Справа № 420/9987/23
16 серпня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В. за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача - адвоката Дубінкіна Ю.М., представника відповідача - Левенця А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання поновити на посаді,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 30.03.2023 року №797, в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади капітана поліції ОСОБА_1 , начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області з 04.04.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом ГУНП в Одеській області від 30.03.2023 року №797 до нього, капітана поліції, начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області, застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади. Підставою для видання наказу про дисциплінарне покарання слугував висновок службового розслідування за результатами порушення службової дисципліни капітаном поліції ОСОБА_2 , інспектором сектору реагування патрульної поліції ВП №4 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області, який 17.03.2023 року о 19:46 год., перебуваючи поза службою (у вихідний день), у цивільному одязі, без табельної зброї, був затриманий на перехресті вулиць Балківської - Розкидайлівської в м.Одесі, під час керування власним транспортним засобом "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння нарядом УПП та на нього був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Наказом ГУНП в Одеській області від 04.04.2023 року №368 о/с (по особовому складу) позивач звільнений з посади начальника сектору реагування патрульної поліції в порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення, та призначений на посаду інспектора цього сектору.
Позивач вказав, що умовою притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади безпосереднього керівника порушника є наявність причинно-наслідкового зв'язку між порушенням службової дисципліни підлеглим та невиконанням своїх обов'язків безпосереднім керівником порушника.
Як свідчить мотивувальна частина наказу ГУНП № 797 від 30.03.2023 року, позивачем нібито не здійснювалося вивчення соціальної захищеності як складової, що впливає на морально-психологічний стан підлеглих та їх ставлення до виконання службових обов'язків, та позивач неналежно контролював дотримання службової дисципліни ОСОБА_2 , що призвело до керування останнім транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння.
Позивач зазначив, що вказане мотивування позбавлено конкретизації його винних дій, з посиланням на конкретні факти його бездіяльності, чи невиконання своїх обов'язків за посадою.
Позивач вказує, що ним сумлінно виконувались обов'язки щодо вивчення соціальної захищеності підлеглих, у тому числі ОСОБА_3 , про що ним доповідалось рапортами на ім'я начальника. Позивачем регулярно проводились інструктажі та заняття, де доводились накази керівництва ГУНП та НПУ та інші нормативно-правові акти, які застосовуються в своїй діяльності поліцейськими, що підтверджується відповідними відомостями.
Позивач вважає, що ставлення йому в провину порушення підпункту 3 пункту 1 наказу ГУНП в Одеській області від 01.01.2023 №1 "Про вчинення кримінальних правопорушень поліцейськими ГУНП упродовж 2022 року та додаткові заходи щодо зміцнення службової дисципліни", а також підпункту 15 пункту 3 Заходів щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Національної поліції України, затверджених наказом НПУ від 23.09.2016 року № 920, є безпідставними, оскільки вони стосуються керівників структурних підрозділів апарату Головного управління, окремих та територіальних підрозділів ГУНП, та керівників ГУНП, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції в межах компетенції - відповідно.
Позивач зазначив, що докази наявності в його діях або бездіяльності конкретної ознаки та фактів порушення ним службової дисципліни, що знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку із затриманням капітана поліції ОСОБА_3 під час керування ним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, в наказі про його покарання відсутні.
Інші порушення службової дисципліни підлеглими, які зазначені в наказі, не були підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення саме у вигляді звільнення з посади.
Ухвалою від 09.05.2023 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
Ухвалою від 20.06.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління Національної поліції в Одеській області про залишення без розгляду даного позову. Визнано поважною причину пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з даним позовом та поновлено цей строк.
Ухвалою від 20.06.2023 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.
Ухвалою від 20.06.2023 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання, призначене на 16.08.2023 року на 14:00 год., з'явилися представник позивача та представник відповідача.
Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві, вважав позов необґрунтованим, просив у його задоволенні відмовити.
26.05.2023 року від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позов, у якому відповідач зазначив, зокрема, таке.
Сутність порушень позивача полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни. Ці порушення стали можливими внаслідок особистої недисциплінованості та ігнорування ним вимог чинного законодавства.
Працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх невиконання. Під час проведення службового розслідування всі обставини та факти встановлено вірно, без жодних порушень норм чинного законодавства України та прав позивача. Більш того, проаналізувавши послужний список позивача, вбачається, що позивач неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни, що підтверджує позицію ГУНП в Одеській області. Позивач, обіймаючи керівну посаду, несе негативний приклад поведінки своїм підлеглим та дискредитував себе перед особовим складом, тоді як повинен був бути взірцем дотримання службової дисципліни як серед керівників, так і серед підлеглого особового складу.
Крім того, посада, яку обіймав позивач на час звільнення, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та високого почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність і розуміння підстав та наслідків дій, які ним вчиняються.
Позивач не зміг виправдати свою поведінку та підтвердити, що він є дійсно професіоналом та висококваліфікованим керівником.
Тобто, керівник поліцейського, всупереч покладених на нього обов'язків, не вивчив індивідуальних та професійних якостей свого підлеглого, не забезпечив сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, не вчинив своєчасних дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими, не контролював дотримання підлеглими службової дисципліни, а як наслідок не запобіг вчиненню підлеглим правопорушення.
Вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в бездіяльності, тобто останній свідомо самоусунувся від виконання функціональних обов'язків та допустив настання несприятливих наслідків після вчинення ним цих дій. Це порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства України.
Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 2007 року по 2015 рік. З лютого 2016 року по лютий 2019 рік проходив військову службу за контрактом. В органах Національної поліції служить з квітня 2019 року.
У лютому 2022 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 Одеського районного управління поліції №2 ГУ НП в Одеській області.
З метою повної, всебічної та об'єктивної перевірки інформації щодо можливого порушення службової дисципліни, зокрема неналежного виконання службових обов'язків окремими поліцейськими відділення поліції №4 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області, що призвело до порушення Правил дорожнього руху та керування 17.03.2023 інспектором сектору реагування патрульної поліції ВнП №4 ОРУП №2 ГУНП капітаном поліції Д. Трофимовим з ознаками алкогольного сп'яніння транспортним засобом, а також вивчення ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосереднім та прямими керівниками щодо останнього, керуючись вимогами статей 14, 15 та 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 “Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України”, наказом ГУНП в Одеській області від 20.03.2023 року №677 “Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії” призначено проведення службового розслідування за вищевказаним фактом (а.с. 3-4, т. 2).
29.03.2023 року за результатами службового розслідування був складений висновок, який затверджено начальником ГУ НП в Одеській області 29.03.2023 року (а.с. 311-344, т. 2).
З висновку службового розслідування, зокрема, вбачається таке.
Службовим розслідуванням установлено, що 17.03.2023 о 19:46 капітан поліції Д. Трофимов, перебуваючи поза службою (вихідний день), у цивільному одязі, без табельної вогнепальної зброї, у м. Одесі, на перехресті вулиць Балківська - Розкидайлівська, керуючи власним автомобілем “Volkswagen Passat”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , допустив порушення Правил дорожнього руху, а саме: проїзд перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофора. Після чого нарядом УПП “Океан-0405” вказаний автомобіль було зупинено.
Водночас у процесі спілкування поліцейських УПП із капітаном поліції Д. Трофимовим у останнього було виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння (почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода). У зв'язку з чим капітанові поліції Д. Трофимову було запропоновано пройти медичний огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора “Drager” або в закладі охорони здоров'я.
За вказаних обставин, стосовно капітана поліції Д. Трофимова складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 361649 за ч.1 ст.130 КУпАП, а також винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД №388883 за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено штраф у сумі 510 грн.
ОСОБА_4 про порушення службової дисципліни та складання стосовно нього протоколу про адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП свого безпосереднього керівника не повідомив.
Під час службового розслідування вивчено діяльність капітана поліції ОСОБА_3 . Установлено, що поліцейський пасивно ставився до виконання своїх функціональних обов'язків, при цьому допускав порушення вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення органами поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376, а саме: усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнював нерозбірливим почерком, здійснював виправлення відомостей.
