справа № 380/19658/23
про залишення позовної заяви без руху
28 серпня 2023 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Братичак Уляна Володимирівна, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної міграційної служби України, в якому просить:
- визнати неправомірним та скасувати рішення Державної міграційної служби України №62-22 від 23.02.2022 про відмову у визнанні громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. 4.2;
- зобов?язати Державну міграційну служби України визнати громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 біженцем або особою, що потребує додаткового захисту, відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Згідно з Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги.
До позовної заяви долучена довідка про звернення за захистом в Україні, яка видана позивачу (термін дії довідки продовжений до 26.04.2022).
Оскільки позивач вважається особою, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, то, у відповідності до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», повинен мати зареєстроване місце перебування.
У такій довідці не зазначено місце перебування позивача.
Водночас, у позовній заяві зазначено відомості про місце перебування позивача - 79007, м. Львів, вул. Гребінки, 6, тоді як не надано суду доказів на підтвердження вказаних обставин.
Суддя вказує не надання вказаних документів щодо зареєстрованого місця перебування позивача не дають змоги суду визначити підсудність цієї справи.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду достовірні відомості щодо його місця перебування.
Окрім цього, відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У позовній заяві позивач просить поновити строк звернення до суду, з огляду на що суд зазначає наступне.
Так, у частині першій статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи вказаним Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, Законом, яким установлені спеціальні строки звернення до суду у справах цієї категорії, є Закон України від 08 липня 2011 року № 3671-VI «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (далі - Закон № 3671-VI).
За приписами частин п'ятої та п'ятнадцятої статті 10 Закону № 3671-VI за результатами всебічного вивчення і оцінки всіх документів та матеріалів, що можуть бути доказом наявності умов для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, приймає рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, чи про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту
У разі невикористання особою права на оскарження протягом п'яти робочих днів з дня її письмового повідомлення про прийняття рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, вилучає у такої особи довідку про звернення за захистом в Україні та повертає особі національний паспорт та інші документи (якщо такі є в особовій справі заявника), що перебувають на зберіганні.
Відповідно до частини першої та другої статті 12 Закону №3671-VIІ, рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.
Рішення, що приймаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, щодо визнання іноземця або особи без громадянства біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також рішення про втрату чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту, про скасування рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, можуть бути оскаржені в установленому законом порядку та в установлені цим Законом строки до суду.
Зі змісту наведених норм вбачається, що законодавством регламентовано скорочений п'ятиденний строк оскарження до суду особою, яка зверталася за захистом до органів ДМС, рішення про відмову в наданні їй статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту. При цьому законодавець визнав строк у п'ять днів достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом. Після спливу цього строку, настають відповідні зобов'язання та наслідки для такої особи визначені Законом № 3671-VIІ, в тому числі щодо залишення країни.
Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Пунктом 20 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2013 року № 12 звернуто увагу судів на те, що строк у п'ять робочих днів для оскарження рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, встановлений частиною першою статті 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», застосовується як для подання скарги до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, так і до строків звернення до суду з позовною заявою.
Аналогічні висновки висловлено Верховним Судом у постановах від 21 травня 2020 року у справі №826/4444/17, від 27 квітня 2020 року у справі №140/1932/19, від 09 жовтня 2019 року у справі №815/6277/17, від 28 листопада 2018 року у справі №826/4119/18, від 31.01.2023 у справі № 640/507/21.
Так, суд встановив, що повідомлення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту №5 прийняте 05.07.2022.
Пари цьому, суд критично ставиться до доводів позивач про те, що він не отримував вказаного повідомлення, а дізнався про нього лише від свого представника, який у свою чергу отримав його 09.11.2022, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Більше того, суд звертає увагу, що позивач вже звертався до суду з оскарженням спірного у цій справі рішення, як встановлено з відомостей комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 у справі №380/16374/22, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2023 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення разом з усіма доданими до неї документами позивачу, у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви у встановлений судом строк.
Водночас, не виконання позивачем чи його представником у встановлений судом строк ухвали про залишення позовної заяви без руху та звернення позивача за правовою допомогою до іншого представника, не є поважною причиною для поновлення строку звернення.
Суд зауважує, що жодних поважних причин, які б об'єктивно унеможливили своєчасне подання позивачем позовної заяви у поданому ним клопотанні про поновлення строків не зазначено і будь-яких відповідних доказів суду надано не було.
При цьому, вищевказані висновки суду, щодо дотримання строків, встановлених Законом в даній категорії справи відповідають висновкам, викладеним Верховним Судом в постанові від 31.01.2023 у справі № 640/507/21.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів, що підтверджуються причини пропуску такого.
За таких обставин, враховуючи виявлені недоліки, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу встановити спосіб і строк їх усунення. Роз'яснити позивачу, що у випадку усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м.Львів, вул.Чоловського,2, 79018) в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали:
- відомостей щодо зареєстрованого місця перебування ОСОБА_1 ;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна