справа №380/19008/23
про повернення позовної заяви
28 серпня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові заяву позивача про поновлення строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна., звернувся до суду з позовом до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в якому просить:
- визнати протиправною відмову відповідача у виготовлені та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача розрахованого відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн) встановленого законом на 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відсотках, встановлених станом на 01.01.2021 для проведення з 01.02.2021 перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн), встановленого законом на 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відповідності до рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою від 27.01.2021 №248/612 щодо нарахування надбавки за особливості проходження військової служби в розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та щомісячної премії для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2021.
Ухвалою від 15.08.2023 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), залишена без руху.
Представником позивача 25.08.2023 (вх. №65262) на виконання вимог ухвали від 15.08.2023 подано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка не містить жодних відомостей про причини пропуску позивачем строку звернення до суду та у якій підтримано обґрунтування, викладені у попередній заяві про поновлення прощеного строку звернення до суду, долученої до позовної заяви. Суть вказаних обґрунтувань полягає у необхідності застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
При розгляді заяви та вирішенні питання строків звернення до суду з даним позовом, суд виходить з такого.
Строки звернення до суду визначені статтею 122 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до суду визначені статтею 123 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з частиною четвертою статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Предметом позову, в частині якого позовна заява залишалася без руху, є поведінка відповідача щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021 для перерахунку основного розміру пенсії позивачу з 01.02.2021, з підстав її протиправності.
Згідно з пунктом четвертим постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704) грошове забезпечення військовослужбовців повинно змінюватись у січні відповідного календарного року, за умови зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, право позивача на отримання довідок виникає у січні відповідного року.
Суд зазначає, що позивач отримує пенсію щомісяця, саме тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватися така виплата.
Вказане дає підстави стверджувати, що позивач міг дізнатись про порушення своїх прав з часу одержання пенсії з 01.01.2021, оскільки пенсія надходила у меншому розмірі через те, що у довідку про розмір його грошового забезпечення не увійшли актуальні відомості про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати підвищення) та премії).
Викладене в сукупності свідчить про те, що позивач, будучи обізнаним про порушення свого права на отримання пенсії у більшому розмірі в момент отримання пенсії за січень 2021 року, звернувся з даною позовною заявою до суду у серпні 2023 року, що свідчить про пропуск встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку.
Вказані висновки повністю узгоджуються із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду України від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Суд звертає увагу, що правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 12.04.2023 у справі №380/14933/22 стосується аналогічних обставин та предмету спору даної справи, а тому посилання відповідача на те, що у цій справі повинна застосовуватись частина третя статті 51 Закону №2262-ХІІ, а не положення статті 122 КАС України є безпідставними.
Вказане в сукупності дає підстави стверджувати про відсутність обставин, які б об'єктивно унеможливили б звернення позивача чи його представника до суду за захистом прав протягом визначеного законом строку.
Суд не встановив переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав, тому не визнає поважними вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Вказане зумовлює повернення позивачу позовної заяви та доданих до неї матеріалів згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України.
Повернення позовної заяви та надання позивачу права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду з такою позовною заявою, не є обмеженням доступу до суду, гарантованого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України.
На підтвердження сплати судового збору, позивачем до матеріалів позовної заяви долучено квитанцію № НМЕ8-3ЕХЕ-К6ЕС-0ВХЕ від 28.07.2023 про сплату судового збору у розмірі 1 073 грн 60 к.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 240, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - повернути позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 к., сплаченого за квитанцією № НМЕ8-3ЕХЕ-К6ЕС-0ВХЕ від 28.07.2023.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя О.П. Хома