Виявлено факти нереагування поліцейським СРПП ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в області сержантом поліції В. Станеском та капітаном поліції Д. Трофимовим на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події. Так, останніми не здійснені виїзди за повідомленнями, що надходили на лінію “102” (25.01.2023 та 09.02.2023), унесені недостовірні відомості в електронних рапортах про відпрацювання повідомлень (12.01.2023, 25.01.2023 та 09.02.2023).
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що капітан поліції ОСОБА_4 послідовно скоїв декілька дисциплінарних проступків, що виразилися в особистій недисциплінованості, умисному невиконанні норм чинного законодавства України, ухиленні від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, вчиненні дій, що підривають авторитет Національної поліції України, недотриманні законів, правил і норм у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в частині заборони керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, заборони здійснювати рух на заборонений сигнал світлофора, непред'явленні поліцейським УПП посвідчення водія, неінформуванні керівника про подію, перешкоджанні та несприянні проведенню службового розслідування. Крім того, капітан поліції Д. Трофимов непрофесійно виконував свої службові обов'язки, чим порушив вимоги нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, здійснював неналежне реагування на заяви та повідомлення, вносив недостовірну інформацію до ІПНП “Цунамі”. Він також порушив Присягу поліцейського в частині дотримання законів України та особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання поліцейського.
За своєю суттю послідовно скоєні капітаном поліції ОСОБА_2 дисциплінарні проступки підривають довіру та авторитет Національної поліції України в очах громадськості та є несумісними із проходженням надалі служби в поліції, учинені внаслідок низьких морально-ділових якостей останнього та недостатнього контролю за його поведінкою в побуті з боку керівництва.
Також службовим розслідуванням було встановлено, що начальник СРПП ВП № 4 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області капітан поліції Б. Оліферчук, як керівник, не дотримався положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, під час вивчення побутових умов ОСОБА_3 не здійснював вивчення соціальної захищеності підлеглого, що безпосередньо впливає на морально-психологічний стан поліцейського та його ставлення до виконання службових обов'язків. Комісія дійшла висновку, що ОСОБА_5 неналежним чином ставиться до виконання своїх службових обов'язків, формально здійснює профілактичні заходи, про що свідчить документальне підтвердження проведення таких заходів, та проведення роз'яснювальної роботи здійснюється не у повному обсязі, зокрема: подібні протоколи нарад, ідентичні акти обстежень службових приміщень, такі ж рапорти щодо вивчення матеріально-побутових умов підлеглих працівників.
За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1, пунктів 4, 5, 6, 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, статті 64 Закону України “Про Національну поліцію України” від 02.07.2015 №580-VIII, підпункту 15 пункту 3 Заходів щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Національної поліції України, затверджених наказом НПУ від 23.09.2016 №920, підпункту 3 пункту 1 наказу ГУНП від 02.01.2023 №1 “Про вчинення кримінальних правопорушень поліцейськими ГУНП упродовж 2022 року та додаткові заходи щодо зміцнення службової дисципліни”, підпунктів 9, 10 пункту 1 наказу ГУНП від 03.01.2023 №7 “Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції”, пункту 12, 19, 24, 27 розділу II посадової інструкції від 10.01.2023 №186, дисциплінарна комісія вважала за необхідне до капітана поліції ОСОБА_1 , начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.
Пунктом 2 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 30.03.2023 року №797 “Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб ГУНП в Одеській області”, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1, пунктів 4, 5, 6, 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, статті 64 Закону України “Про Національну поліцію України” від 02.07.2015 № 580-VІІІ, підпункту 15 пункту 3 Заходів щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Національної поліції України, затверджених наказом НПУ від 23.09.2016 №920, підпункту 3 пункту 1 наказу ГУНП в області від 02.01.2023 №1 “Про вчинення кримінальних правопорушень поліцейськими ГУНП упродовж 2022 року та додаткові заходи щодо зміцнення службової дисципліни”, підпунктів 9, 10 пункту 1 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 №7 “Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції”, пункту 12, 19, 24, 27 розділу II посадової інструкції від 10.01.2023 №186, наказано до капітана поліції ОСОБА_1 (0129088), начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади (а.с. 296-303, т. 2).
