Справа № 420/17744/22
25 серпня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребової М.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 155950009861 від 26.10.2022 року Головного управління пенсійного фонду України в Одеський області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу для призначення пенсії періоди роботи з 20.04.2017 року по 15.11.2018 року в ТОВ «Буджак» та період проходження військової служби з 22.04.1984 року по 08.05.1986 року.
Ухвалою суду від 12.12.2022 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно зі змістом адміністративного позову та відповіді на відзив, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, з посиланням на постанови Верховного Суду від 20.02.2018 року у справі № 234/13910/17, від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, з тих підстав, по суті, що: до стажу роботи зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби; у зв'язку з тим, що стаж роботи, який дає право на призначення пенсії позивачу на пільгових умовах, підтверджений записами в трудовій книжці, вимога про підтвердження періоду роботи на посаді тракториста первинними документами є безпідставною, оскільки надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно лише у випадку відсутності трудової книжки або коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах; при ухвалені рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 року справа № 420/15115/21 судом встановлено, що періоди роботи позивача з 20.04.2017 року по 15.11.2018 року в ТОВ «Буджак» у відзиві на позовну заяву сам відповідач зазначив, що ці періоди взагалі не розглядались рішенням комісії від 30 березня 2021 № 3; періоди роботи з 20.04.2017 року по 15.11.2018 року в ТОВ «Буджак» та період проходження військової служби з 22.04.1984 року по 08.05.1986 року комісією при Головному Управлінні ПФУ не розглядались та стосовно цих періодів не відмовлялось у призначені пенсії; саме рішенням від 26.10.2022 року № 155950009861 позивачу було відмовлено в зарахуванні до стажу періодів роботи з 20.04.2017 року по 15.11.2018 року в ТОВ «Буджак» та період проходження військової служби з 22.04.1984 року по 08.05.1986 року.
Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням таких фактичних обставин, зокрема: розглянувши подані позивачем документи, Головним управлінням було встановлено, що загальний страховий стаж позивача становить 31 рік 6 місяців 15 днів, в той час як пільговий стаж на посадах тракториста-машиніста становить 19 роки 8 місяців 3 дні що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах; період проходження строкової військової служби до пільгового стажу не зараховано, тому що на момент призову на строкову військову службу (22.04.1984 року) позивач не працював на посаді, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах; отже, жодних правових підстав для зарахування до пільгового стажу роботи позивача періоду проходження строкової військової служби з 22.04.1984 по 08.05.1986 не існує; щодо періоду роботи позивача з 20.04.2017 по 15.11.2018 в ТОВ «Буджак», - оскільки відсутнє документальне підтвердження зайнятості позивача безпосередньо у виробництві сільськогосподарської продукції підприємства сільського господарства; позивачем не було надано до Головного управління документів, які б підтверджували роботу позивача у період з 20.04.2017 по 15.11.2018 на посаді тракториста-машиніста, зайнятого безпосередньо у виробництві сільськогосподарської продукції підприємства сільського господарства; враховуючи те, що обов'язковість документального підтвердження умов праці закріплена у чинному законодавстві, у Головного управління відсутні будь-які правові підстави ігнорувати такі норми законодавства та зараховувати до пільгового стажу періоди роботи без належного документального підтвердження умов праці; позивачем не було оскаржено рішення Комісії при Головному управлінні № 3 від 30 березня 2021 року, яким було відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу певних періодів роботи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані пояснення, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 7 вересня 2022 року у справі № 420/6788/22, яке набрало законної сили 10.10.2022 року (а.с.20-24), вирішено, зокрема:
- адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385; адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.02.2022р. №155950009861 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.04.2021 р. № 1958 стосовно зарахування до пільгового стажу для призначення пенсії періоду роботи з 20.04.2017 року по 15.11.2018 року в ТОВ «Буджак» та періоду проходження військової служби з 22.04.1984 року по 08.05.1986 року та прийняти обґрунтоване рішення в цій частині;
- в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Згідно зі змістом мотивувальної частини зазначеного рішення суду, його прийнято з таких підстав, зокрема:
- суд зазначає, що оскаржуване рішення не містить обґрунтування неможливості врахування даних, визначених у трудовій книжці позивача в частині зарахування до пільгового стажу, зокрема, періоду проходження військової служби у лавах Радянської армії та період роботи ОСОБА_1 у ТОВ «Буджак»;
- суд також звертає увагу, що рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи, оформлене протоколом № 3 від 30.09.2021 року (на яке відповідач послався в оскаржуваному рішенні) також не містить мотивів відмови у до зарахуванні до страхового стажу вищезазначених періодів, хоча для підтвердження пільгового стажу йому не вистачало менше 4-х місяців.
