Справа №420/9473/23
21 серпня 2023 року м. Одеса
У залі судових засідань №18
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
при секретарі судового засідання - Донець В.Р.
за участю сторін:
представника позивача - Пацалової Т.В.
представника відповідача - Буяка Б.С.
представника відповідача - Щербіна Р.О.
представника третьої особи - Єрмакова А.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , третя особа - Міністерство оборони України про визнання незаконними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , третя особа - Міністерство оборони України про визнання незаконним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.05.2022 року №15-РС в частині увільнення від займаної посади і зарахування в розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 з 07.05.2022 року штаб-сержанта ОСОБА_1 , техніка управління Військової частини НОМЕР_3 , визнання незаконним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 28.05.2022 року №94 в частині увільнені від займаної посади, зарахування в розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 з 07.05.2022 року та зняття з усіх видів забезпечення з 07.05.2022 року штаб-сержанта ОСОБА_1 , техніка управління Військової частини НОМЕР_3 , зобов'язання командування Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення та всі інші виплати за період з 07 травня 2022 року по 10 серпня 2022 року згідно «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року.
За цією позовною заявою відкрито загальне позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачам строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив, третій особі - пояснення щодо суті спору.
Ухвалою від 01.06.2023 року судом у задоволенні заяви представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , третя особа Міністерство оборони України про визнання незаконними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії у зв'язку з пропуском строку звернення до суду відмовлено.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Позов, відповіді на відзив обґрунтовані позивачем тим, що штаб-сержант ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді техніка військової частини НОМЕР_3 у м. Херсоні, після окупації ворогом території Херсонської області він зі своїми товаришами по службі продовжували нести службу та вести приховану боротьбу з ворогом. Не дивлячись на те, що позивач перебуваючи в окупації весь час продовжував сумлінно нести військову службу на благо Батьківщині, з травня 2022 р. йому припинили виплачувати грошове забезпечення та інші виплати, передбачені Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 р. Відновлена виплата грошового забезпечення Позивачу була лише з серпня 2022 р. на підставі його рапорту та наказу №194-РС від 23.06.2022 р. про його призначення на посаду старшого оператора відділення спеціальних операцій групи спеціальних операцій роти спеціальних операцій загону спеціальних операцій військової частини НОМЕР_4 , ВОС - 107920Ф, про яке він дізнався лише 10.08.2022 р. Після де окупації м. Херсон позивач дізнався, що з 07.05.2022 р. по 10.08.2022 р. він не отримував грошове забезпечення, оскільки відповідно до оскаржуваних наказів відповідачів був увільнений від займаної посади і зарахований у розпорядження з підстав нібито порушення ним підпункту 14 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ. Позивач вважає, що ним не порушувалось Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ, а тому накази в/ч НОМЕР_1 від 07.05.2022 р. №15-РС та в/ч НОМЕР_2 від 28.05.2022 р. №94 є незаконними та підлягають скасуванню.
Представник відповідача - Військової частини НОМЕР_1 в судове засідання з'явився, просив відмовити в задоволенні позову. Відзив, заперечення обґрунтовані відповідачем тим, що 04.05.2022 на адресу командира військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт від командира військової частини НОМЕР_3 майора ОСОБА_2 (безпосереднього командира ОСОБА_1 ) про виведення в розпорядження особового складу військової частини НОМЕР_3 у кількості 4 (чотирьох) осіб, в тому числі техніка СФПЗ штаб-сержанта ОСОБА_1 , у зв'язку із тим, що зазначені військовослужбовці під різним приводом не бажають виїжджати з окупованої території, що, в свою чергу, призвело до їх відсутності на військовій службі у визначеному районі дислокації військової частини НОМЕР_3 . З моменту останньої зустрічі майора ОСОБА_2 із штаб-сержантом ОСОБА_1 14.04.2022 Позивач більше на зв'язок не виходив, був відсутні на військовій службі у визначеному районі дислокації військової частини та не виконував службові обов'язки, жодної інформації командир військової частини НОМЕР_3 майор ОСОБА_3 від Позивача не отримував. 3 огляду на зазначене, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 07.05.2022 №15-РС Позивача було увільнено від займаної посади та виведено у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 у зв'язку із відсутністю понад десять діб та невиходом у визначені райони дислокації військової частини.
