про його привід не звертався, відтак ухвала про привід ОСОБА_8 є також незаконною.
Захисник ОСОБА_7 в апеляційній скарзі зазначив, що протоколами допиту свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , та ОСОБА_15 спростовуються викладені в підозрі обставини, а показання свідка ОСОБА_16 викликають сумніви в релевантності зазначених ним обставин предмету кримінального провадження.
На думку захисника, висновок експерта від 08 серпня 2022 року № СЕ-19-22/22894-БЛ не може братися як доказ, що обґрунтовує підозру.
Крім того, твердження сторони обвинувачення, що всупереч інтересам служби та потребам оборони України, ОСОБА_8 умисно, не організував та не здійснив закупівлю жодного бронежилета для потреб ЗС України упродовж листопада-грудня 2021 року та січня-лютого 2022 року включно - не відповідають дійсності та спростовуються наданими стороною захисту документами.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційні скарги і просили їх задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вона не підлягають до задоволення, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управління СБ Україниздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 09 червня 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42022000000000687, за підозрою. у тому числі ОСОБА_8 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
16 червня 2023 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
14 липня 2023 року старший слідчий 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_11 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, у разі прийняття судом рішення щодо можливості застосування розміру застави, визначити заставу у розмірі 36 508 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 97 987 472,00 грн., та покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
14 липня 2023 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва клопотання органу досудового розслідування задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
З ухвали суду та журналу судового засідання убачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрюваного, заслухано позицію прокурора та думку захисників, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Також, слідчим суддею з'ясовано що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, що підтверджено матеріалами кримінального провадження.
Окрім того, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальнихправопорушень, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим в інкримінованих кримінальних правопорушень, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_8 з інкримінованим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дають підстави вважати, що вірогідність причетності підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з метою здійснення подальшого розслідування.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя відносно підозрюваного ОСОБА_8 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив, як і порушень його прав.
Окрім того, слідчим суддею, всупереч доводам апеляційної скарги, враховано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, слідчим суддею оцінено наявність ризику можливості переховування підозрюваного від суду, впливу на інших причетних осіб, як такий, що існує з високим степенем вірогідності вчинення таких дій, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому врахував тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення, можливе покарання у вигляді конфіскації майна. Окрім того, сторона обвинувачення обґрунтовано посилається на дані про посаду ОСОБА_8 , зв'язки, які він може використати для переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу, з огляду на обставини підозри у вчиненні дій за попередньою змовою групою осіб, розмір інкримінованої шкоди, статус службової особи.
Ризик переховування від правосуддя обумовлюється можливістю також притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання у виді позбавлення волі.
Крім того, існує ризик того, що підозрюваний в змозі знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей та документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час не встановлені всі вказані обставини, досудове розслідування триває, в ході якого проводяться слідчі дії.
Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчим суддею враховано передбачену КПК України процедуру отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Як вбачається з матеріалів справи, підозрюваний ОСОБА_8 може незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки він володіє даними щодо їх місцезнаходження, та іншими контактними даними, наявні достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_8 матиме можливість впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від наданих показань.
Також існують ризики передбачені п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, обставини вчинення кримінального правопорушення на теперішній час у повному обсязі не встановлені, досудове розслідування триває.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також врахував вік, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя, обставини вчинення кримінальних правопорушень, а також потенційну можливість вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому прийшов до висновку, що в даному випадку у межах даного кримінального провадження саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави має забезпечити виконання ОСОБА_8 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні. З таким висновком погоджується і колегія суддів.
Разом з тим, слідчим суддею встановлено, що із заперечень сторони захисту вбачається, що ОСОБА_8 здав свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон до ДМС, що на їх думку унеможливлюють переховування, в тому числі за межі кордону України. Проте із наданої заяви захисника ОСОБА_17 убачається, що ОСОБА_8 здав лише паспорт для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий 24.01.2013 року, термін дії якого закінчився в січні 2023 року, згідно довідки ДМС України.
При цьому з доданої до клопотання особової картки Державної Міграційної служби України щодо ОСОБА_8 , убачається, що він отримував ще один паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дата видачі - 25.07.2016 року, який дійсний до 25.07.2026 року. Проте вказаний дійсний паспорт підозрюваний не здав в межах виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 13.07.2023 року, що вказує на не виконання у повному обсязі покладених на нього обов'язків.
Доводи апелянтів на те, що підозра повідомлена ОСОБА_8 є необґрунтованою, колегія суддів вважає непереконливими, оскільки сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Доводи захисника ОСОБА_5 , що сторону захисту не повідомлено про місце час та вручення клопотання, що потягло за собою порушення права підозрюваного на захист, не заслуговують на увагу.
Зокрема, як вбачається із протоколу вручення процесуальних дій від 13 липня 2023 року (а.с. 35, т. 2) підозрюваний ОСОБА_8 відмовився від отримання копії клопотання та додатків до нього.
Крім того, органом досудового розслідування вжито заходи для вручення вказаного клопотання стороні захисту, що підтверджується копією скріншоту із електронної пошти, якою надіслано на електронну поштову адресу захисника ОСОБА_5 копії клопотання з додатками (а.с. 37, т. 2).
Посилання сторони захисту, що розгляд заяви про відвід слідчого судді розглянуто із порушенням норм КПК України не обґрунтуванні. Окрім того, ухвала про відвід складу суду, відповідно до ст. 309 КПК України окремому оскарженню не підлягає, а може бути предметом перевірки під час розгляду кримінального провадження по суті.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів, з чим сторона захисту не погоджується, буде предметом дослідження судового розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_8 на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону, а тому підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.
Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді у даному провадженні не встановлено.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Відтак, слідчий суддя, врахувавши обсяг підозри у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, з огляду на високий ступінь встановлених ризиків, прийшов до висновку, що застосування застави у даному випадку не зможе забезпечити ефективного уникнення встановлених ризиків.Враховуючи вказане, слідчим суддею не визначено ОСОБА_8 розмір застави, з чим погоджується і колегія суддів.
При цьому, ні слідчим суддею, ні колегією суддів Київського апеляційного суду не встановлено обставин, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_8 за станом здоров'я не може утримуватися в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор», надані медичні документи дану обставину не підтверджують.
Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, з урахуванням обставин та тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , характеризуючих даних про його особу, застосував запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 липня 2023 року відносно ОСОБА_8 , - залишити без змін, а апеляційні скарги з доповненнями захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_18 ОСОБА_19 ОСОБА_20
Єдиний унікальний №761/24897/23 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_21
Провадженя № 11сс/824/4676/2023 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України