Відповідно до змісту оскаржуваного позивачем Рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії № 155950009861 від 26.10.2022 (а.с.25, 53-54) на заміну рішень про відмову у призначенні пенсії від 17.02.2022 та від 21.06.2022 згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.09.2022 по справі № 420/6788/22, щодо повторного розгляду заяви стосовно зарахування до пільгового стажу для призначення пенсії періоду роботи з 20.04.2017 року по 15.11.2018 року в ТОП «Буджак» та періоду проходження військової служби з 22.04.1984 року по 08.05.1986 року та прийняття обґрунтованого рішення, його прийнято з таких підстав:
Відмова про призначення пенсії дострокової пенсії за віком ОСОБА_1 .
Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 22.04.2021.
Пенсійний вік визначений пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства становить 55 років.
Вік заявника 55 років.
Необхідний страховий стаж визначений пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 30 років.
Страховий стаж особи становить 31 рік 6 місяців 15 днів.
Необхідний пільговий стаж за період роботи трактористом-машиністом, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, визначений пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 20 років.
Пільговий стаж особи становить 19 років 8 місяців 3 дні.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.
До пільгового стажу зараховано усі періоди згідно Рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області від 30.03.2021 № 3.
Періоди роботи з 01.04.2012 по 30.12.2016 в якості тракториста у СФГ «Агро-Еліта» та період роботи з 13.06.2019 по 30.04.2020 в якості тракториста у ТОВ «Агроресурси», зазначені у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 по справі № 420/15115/21.
Згідно пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Якщо підприємство, на якому працював заявник на пільговій роботі, ліквідовані без визначення правонаступника, підтвердження періодів роботи здійснюється комісіями при головних управліннях Пенсійного фонду Україні.
Згідно статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», час проходження строкової військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до пільгового стажу за умови, якщо особа на момент призову:
- навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі;
- працювала за професією або обіймала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах.
Відповідно до статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до пільгового стажу, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування за набутою професією не перевищує трьох місяців.
До пільгового стажу не зараховано періоди:
проходження військової служби з 22.04.1984 по 08.05.1986, оскільки особа на момент призову не працювала за професією і не обіймали посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах та має перерву яка перевищує три місяці між днем закінченням навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією;
період роботи з 20.04.2017 по 15.11.2018 в ТОВ «Буджак», оскільки відсутня пільгова довідка, яка підтверджує зазначений період роботи трактористом-машиністом, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції підприємства сільського господарства або Рішення комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України.
Не працює.
Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату 13.01.2029.
На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.
Не погоджуючись з рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії № 155950009861 від 26.10.2022, позивач звернувся до суду із вищенаведеними позовними вимогами.
На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду надано копії, зокрема (а.с.6-19):
- сторінок паспорту громадянина України та картки фізичної особи - платника податків на ім'я позивача;
- трудової книжки колгоспника - позивача № НОМЕР_2 , яка заповнена 16.05.1986 року, відповідно до якої щодо спірних періодів роботи позивача зазначено/заповнено (мовою оригіналу), зокрема:
- Служба в рядах СА - 18.04.84-12.05.86 гг.