Представник відповідача - Військової частини НОМЕР_2 в судове засідання з'явився, просив відмовити в задоволенні позову. Відзив, заперечення обґрунтовані відповідачем тим, що 28.05.2022 року командир військової частини НОМЕР_3 майор ОСОБА_4 звернувся до командира військової частини НОМЕР_2 з проханням про зняття Позивача з усіх видів забезпечення відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 07.05.2022 року №15-РС щодо зарахування техніка управління військової частини НОМЕР_3 штаб-сержанта ОСОБА_1 в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 / відповідно до підпункту 14 пункту 116 Положення №1153/2008 (рапорт від 28.05.2022 року, вхідний №1836/1028). Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 28.05.2022 року №94 Позивача з 07 травня 2022 року знято з усіх видів забезпечення. Серед підстав видання наказу зазначено наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 07.05.2022 року №15-РС (вхідний №1836/180, №1836/181 від 28.05.2022 року). Відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 27.10.2014 року №Д-322/1/38-дск військова частина НОМЕР_3 перебуває на всіх видах забезпечення, в тому числі фінансовому, у військовій частині НОМЕР_2 , яка підпорядковується військовій частині НОМЕР_1 . Враховуючи вказані приписи і те, що Позивач був зарахований наказом №15-РС в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 відповідно до підпункту 14 пункту 116 Положення №1153/2008, згідно якого був відсутній на службі у визначеному районі розташування військової частини НОМЕР_3 без поважних причин понад десять діб, рішення командира військової частини НОМЕР_2 про зняття Позивача з 07 травня 2022 року з усіх видів забезпечення, у тому числі грошового, є законним та обґрунтованим, і підстав для зобов'язання командування військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити Позивачу грошове забезпечення та всі інші виплати за період з 07.05.2022 року по 10.08.2022 року немає.
Представник третьої особи в судове засідання з'явився. Пояснення обґрунтовані тим, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.08.2022 року №197 Позивача з 08 серпня 2022 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Відповідно до наведених у заяві підстав позову Позивачем невірно визначено спірний період, тощо.
Заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідачів та третьої особи, дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача та заперечення відповідачів, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді техніка Військової частини НОМЕР_3 у АДРЕСА_1 .
Військова частина НОМЕР_3 перебуває на фінансовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_2 .
04.05.2022 року командир військової частини НОМЕР_3 майор ОСОБА_4 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом про виведення в розпорядження техніка управління військової частини НОМЕР_3 штаб-сержанта ОСОБА_1 , який залишився на окупованій території та не виконує свої службові обов'язки. У цьому рапорті також зазначено, що позивач під різним приводом не бажає виїжджати з окупованої території.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 07.05.2022 року №15-РС штаб-сержанта ОСОБА_1 , техніка управління військової частини НОМЕР_3 з 07.05.2022 року увільнено від займаної посади і зараховано в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 відповідно до підпункту 14 пункту 116 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, через відсутність понад десять діб у зв'язку з невиходом у визначені райони дислокації військової частини та потрапляння в оточення.
28.05.2022 року командир військової частини НОМЕР_3 майор ОСОБА_4 звернувся до командира військової частини НОМЕР_2 з рапортом про зняття ОСОБА_1 з усіх видів забезпечення відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 07.05.2022 року №15-РС.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 28.05.2022 року №94 штаб-сержанта ОСОБА_1 , техніка управління військової частини НОМЕР_3 увільнено від займаної посади і зараховано в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з 07.05.2022 року, а також знято з усіх видів забезпечення з 07.05.2022 року.
Відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 27.10.2014 року №Д-322/1/38-дск військова частина НОМЕР_3 знаходиться на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 , яка підпорядковується військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного №194-РС від 23.06.2022 року штаб-сержанта ОСОБА_1 , техніка військової частини НОМЕР_3 , увільнено від займаної посади та призначено старшим оператором відділення спеціальних операцій групи спеціальних операцій роти спеціальних операцій загону спеціальних операцій військової частини НОМЕР_4 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.08.2022 року №197 штаб-сержанта ОСОБА_1 , колишнього техніка військової частини НОМЕР_3 , призначеного наказом Головнокомандувача Збройних Сил України №194-РС від 23.06.2022 року старшим оператором відділення спеціальних операцій групи спеціальних операцій роти спеціальних операцій загону спеціальних операцій військової частини НОМЕР_4 , визначено вважати таким, що вибув до нового місця служби, з 08.08.2022 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 10.08.2022 року №170 штаб-сержанта ОСОБА_1 з 10.08.2022 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення, який вважається таким, що 10.08.2022 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 року (далі - Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Згідно з ст. 1-2, 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Згідно з положеннями «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого Наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 року №260 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за №745/32197, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Відповідно до пп. 14 п. 116 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання допускається в разі, крім іншого, якщо військовослужбовці відсутні понад десять діб, - до повернення військовослужбовців у військову частину (у разі неприйняття іншого рішення про дальше проходження ними військової служби).
Згідно з п. 15 Розділу 1 «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого Наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 року №260, грошове забезпечення не виплачується, крім іншого, за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше. Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022 року, №259/2022 від 18.04.2022 року, №341/2022 від 17.05.2022 року, №573/2022 від 12.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року строк дії воєнного часу продовжувався.
З 24.02.2022 року відбулось широкомасштабне вторгнення військ РФ на територію України, в тому числі територію Херсонської області.
Як вказує позивач, від початку військових дій і далі жодних наказів щодо виходу з м. Херсона у визначені райони дислокації військової частини НОМЕР_3 він не отримував, а з 25 лютого 2022 року разом з заступником командира військової частини НОМЕР_3 капітаном ОСОБА_5 та іншими військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 були залучені до роботи групи «К-24», що була створена чоловіком ОСОБА_6 під кураторством сил спротиву ССО ЗСУ.
Всі військовослужбовці даної групи максимально намагалися знаходити інформацію по переміщенням, здійснювали підбір інформаційних джерел; знаходилися в місцях, що забезпечували контроль важливих транспортних артерій; дані, що вони передавали (ССО, ГУР МО, ГШ ЗСУ) та до командування ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » і сил оборони Миколаєва (стосувалося напрямків пересування техніки і особового складу ворога, її кількісний склад) давали результати (техніка знищувалась підрозділами ЗСУ).
Позивач зазначає, що оскільки військовослужбовці знаходились у різних районах міста, а деякі у передмісті, то для обміну інформацією між ними була створена група у месенджері «Signal», де два рази на день кожен звітував командиру ОСОБА_4 про свою наявність.
Позивач стверджує, що на той час виїхати з м. Херсона на військовій техніці вже було неможливо, тому що ворог повністю контролював дорогу в бік м. Миколаєва, неконтрольованою ворогом залишалась деякий час дорога через АДРЕСА_2 і цивільним транспортом можливо було ще там проїхати, але він на той час мав паспорт старого зразка, в якому було зазначено, що він зареєстрований за місцем військової частини НОМЕР_2 , а так як при проїзді блокпостів окупантів потрібно було пред'являти документи, що посвідчують особу, то для нього це було смертельно небезпечно, а закордонний паспорт був відсутній. Позивач з побратимами розуміли, що у разі залишення м. Херсона їм доведеться залишити зброю і техніку, яка належить ЗСУ і може потрапити до рук окупантів, до того ж команди командира ОСОБА_4 про залишення м. Херсона не поступало.
З 01.03.2022 року м. Херсон був повністю окупований військами РФ, однак позивач зі своїми товаришами по службі продовжували нести службу та вести приховану боротьбу з ворогом.
Позивач вказує, що у березні 2022 року військові почали помічати, що ОСОБА_4 в загальній групі в месенджері «Signal» надає дезінформацію, внаслідок чого ними було прийняте рішення про створення іншої групи в « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для роботи без участі ОСОБА_4 . Позивач з побратимами повідомили заступнику ОСОБА_4 - капітану ОСОБА_5 про причини відмови виходити на зв'язок з ОСОБА_4 , оскільки боялись що він надасть інформацію про них ворогу. ОСОБА_5 на той час мав такі самі підозри стосовно ОСОБА_4 та підтримав рішення не обговорювати з останнім службові питання. З цього часу Позивач та його товариші по службі виходили на зв'язок по робочим питанням тільки з ОСОБА_5 . Одночасно вони повідомили співробітнику ВКР (п/п-к ОСОБА_9 ) про ситуацію, що склалась, і на підтвердження своїх слів надали всі скріншоти з переписок в месенджері «Signal», які викликали у них недовіру.