Наказом ГУ НП в Одеській області від 04.04.2023 року № 368 о/с «По особовому складу» капітана поліції ОСОБА_1 призначено інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області, у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення, та звільнено з посади начальника цього сектору (а.с.347, т.2).
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України “Про Національну поліцію”.
Відповідно до ст.2 Закону України “Про Національну поліцію”, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Згідно ч.3 ст.11 Закону України “Про Національну поліцію”, рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст.18 Закону України “Про Національну поліцію”, поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно ст.64 Закону України “Про Національну поліцію” особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Порядок складання Присяги працівника поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII.
Згідно ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
Згідно пунктів 4, 5, 6, 7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту, керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний:
4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень;
5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об'єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності;
6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними;
7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Згідно ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до посадової інструкції начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 4 Одеського районного управління поліції №2 ГУ НП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_6 , затвердженої т.в.о. начальника відділення поліції №4 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області 10.01.2023 року, до завдань та обов'язків ОСОБА_7 , зокрема, належать:
- здійснення контролю роботи ГРПП, зокрема щодо своєчасного та належного реагування на заяви і повідомлення про правопорушення або інші події, надання їм практичної та організаційної допомоги у повсякденній службовій діяльності, у тому числі з питань превентивної профілактики правопорушень, співпраці з населенням та громадськими формуваннями в забезпеченні правопорядку (пункт 12);
- контроль повноти і якості складання працівниками ГРПП протоколів та інших матеріалів у справах про адміністративні правопорушення, подає адміністративні матеріали керівництву відділу (відділення) поліції для подальшого їх направлення до органів, уповноважених здійснювати розгляд та виносити по них рішення, у випадках та в порядку, визначених законом (пункт 19);
- здійснення постійного моніторингу роботи ГРПП за допомогою можливостей системи ІПНП, перевіряючи при цьому інформацію, що надходить із планшетних пристроїв (трек маршруту та місце перебування наряду, отримання ними завдання, підтвердження прибуття та виконання завдань, використання та поповнення баз (пункт 24);
- забезпечити неухильне виконання заходів, визначених наказом Національної поліції України від 23.09.2016 року №920 “Про заходи щодо украплення службової дисципліни в органах та підрозділах Національної поліції України” (пункт 27).
Наказом Національної поліції України № 920 від 23.09.2016 року затверджено Заходи щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Національної поліції України.
Відповідно до підпункту 15 пункту 3 вказаних Заходів керівникам ГУНП, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції в межах компетенції наказано: щокварталу, дотримуючись вимог розділу ІІ Конституції України, здійснювати вивчення керівниками всіх рівнів побутових умов поліцейських, їх соціальної захищеності як складових, що впливають на морально-психологічний стан підлеглих та їх ставлення до виконання службових обов'язків.
Суд бере до уваги доводи позивача, що ним сумлінно виконувались обов'язки стосовно вивчення соціальної захищеності підлеглих, в тому числі ОСОБА_3 , про що позивачем доповідалось рапортами на ім'я начальника (а.с. 21-28, т. 1).
Також позивачем регулярно проводились інструктажі та заняття, на яких доводились накази керівництва ГУНП та НПУ та інші нормативно-правові акти, які застосовуються в своїй діяльності поліцейськими, що підтверджується відповідними відомостями (а.с. 29-39, т. 1).
Вищевказані рапорти та відомості були надані позивачем дисциплінарній комісії, проте не були прийняті відповідачем до уваги через начебто формальне їх складення (лише для звітування керівництву) та ідентичний зміст.
Суд не погоджується з твердженнями відповідача, що вказані рапотри та відомості були складені формально, оскільки жодного доказу на підтвердження цього відповідач ані у висновку службового розслідування, ані в оскаржуваному наказі не навів.
Посилання відповідача на ідентичність змісту цих документів обгрунтована виконанням вимог наказів ГУНП та НПУ, яким визначено проведення профілактичних заходів та роз'яснювальної роботи, ознайомлення підлеглого особового складу з вимогами нормативних актів та керівних документів, що використовуються у повсякденній діяльності поліцейськими. При цьому, жодних зауважень щодо невідповідності складених позивачем рапортів та відомостей керівним документам або щодо їх неповноти висновок службового розслідування та оскаржуваний наказ не містять.