- Принят в колхоз «Знамя Октября» трактористом - Пр. № 5 от 16.05.1986, 16.05.1986 - тракторист;
- ТОВ «Буджак»: - 20.04.2017 Прийнято на посаду тракториста - Нак. № 4 від 20.04.2017; - 15.11.2018 Звільнено з посади по ст. 38 КЗПп України (за власним бажанням) - Нак. № 3 від 15.11.2018;
- посвідчення тракториста-машиніста, серії НОМЕР_3 , виданого 19.03.2002;
- військового квитка, серії НОМЕР_4 , виданого 18.04.1984 р., згідно з даними якого, зокрема, позивачу 27.05.84 присвоєне військове звання рядовий, 14.12.84 - мл/сержант, 7.05.86 - сержант;
- довідки Ізмаїльського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 10.03.2021 р. № 323, наданої позивачу у тому, що: він служив в Армії з 22 квітня 1984 року по 08 травня 1986 року; підстава: військовий квиток НОМЕР_4 , облікова картка до військового квитка НОМЕР_4 ;
- довідки Державного навчального закладу «Суворовський професійний аграрний ліцей» Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації від 23.02.2021 № 15, виданої позивачу в тому, що:
- він дійсно навчався в Державному навчальному закладі «Суворовський професійний аграрний ліцей» з 01 вересня 1981 року наказ № 22 «к» від 01.09.1981 року по 14 липня 1984 року наказ № 27 «к» від 14.07.1984 року;
- відповідно до наказу Державного комітету УССР по профтехосвіті № 458 від 01.09.1984 року та наказу Одеського обласного управління профтехосвіти № 215 від 20.09.1984 року «Училище механізації сільського господарства № 2» перейменовано в «Суворовське професійно-технічне училище № 52»;
- відповідно до Тимчасового Положення про професійно-технічне училище, затвердженого наказом Держосвіти СССР від 057.05.1989 року № 565, наказу № 505 від 29.12.1989 року управління народної освіти Одеського обласного виконкому «Суворовське професійно-технічне училище № 52» перейменовано в «Професійно-технічне училище № 42»;
- відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 01.11.2005 р. № 630 «Про перейменування професійно-технічних навчальних закладів» та на підставі наказу Управління освіти і наукової діяльності Одеської обласної державної адміністрації від 08.11.2005 р. № 122-ОД «Професійно-технічне училище № 42» перейменовано на Державний професійно-технічний навчальний заклад «Суворовське професійно-технічне агарне училище»;
- відповідно до Закону України «Про професійно-технічну освіту», статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та наказу Міністерства освіти і науки України від 22.10.2010 р. № 992 «Про перейменування державних професійно-технічних навчальних закладів Одеської області» Державний професійно-технічний навчальний заклад «Суворовське професійно-технічне аграрне училище» перейменовано в Державний навчальний заклад «Суворовський професійний аграрний ліцей» (ДНЗ «Суворовський ПАЛ»);
- форма навчання денна, державна;
- рівень акредитації другий;
- довідка видана на підставі книги наказів про зарахування та відрахування учнів 1981 р., 1984 р.;
- рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу;
- рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи - від 30 березня 2021 року протокол № 3;
- рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі № 420/15115/21;
- рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії позивачу № 155950009861 від 17.02.2022.
На виконання ухвали суду про відкриття провадження у справі в частині витребуваних документів відповідачем надано копії: заяви позивача про призначення пенсії за віком від 15.06.2022 та доданих до неї матеріалів; оскаржуваного рішення. (а.с.38-54)
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до абз.абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV); «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII); «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII); постановою Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27 квітня 1993 р. № 301 (далі - Постанова № 301); Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 (далі - Порядок № 637).
На підставі встановлених судом обставин, вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та правових висновків Верховного Суду суд дійшов висновку, що позиція відповідача зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та/або положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, обмежує позивача у законодавчо встановленому праві, покладаючи на нього надмірний тягар негативних наслідків спірних правовідносин за відсутності його вини, з таких підстав.
Щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення в частині не зарахування до пільгового стажу позивача періоду проходження військової служби з 22.04.1984 по 08.05.1986: оскільки особа на момент призову не працювала за професією і не обіймала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах та має перерву, яка перевищує три місяці між днем закінченням навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією, - слід зазначити таке.
Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону № 2011-XII (в редакції, чинній на дату звернення позивача, за результатами розгляду якого прийнято оскаржуване рішення), на положення якого йде посилання в оскаржуваному рішенні, зокрема, час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
З наведених положень ст. 8 Закону № 2011-XII вбачається, що законодавчі вимоги щодо умов (підстав) для зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, часу проходження військової служби - є альтернативними, а саме якщо особа:
- навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі,
- працювала за професією або
- займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Судом встановлено, що відповідно до наявних в матеріалах справи документів, зокрема:
- трудової книжки колгоспника - позивача № НОМЕР_2 , яка заповнена 16.05.1986 року, щодо спірних періодів роботи позивача зазначено/заповнено (мовою оригіналу), зокрема Служба в рядах СА - 18.04.84-12.05.86 гг.;
- військового квитка, серії НОМЕР_4 , виданого 18.04.1984 р., згідно з даними якого, зокрема: основна цивільна спеціальність - тракторист; позивачу 27.05.84 присвоєне військове звання рядовий, 14.12.84 - мл/сержант, 7.05.86 - сержант;
- довідки Ізмаїльського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 10.03.2021 р. № 323, наданої позивачу у тому, що: він служив в Армії з 22 квітня 1984 року по 08 травня 1986 року; підстава: військовий квиток НОМЕР_4 , облікова картка до військового квитка НОМЕР_4 ;
- довідки Державного навчального закладу «Суворовський професійний аграрний ліцей» Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації від 23.02.2021 № 15, виданої позивачу в тому, що він дійсно навчався в Державному навчальному закладі «Суворовський професійний аграрний ліцей» з 01 вересня 1981 року наказ № 22 «к» від 01.09.1981 року по 14 липня 1984 року наказ № 27 «к» від 14.07.1984 року.
З встановленого вбачається, що станом на момент призову на військову службу позивач навчався за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, що є підставою, згідно зі ст. 8 Закону № 2011-XII, для зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, часу проходження позивачем військової служби.
Крім того, щодо твердження відповідача, як підстави прийняття оскаржуваного рішення, про те, що позивач має перерву, яка перевищує три місяці між днем закінченням навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією, - слід зазначити таке.
Юридичною підставою для застосування наведеного твердження, як підстави для відмови у зарахуванні до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби, відповідачем зазначено положення статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту».
Разом з тим, згідно з положеннями ч. 1 ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», на які фактично в оскаржуваному рішенні посилається відповідач, час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
З наведеного вбачається, що застосовані відповідачем положення регулюють питання (умови) зарахування до страхового стажу часу навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти, а не часу проходження військової служби.
Отже, наведене твердження відповідача, як юридична підстава прийняття оскаржуваного рішення, не відповідає вимогам спеціального законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Відповідно, наведені відповідачем твердження, як підстави для прийняття оскаржуваного рішення, є необґрунтованими та безпідставними.
Щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення в частині не зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 20.04.2017 по 15.11.2018 в ТОВ «Буджак»: оскільки відсутня пільгова довідка, яка підтверджує зазначений період роботи трактористом-машиністом, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції підприємства сільського господарства або Рішення комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України, - слід зазначити таке.