Позивач зазначає, що з часом ОСОБА_4 зник зі зв'язку на деякий час, а потім розповів ОСОБА_5 що він перебував у полоні, але його відпустили. Під час окупації ОСОБА_4 вільно пересувався на власному транспорті по м. Херсону та передмістю, навіть у комендантську годину, хоча це передбачало перетин багатьох блокпостів ворога, а на той час на блокпостах вже були списки військових колишніх і діючих. Така поведінка ОСОБА_4 на його думку викликала занепокоєння.
В зв'язку з зазначеним, позивач припинив виходити на зв'язок з ОСОБА_4 , оскільки в нього були обґрунтовані підстави вважати, що командир погодився на співпрацю з окупантами та будь-яка зустріч і спілкування з ним була смертельно небезпечною для нього та його родини.
Також, позивач стверджує, що жодної доби він не був відсутній у військовій частині НОМЕР_3 та сумлінно виконував свої службові обов'язки за обставин, що склались, зберігав зброю, яка була здана ним вже аж 16.11.2022 року після звільнення м. Херсона. Внаслідок наявних побоювань щодо командира ОСОБА_4 він та інші військові припинили з ним будь-які зв'язки, але вони не припиняли нести службу та виконувати накази заступника командира військової частини ОСОБА_5 .
Вказані обставини також були підтверджені поясненнями свідків - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які були допитані під час розгляду справи.
Позивач вказує, що командир йому наказу про евакуацію з м. Херсон не доводив, навіть якщо такий наказ мав місце і був доведений ОСОБА_4 .
Допитаний під час розгляду справи заступник командира військової частини ОСОБА_5 пояснив, що він особисто говорив ОСОБА_1 про необхідність евакуації, на що отримав відповідь, що у позивача в паспорті стоїть прописка військової частини, закордонного паспорту немає і в нього на зберіганні знаходиться зброя, яку він не може залишити, в зв'язку з чим можливості виїхати у нього не було.
За вказаних умов, посилання відповідача про відсутність позивача на військовій службі у визначеному районі дислокації військової частини НОМЕР_3 без поважних причин є необґрунтованими та безпідставними.
Відповідно до листа командира військової частини НОМЕР_1 від 29.03.2022 року №350/174/20/560/пс службове розслідування щодо невиходу з окупованої території у визначені райони дислокації військової частини НОМЕР_3 штаб-сержанта ОСОБА_1 не проводилось у зв'язку з тим, що обставини, які мали значення для прийняття рішення командиром військової частини НОМЕР_1 , не потребували додаткового встановлення (уточнення).
Згідно з ст. 84, 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №551-XIV, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до п. 1, 3 Розділу ІІ «Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України», затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року №608, службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
Службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що в даному випадку за вказаних умов служби позивача під час окупації доцільно було призначити та провести службове розслідування.
Таким чином, посилання відповідача, що відмова позивача від виходу з окупованого м. Херсона у визначений район розташування військової частини НОМЕР_3 підтверджується рапортом командира військової частини НОМЕР_3 майора ОСОБА_4 від 04.05.2022 року, як на підставу для прийняття спірних наказів, суд вважає необґрунтованими та безпідставними.
Суд враховує, що до Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 111 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22022160000000075 від 12.05.2022 року.
Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 01.04.2022 року, будучи командиром військової частини НОМЕР_3 , у військовому званні майор, у порушенні вимог ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 8, 28, 32, 39 Закону України «Про державну таємницю», ст. 6, 11, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, ст. 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551- XIV, перебуваючи на тимчасово окупованій та непідконтрольній Україні території м. Херсон, в умовах воєнного часу, під час особистої зустрічі зі співробітниками Федеральної служби безпеки Російської федерації (далі ФСБ РФ), анкетні данні яких досудовим слідством не встановлено, знаходячись в приміщенні ДУ «Херсонський слідчий ізолятор», що розташований за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 10, з метою створення умов для вчинення злочину, добровільно надав письмову згоду, шляхом надання розписки, на конфіденційне співробітництво у формі збору та наданні службової та таємної інформації, з метою допомоги іноземній організації, а саме ФСБ РФ, в проведенні підривної діяльності проти України.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07.09.2022 року у справі №522/7432/22 клопотання захисника задоволено, звільнено ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 111 КК України, на підставі ч. 3 ст. 111 КК України (нереабілітуюча підстава звільнення від кримінальної відповідальності), кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022160000000075 від 12.05.2022 стосовно ОСОБА_4 закрито.
Згідно з ч. 3 ст. 111 КК України звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв'язок з ними та про отримане завдання.
У зв'язку із зазначеним, у позивача були обґрунтовані побоювання щодо можливої співпраці командира ОСОБА_4 з окупантами, в зв'язку з цим він припинив з ним спілкуватися.
Допитаний під час розгляду справи в якості свідка ОСОБА_4 не заперечував вказаних обставин щодо можливості існування у ОСОБА_1 певних побоювань через спілкування з командиром.
Таким чином, суд погоджується з позивачем, що командування військової частини НОМЕР_1 , отримавши рапорт ОСОБА_4 від 04.05.2022 року, безпідставно не призначило та не провело службове розслідування з метою перевірки фактів, що в ньому зазначені, внаслідок чого видало протиправний наказ №15-РС від 07.05.2022 року в частині увільнення позивача від займаної посади і зарахування його в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , що в свою чергу призвело до прийняття протиправного наказу від 28.05.2022 року №94 про зняття з усіх видів забезпечення з 07.05.2022 року, що мало наслідок у вигляді неотримання грошового забезпечення та всіх інші виплати за період з 07.05.2022 року по 07.08.2022 року (включно).
Будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності позивача на військовій службі та невиконання ним службових обов'язків під час розгляду справи без поважних причин відповідачі до суду не надали.
При цьому, оскільки позивача з 08.08.2022 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, тому в даному випадку спірний період невиплати йому грошового забезпечення складає з 07.05.2022 року по 07.08.2022 року.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправними та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.05.2022 року №15-РС в частині увільнення від займаної посади і зарахування в розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 з 07.05.2022 року штаб-сержанта ОСОБА_1 , техніка управління Військової частини НОМЕР_3 , та наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 28.05.2022 року №94 в частині увільнені від займаної посади, зарахування в розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 з 07.05.2022 року та зняття з усіх видів забезпечення з 07.05.2022 року штаб-сержанта ОСОБА_1 , техніка управління Військової частини НОМЕР_3 , а також зобов'язання командування Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення та всі інші виплати за період з 07 травня 2022 року по 07 серпня 2022 року згідно «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Керуючись ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), третя особа - Міністерство оборони України (пров. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання незаконним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.05.2022 року №15-РС в частині увільнення від займаної посади і зарахування в розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 з 07.05.2022 року штаб-сержанта ОСОБА_1 , техніка управління Військової частини НОМЕР_3 , визнання незаконним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 28.05.2022 року №94 в частині увільнені від займаної посади, зарахування в розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 з 07.05.2022 року та зняття з усіх видів забезпечення з 07.05.2022 року штаб-сержанта ОСОБА_1 , техніка управління Військової частини НОМЕР_3 , зобов'язання командування Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення та всі інші виплати за період з 07 травня 2022 року по 10 серпня 2022 року згідно «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.05.2022 року №15-РС в частині увільнення від займаної посади і зарахування в розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 з 07.05.2022 року штаб-сержанта ОСОБА_1 , техніка управління Військової частини НОМЕР_3 .
Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 28.05.2022 року №94 в частині увільнені від займаної посади, зарахування в розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 з 07.05.2022 року та зняття з усіх видів забезпечення з 07.05.2022 року штаб-сержанта ОСОБА_1 , техніка управління Військової частини НОМЕР_3 .
Зобов'язати командування Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення та всі інші виплати за період з 07 травня 2022 року по 07 серпня 2022 року згідно «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 28.08.2023 року.
Суддя Леонід СВИДА