Справа № 420/2233/23
28 серпня 2023 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін клопотання представника відповідача - військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи №420/2233/23 в порядку загального позовного провадження, -
03.02.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону (м.Одеса) Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - НОМЕР_4 прикордонний загін (м.Бердянськ) Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_5 ), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону (м. Одеса) (військова частина НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) додаткової винагороди, встановленої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного i стану», із розрахунку 100 000грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі, стримуванні збройної агресії на території Запорізької області та м. Запоріжжя в період з 12.07.2022р. по 20.10.2022р. за серпень 2022р., вересень 2022р.. жовтень 2022p.;
- зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін (м. Одеса) (Військова частина НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) додаткову винагороду, встановлену п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі, стримуванні збройної агресії на території Запорізької області та м. Запоріжжя в період з 12.07.2022р. по 20.10.2022р. за серпень 2022р., вересень 2022р.. жовтень 2022р. із розрахунку 100 000грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. з урахуванням проведених платежів.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 року прийнято до розгляду позов та відкрито провадження по справі.
Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.
27.02.2023 року (вх.№5877/23) від представника НОМЕР_2 прикордонного загону (м.Одеса) Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_3 ) до суду надійшов відзив на позовну заяву.
03.03.2023 року (вх.№6584/23) від представника позивача до суду надійшла заява про уточнення (зміну) позовних вимог та залучення співвідповідача.
Так, позивач просить суд збільшити позовні вимоги та:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_5 ) Державної прикордонної служби України щодо не оформлення документів ОСОБА_1 , передбачених п. 4-5 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168. та їх неподання до НОМЕР_2 прикордонного загону (м. Одеси) (військова частина НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби України для призначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких військовослужбовцям, особам рядового i Начальницького виплат складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, за всі дні участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період серпень-жовтень 2022 року;
- зобов'язати НОМЕР_4 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_5 ) Державної прикордонної служби України невідкладно підготувати пакет документів щодо ОСОБА_2 , передбачених п. 4-5 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», та надати їх до НОМЕР_2 прикордонного загону (м. Одеси) (військова частина НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби України для призначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання військовослужбовцям, особам рядового i деяких начальницького виплат складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, за всі дні участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період серпень-жовтень 2022 року.
Ухвалою суду від 22.03.2023 р. задоволено заяву представника позивача про уточнення (зміну) позовних вимог та залучення співвідповідача, прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог, яка надійшла до суду 03.03.2023 року за вх.№6584/23, залучено до участі у справі у якості співвідповідача НОМЕР_4 прикордонний загін (м.Бердянськ) Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_5 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ 37941997), розпочато спочатку розгляд справи №420/2233/23
24.03.2023 року (вх.№9083/23) від представника позивача до суду надійшло клопотання про витребування доказів.
08.06.2023 року (вх.№18748/23) від представника позивача до суду надійшли письмові пояснення.
28.07.2023 року (вх.№ЕС/8007/23) від представника позивача до суду надійшло клопотання.
31.07.2023 року (вх.№ЕС/8093/23) від представника ВЧ НОМЕР_5 надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
03.08.2023 року (вх.№ЕС/8276/23) від представника ВЧ НОМЕР_5 до суду надійшов відзив на позовну заяву.
08.08.2023 року (вх.№ЕС/8596/23) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/2233/23 в порядку загального позовного провадження, виходячи з такого.
Так, згідно із частинами першою та третьою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Суд встановив, що спір в цій справі не відноситься до вказаного переліку справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019р. у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у відзиві на позов, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.
Суд звертає увагу, що у своєму клопотанні та в контексті критеріїв, визначених у ч.3 ст. 257 КАС України, представник відповідача не деталізує тих обставин, фактів, відносин чи наявних матеріалів, які, на його думку, окремо або у сукупності зумовлюють необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що клопотання представника відповідача - військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи №420/2233/23 в порядку загального позовного провадження є необґрунтованим, недоведеним та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями ст.ст.248, 256, 260, 262 КАС України, суд
Клопотання представника відповідача - військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи №420/2233/23 в порядку загального позовного провадження - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Корой