Ставлення позивачу в провину порушення підпункту 3 пункту 1 наказу ГУНП в Одеській області від 01.01.2023 №1 "Про вчинення кримінальних правопорушень поліцейськими ГУНП упродовж 2022 року та додаткові заходи щодо зміцнення службової дисципліни", а також підпункту 15 пункту 3 Заходів щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Національної поліції України, затверджених наказом НПУ від 23.09.2016 року №920, суд вважає безпідставними, оскільки вони стосуються керівників структурних підрозділів апарату Головного управління, окремих та територіальних підрозділів ГУНП, та керівників ГУНП, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції в межах компетенції відповідно.
До того ж, як зазначено судом вище, позивачем здійснювалося відвідування, зокрема, ОСОБА_3 за місцем мешкання, вивчалися побутові умови підлеглого поліцейського, його соціальна захищеність, що підтверджується вищезгаданими рапортами.
Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 14 Статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Таким чином, підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Аналогічного висновки викладені Верховним Судом у постанові від 05.03.2020 року у справі № 815/4478/16.
Згідно підпункту 2 пункту 1 наказу НП України від 19.07.2022 року № 507 «Про заходи зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», на який посилається відповідач, за результатами службових розслідувань за випадками керування транспортними засобами в стані (або з ознаками) сп'яніння застосовується до винних найсуворіший вид дисциплінарної відповідальності - звільнення зі служби в поліції.
Відповідно до абзацу 2 підпункту 2 пункту 1 цього наказу у разі встановлення за результатами службових розслідувань за такими фактами, що порушення службової дисципліни стало наслідком неналежної організації та проведення профілактичної роботи, спрямованої на недопущення порушення службової дисципліни, приймаються рішення щодо звільнення з посади безпосереднього керівника порушника службової дисципліни, а також притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого прямого керівника.
Докази наявності в діях або бездіяльності позивача конкретної ознаки та фактів порушення ним службової дисципліни, що знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку із порушенням дисципліни капітаном поліції ОСОБА_2 (керування ним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, проїзд на заборонений сигнал свідлофора, непред'явлення посвідчення водія) в матеріалах службового розслідування відсутні та в наказі про покарання позивача не наведені.
Суд вважає, що відповідачем безпідставно, без належного обгрунтування та підтвердження доказами, зроблено висновок про те, що порушення службової дисципліни ОСОБА_2 стало наслідком неналежної організації та проведення профілактичної роботи, спрямованої на недопущення порушення службової дисципліни, з боку позивача як його безпосереднього керівника.
Суд наголошує, що ОСОБА_2 порушення службової дисципліни вчинено у позаслужбовий час, у його вихідний день, поза місцем служби, а позивачем зі свого боку здійснювалися усі необхідні та передбачені керівними документами ГУ НП та НПУ профілактичні заходи, спрямовані на недопущення порушення службової дисципліни підлеглими.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для застосування до позивача дисциплінарного стягнення на підставі абзацу 2 підпункту 2 пункту 1 наказу НП України від 19.07.2022 року № 507.
Щодо інших порушень службової дисципліни підлеглими, які зазначені в оскаржуваному наказі, та доводів щодо відсутності з боку позивача належного контролю за службовою діяльністю підлеглого особового складу, суд зазначає таке.
Відповідно до п.4 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 року № 893 та зареєстрованого у Мін'юсті 28 листопада 2018 року за № 1355/32807 (далі за текстом - Порядок № 893), у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначаються підстава та форма проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
Отже, виходячи зі змісту наказу ГУ НП в Одеській області № 677 від 20.03.2023 року, підставою призначення службового розслідування було можливе порушення службової дисципліни, зокрема неналежне виконання службових обов'язків окремими поліцейськими відділення поліції № 4 ОРУП № 2 ГУ НП в Одеській області, що призвело до порушення Правил дорожнього руху та керування ОСОБА_2 транспортним засобом 17.03.2023 року з ознаками алгокольного сп'яніння, а також вивчення ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосереднім та прямим керівниками щодо останнього (тобто ОСОБА_3 ).
