28 серпня 2023 року м. Чернігів Справа № 620/9315/23
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Виноградова Д.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при виключенні зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, за період з 16.11.2017 по 18.10.2021, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” від 08.02.1995 № 100;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при виключенні зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, за період з 16.11.2017 по 18.10.2021, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” від 08.02.1995 № 100.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частинами першою-третьою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №755/12623/19 зауважила, що стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 зроблено правовий висновок про те, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою, тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 17.11.2022 у справі №520/12661/19, оскільки спірні правовідносини пов'язані зі звільненням позивача з публічної служби, до спірних правовідносин підлягають застосування саме положення частини п'ятої статті 122 КАС України, оскільки такі положення є спеціальними по відношенню до частини першої статті 233 КЗпП України. Таким чином, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, до спірних правовідносин має бути застосований спеціальний процесуальний строк, встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України для спорів, пов'язаних зі звільненням з публічної служби.
Як зазначено позивачем у позовній заяві та підтверджено ним випискою з банку, остаточний розрахунок з ним відповідачем було здійснено 19.10.2021. При цьому, з даним позовом до суду він звернувся 03.07.2023, тобто з порушенням місячного строку, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Посилання позивача на те, що строк звернення до суду потрібно обраховувати з дати отримання відповіді відповідача, тобто з 05.06.2023, суд не приймає до уваги, оскільки отримання листа від відповідача не змінює момент з якого особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В силу вимог статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, за практикою Європейського суду з прав людини, вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яка впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою (Рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України").
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, безпосереднім наслідком якої є зміна складу майна ОСОБА_1 , є майновою.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з 01.01.2023 за подання до суду фізичною особою адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн).
Як вбачається із матеріалів позовної заяви належного документа, який свідчив би про сплату судового збору в розмірі, встановленому ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивачем не надано. Підстав, передбачених ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України для звільнення від оплати або відстрочення судових витрат, не має.
При зверненні до суду позивач зазначив, що він звільнений від сплати судового збору, надавши суду копію посвідчення, згідно з яким він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Однак, суд звертає увагу, що Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 06.05.2020 (справа №9901/70/20) сформовані висновки щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Вказані висновки Великої палати Верховного Суду є релевантними і до даної справи.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у частині другій статті 22 якого передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 вказаного Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у даній справі.
Суд зазначає, що оскарження бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати середнього заробітку за затримання розрахунку при звільненні не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, тому судовий збір за подання позовної заяви у цій справі має сплачуватись.
Суд зазначає, що позивач просить нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при виключенні зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, за період з 16.11.2017 по 18.10.2021, без визначення точної суми, а тому в даному випадку розмір судового збору за одну майнову вимогу становить 1073,60 грн.
З урахуванням викладеного вище, вказані недоліки позивач може усунути у 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску; оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Керуючись статтями 160, 169, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків у встановлений судом строк позовна заява буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.О. Виноградова