29 серпня 2023 р. № 400/10660/23
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О., ознайомившись з
адміністративним позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54030,
про:визнання дій та бездіяльності протиправними; зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнати протиправними дії щодо обчислення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2022р. в оновленій Довідці, виданій на виконання рішення суду від 12.01.2023р. по справі № 400/4808/22, без урахування рішення суду від 30.11.2020р. по справі № 400/4447/20 щодо заниження відсоткових розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії станом на 01.01.2022р.; визнання протиправною бездіяльність щодо поновлення порушених прав ОСОБА_1 на його звернення; зобов'язання виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нову Довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 01.01.2022р. для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022р. з урахуванням розмірів складових грошового забезпечення (згідно з Довідкою № 9/1/1515 від 02.03.2023р., рішенням суду по справі № 400/4808/22):
- посадового окладу в розмірі - 7 940,00 грн.,
- окладу за військовим званням в розмірі -1 980,00 грн.,
- надбавки за вислугу років (50% від посадового окладу та окладу за військовим званням), в розмірі - 4 960,00 грн.,
- надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу) в розмірі -1 191,00 грн.,
- надбавки за кваліфікацію (7% від посадового окладу) в розмірі - 555,80 грн.
та згідно з нормами Постанови Кабінету Міністрів України № 704 і виданих на виконання Наказу Міністерства оборони України № 260 від 07.06,2018р., рішень Міністра оборони України № 248/9240 від 28.12.2018р„ № 248/291 від 14.01.2020р., № 248/612 від 27.01.2021р., № 248/269 від 18.01.2022р. та згідно з Довідкою № 9/1/1619 від 30.12.2020р., рішенням суду по справі № 400/4447/20:
- надбавки за особливості проходження служби - 65% (з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років 50%),
- премії 35% від посадового окладу.
Судом встановлено, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.01.2023.2023 по справі № 400/4808/22 позов ОСОБА_1 до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки задоволено: визнано протиправною відмову Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 для перерахунку пенсії з 01.02.2022; зобов'язано Миколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 01.01.2022 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04 1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України № 2011-XII від 20.12.1991 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2022; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 коп.), сплачений квитанцією № 37 від 26.10.2022 року.
На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.01.2023 по справі № 400/4808/22 Миколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки виготовив довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 для перерахунку пенсії з 01.02.2022.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а на підставі аналізу положень Закону № 1404-VIII дійшла висновку, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 820/4261/18 та від 09.07.2019 у справі №826/17587/18, від 28.03.2023 у справі № 420/7631/22.
Заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення в іншій справі - № 400/4808/22, а тому позивач, має встановлене процесуальним законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, яким він скористався, подавши відповідну заяву у справі №400/4808/22.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, зобов'язання вчинити певні дії тощо, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
Згідно п.2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Відтак, оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду з того самого фактичного предмету спору і між тими самими сторонами, суд дійшов висновку, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 170 КАС України.
Керуючись статтями 170, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити у відкритті провадження у справі.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі надіслати особі, яка подала позовну заяву разом із усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко