28 серпня 2023 року м. Чернігів Справа № 620/8500/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 16.06.2023 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУПФУ в Закарпатській області, відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 04.04.2023 №254150015014 про відмову в переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'', на пенсію за віком відповідно до Закону України ''Про державну службу'' від 16.12.1993 №3723-ХІІ;
- зобов'язати відповідача зарахувати йому до стажу державної служби періоди роботи з 04.08.1982 по 15.04.1988, з 09.01.2003 по 04.06.2010, з 12.06.2012 по 30.04.2016 та з 11.01.2022 по 17.03.2023;
- зобов'язати відповідача перевести його з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'', на пенсію за віком відповідно до Закону України ''Про державну службу'' починаючи з 28.03.2023, у розмірі 60% місячного заробітку на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Департаментом екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації, та виплатити всю заборгованість, що склалася, без обмеження граничного розміру.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в нього достатньо стажу роботи на державній службі, страхового стажу та віку для призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу від 16.12.1993 №3723-ХІІ. Враховуючи наведене, відповідачем протиправно відмовлено йому в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Ухвалою судді від 28.06.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, установлено відповідачам 15-денний строк для подання відзиву на позов.
Ухвалою суду від 28.08.2023 відповідачу відмовлено в залученні до участі в справі як співвідповідача Головного управлення Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Відповідачем надано відзив на позов, у якому він позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та зазначив, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України №889-VIII «Про державну службу» передбачено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України №3723-ХІІ «Про державну службу», але за певної додатковї умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж. Водночас, на день набрання чинності Законом №889-VIII позивач не перебував на посаді державного службовця, а його стаж державної служби станом на 01.05.2016 складає 6 років 4 місяці 23 дні. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що ОСОБА_1 не має права на пенсію відповідно до Закону України №3723-ХІІ «Про державну службу». При цьому, час роботи на посадах службовців органів місцевого самоврядування після 01.05.2016 до стажу державної служби не включається. Що стосується роботи позивача в Городнянській районній державній адміністрації з 23.09.2009 по 04.06.2010 цей час зараховується до стажу державної служби.
Представником позивача подано відповідь на відзив, у якій підтримано правову позицію про наявність підстав для призначення ОСОБА_1 спірної пенсії.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 (а.с. 21-30) позивач, зокрема, працював на таких посадах:
- з 04.08.1982 по 01.12.1982 та з 21.12.1982 по 11.05.1983 - ревізор контрольно-ревізійного відділу Чернігівського обласного управління торгівлі;
- 15.05.1983 по 13.12.1984 - служба в Радянській Армії;
- з 10.01.1985 по 15.04.1988 - ревізор контрольно-ревізійного відділу (старший ревізор) Чернігівського обласного управління торгівлі;
- з 09.01.2003 по 10.07.2008 - голова представництва Держпідприємництва України в Чернігівській області (прийняв присягу державного службовця; присвоєно 8, 7 та 6 ранги державного службовця);
- з 11.07.2008 по 04.06.2010 - тво голови (голова) Городнянської районної державної адміністрації (присвоєно 5 ранг державного службовця);
- з 12.06.2012 по 11.07.2012 - радник міського голови Чернігівської міської ради;
- з 12.07.2012 по 07.09.2021 - начальник управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради;
- з 11.01.2022 по 17.03.2023 - заступник директора Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», до якої додано довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії, видані Департаментом екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації (а.с. 31, 32).
Вказану заяву розглянуто за екстериторіальним принципом та рішенням ГУПФУ в Закарпатській області від 04.04.2023 №254150015014 позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку із тим, що станом на 01.05.2015 ОСОБА_1 набув стажу державної служби менше ніж 20 років та не перебував на посаді державного службовця на день набрання чинності Закону України №889-VIII «Про державну службу». Час роботи службовців ОМС після 01.05.2016 до стажу державної служби вже не включається. Період роботи в Городнянській РДА з 23.09.2009 по 04.06.2010 зараховується до стажу державної служби. Стаж державної служби станом на 01.05.2016 складає 06 років 04 місці 23 дні (а.с. 20).
Вважаючи вказану відмову протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.
За приписами частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складової права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон №3723-ХІІ), передбачені розділом ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу» (далі - Закон №889-VІІІ).
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно із пунктами 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, після 1 травня 2016 року (дати набрання чинності Законом №889-VІІІ) право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ зберігають лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ та мають передбачені частиною 9 статті 37 Закону №3723-ХІІ страховий стаж і стаж державної служби.
У наданому відповідачем відзиві не спростовано наявність у позивача віку та страхового стажу, необхідних для призначення спірної пенсії.
Так, підставою для відмови в призначенні пенсії є відсутність необхідного спеціального стажу, оскільки відповідачем не зараховано до стажу державної служби ОСОБА_1 періодів його роботи на посадах в органах місцевого самоврядування.
Разом з тим, згідно із пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (була чинною до 01.05.2016) до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
При цьому, до Переліку державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби, включено Контрольно-ревізійні підрозділи центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад, ліквідовані у зв'язку з утворенням у 1993 році державної контрольно-ревізійної служби.
Згідно із пунктом 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до приписів статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» до шостої категорії посад в органах місцевого самоврядування, належать, зокрема, посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад.
Таким чином, період проходження служби в органах місцевого самоврядування має зарахуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 26 червня 2018 року по справі №735/939/17, від 22 листопада 2018 року по справі №500/6640/16, від 10 лютого 2021 року по справі №825/1453/18.
Крім того, відповідно до пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, до стажу державної служби включається також час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.
При цьому, до стажу державної служби осіб включаються усі види військової служби, які вони проходили у Збройних Силах та інших військових формуваннях України та колишнього СРСР до 01.05.2016.
Крім того, статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Враховуючи наведене, період проходження позивачем військової служби в Радянській Армії з 15.05.1983 по 13.12.1984 має враховуватись до стажу його державної служби.
Щодо періодів роботи з 09.01.2003 по 04.06.2010 в Городнянській районній державній адміністрації та з 11.01.2022 по 17.03.2023 в Департаменті екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації, суд зазначає, що займані позивачем посади відносяться до посад державної служби, тому мають враховуватись до відповідного стажу.
Таким чином, позивач досягнув пенсійного віку, встановленого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має необхідний страховий стаж, в тому числі на день набрання чинності Законом №889-VІІІ займав посади державної служби та мав не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Законом України «Про державну службу» №3723-ХІІ. Відтак, позивач має право на призначення пенсії з урахуванням положень пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, тому оскаржуване рішення ГУПФУ в Закарпатській області про відмову в призначенні спірної пенсії суперечить положенням чинного законодавства.
Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, установлено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді (пункт 4 Порядку).
Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики (пункт 5 Порядку).
Отже, призначення позивачу пенсії державного службовця має відбуватись відповідно до поданої ним заяви з урахуванням доданих до неї документів.
Відповідно до матеріалів справи позивачем разом із заявою про призначення (перерахунок) пенсії відповідачу надавалися довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (а.с. 31, 32).
Суд зауважує, що форма вказаних довідок відповідає формам довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, затвердженим Постановою №1-3. На всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Таким чином, видані довідки мають братися відповідачем до уваги при призначенні та розрахунку розміру пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу».
За таких обставин, з метою запобігання порушення права позивача на належну йому пенсію, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав, суд вважає необхідним зобов'язати ГУПФУ в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», враховуючи вищезазначені довідки.
Водночас суд зазначає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання виплатити всю заборгованість, що склалася без обмеження граничного розміру, оскільки обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Суд зауважує, що права позивача на час розгляду даної справи не порушені, оскільки перерахунок пенсії не проведено, а суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.
Згідно із статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 04.04.2023 №254150015014 про відмову в переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 з 28.03.2023 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу», у розмірі 60% від суми заробітної плати, вказаної у довідках Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації, зарахувавши до стажу державної служби періоди: з 04.08.1982 по 01.12.1982, з 21.12.1982 по 11.05.1983, з 15.05.1983 по 13.12.1984, з 10.01.1985 по 15.04.1988, з 09.01.2003 по 04.06.2010, з 12.06.2012 по 30.04.2016 та з 11.01.2022 по 17.03.2023.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 28 серпня 2023 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063, площа Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000).
Суддя С.В. Бородавкіна