Слід зазначити, що на момент призначення службового розслідування прізвище, ім'я, по батькові, посада як безпосереднього, так і інших прямих начальників ОСОБА_3 були вочевидь відомі керівнику ГУ НП. Зокрема, було відомо, що позивач є безпосереднім керівником ОСОБА_3 .
Разом з тим, в порушення приписів п.4 розділу ІІ Порядку № 893, у наказі ГУ НП № 677 від 20.03.2023 року не було зазначено ПІБ та посада позивача як особи, стосовно якої, серед інших, призначено службове розслідування.
Суд зауважує, що відповідно до п.п.2, 3, 5 розділу ІV Порядку № 893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має низку прав: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника (п.2).
Також поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень (п.3).
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має інші права, визначені статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п.5).
Таким чином, суд вважає, що не зазначення у наказі ГУ НП № 677 від 20.03.2023 року конкретних прізвищ посадових осіб, зокрема, позивача, порушило права, зокрема, останнього на реалізацію ним усього переліку прав особи, стосовно якої проводиться службове розслідування.
В іншому випадку, якщо вважати, що службове розслідування стосовно позивача не призначалося, були відсутні підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, оскільки таке може бути застосовано виключно до особи, щодо якої службове розслідування проводилося.
Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст.18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.
Зі змісту наведених вище прав поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, випливає, що поліцейський має знати, щодо яких обставин призначене службове розслідування та що є предметом доказування ним правомірності своїх дій.
З наказу ГУ НП № 677 від 20.03.2023 року однозначно випливає, що службове розслідування призначене щодо обставин можливого вчинення ОСОБА_2 дисциплінарного проступку 17.03.2023 року (порушення ним ПДР, керування траспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння), а також ефективність профілактичної роботи з ОСОБА_2 його безпосереднього та прямих керівників.
Тому суд вважає безпідставним надання керівником дисциплінарної комісії доручення з вивчення усієї службової діяльності позивача за останні три місяці, яка не стосується обставин, щодо яких призначене службове розслідування, оскільки таким чином дисциплінарна комісія вийшла за межі з'ясування тих обставин, що були підставою призначення службового розслідування (а.с.132-133, т.2).
У разі виявлення дисциплінарною комісією під час службового розслідування ознак інших дисциплінарних проступків у діях (бездіяльності) поліцейських, уповноважений керівник може за відповідним рапортом чи доповідною призначити своїм наказом інше службове розслідування щодо поліцейських, в діях (бездіяльності) яких вбачаються такі ознаки. Такий порядок гарантуватиме поліцейському право на захист під час службового розслідування від обвинувачення його у вчиненні конкретного дисциплінарного проступку.
За викладених обставин, суд вважає, що наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 30.03.2023 року №797 в частині накладення на капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 4 Одеського районного управління поліції №2 ГУ НП в Одеській області є протиправним та підлягає скасуванню.
Разом з тим, у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Головне управління Національної поліції в Одеській області поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області з 04.04.2023 року слід відмовити з огляду на таке.
Так, відповідно до ч.3 ст.22 Дисциплінарного статуту, дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Наказ по особовому складу, яким було реалізовано оскаржуваний наказ в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади (наказ ГУ НП в Одеській області від 04.04.2023 року № 368 о/с), позивачем в судовому порядку не оскаржено, і цей наказ є чинним. Підстав для виходу за межі позовних вимог та скасування цього наказу суд не вбачає, оскільки в такому разі суд вирішить нові позовні вимоги, які позивачем не заявлялися.
Тому суд джійшов висновку про відсутність підстав для зобов'язання відповідача поновити позивача на посаді.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 293 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (адреса: вул. Академіка Філатова, 15А, м. Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 40108740) - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 30.03.2023 року №797 в частині накладення на капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 4 Одеського районного управління поліції №2 ГУ НП в Одеській області.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 28 серпня 2023 року.
Суддя В.В. Андрухів