При цьому, відразу слід зазначити, що в оскаржуваному рішенні відповідачем не зазначено, якими саме нормативно-правовими вимогами передбачена застосована відповідачем альтернативна підстава (умова) для зарахування до пільгового стажу періоду роботи: пільгова довідка, яка підтверджує зазначений період роботи трактористом-машиністом, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції підприємства сільського господарства, або Рішення комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, на положення якого в оскаржуваному рішенні посилається відповідач, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Разом з тим, статтею 62 Закону № 1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, відповідно до п.п. 1, 2 Порядку № 637(в редакції, чинній на дату звернення позивача, за результатами розгляду якого прийнято оскаржуване рішення), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до абз. 1 п. 20 Порядку № 637 (в редакції, чинній на дату звернення позивача, за результатами розгляду якого прийнято оскаржуване рішення, та на дату прийняття оскаржуваного рішення), на положення якого йде посилання в оскаржуваному рішенні, зокрема, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
Згідно з абз. 8 п. 20 Порядку № 637 (в редакції, чинній на дату звернення позивача, за результатами розгляду якого прийнято оскаржуване рішення), у разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих
категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Відповідно до абз. 8 п. 20 Порядку № 637 (в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення), у разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв'язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.
При цьому, у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 25.04.2019 у справі № 336/6112/16-а, від 31.10.2019 у справі № 688/4170/16-а, від 24.06.2021 року у справі № 758/15648/15-а тощо Верховний Суд дійшов висновку про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках:
- за відсутності трудової книжки як такої
або
- необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
В даному випадку наявна трудова книжка позивача, яка була у розпорядженні відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення.
Судом також встановлено, що згідно зі змістом трудової книжки колгоспника - позивача № НОМЕР_2 , яка заповнена 16.05.1986 року, щодо спірного періоду роботи позивача, вона містить запис, зокрема:
- ТОВ «Буджак»: - 20.04.2017 Прийнято на посаду тракториста - Нак. № 4 від 20.04.2017; - 15.11.2018 Звільнено з посади по ст. 38 КЗПп України (за власним бажанням) - Нак. № 3 від 15.11.2018.
Таким чином, записами у трудовій книжці позивача підтверджується факт роботи трактористом у спірний період та жодних зауважень щодо ведення трудової книжки, в тому числі щодо внесення записів стосовно спірного періоду, в оскаржуваному рішенні немає.
Крім того, у постановах Верховного Суду неодноразово викладена позиція, що відсутність уточнюючих довідок не може бути безумовною підставою для відмови зарахувати спірні періоди до пільгового стажу. (від 25 березня 2021 року у справі № 408/7500/16-а, від 17 січня 2023 року у справі № 392/1357/17(2-а/392/109/17) тощо).
Також слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності
Відповідно до пп. 1, 2 ч. 1 ст. 64 Закону № 1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право:
отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України;
проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.
Згідно з ч. 1 ст. 101 Закону № 1788-XII що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Проте, жодних доводів та/або належних та допустимих доказів на їх підтвердження щодо вчинення відповідачем дій в межах наведених повноважень у законодавчо встановлений спосіб з отримання відомостей, необхідних для виконання відповідачем функцій, передбачених Законом № 1058-IV та іншими законами України, тощо - відповідачем суду не наведено та/або надано.
Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.
При цьому щодо решти доводів слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).
Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно
суд, із застосуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, дійшов висновків, що:
- оскаржуване рішення прийняте відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню, відповідно позовні вимоги позивача, в тому числі похідні вимоги позивача зобов'язального характеру, - підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем до позовної заяви додано копію квитанції ID від 01.12.2022 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову в сумі 992,40 грн. (а.с.5)
Відповідно, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 383) до 30 червня 2023 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.
Справу розглянуто, рішення прийнято та складено також з урахуванням: часу періодичного навчання суддів; часу тимчасової непрацездатності головуючого судді; часу перебування головуючого судді у відпустці; фактичного часу забезпечення суду електроенергією; часу повітряних тривог; часу перевірки повідомлень про мінування будівлі суду; статей 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»; Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»; законів України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», якими затверджено Укази Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022, від 22.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022, від 06.02.2023 року № 58/2023, від 01.05.2023 року № 254/2023; рішення Ради суддів України від 24.02.2022 № 9.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 159, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012, ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні пенсії № 155950009861 від 26.10.2022.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу для призначення пенсії періоди роботи з 20.04.2017 року по 15.11.2018 року в ТОВ «Буджак» та період проходження військової служби з 22.04.1984 року по 08.05.1986 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Г. Цховребова