29 серпня 2023 року м.Кропивницький Справа № 340/4100/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Новоукраїнського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Кіровоградської області (вул.Соборна, 78, м.Новоукраїнка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27100, код ЄДРПОУ 09872150) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Новоукраїнського районного територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач) просить суд:
- визнати протиправними дії Новоукраїнського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ - 09872150) щодо призову на військову службу під час загальної мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 );
- визнати протиправним наказ начальника Новоукраїнського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ - 09872150), в частині призову на військову службу під час загальної мобілізації до військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 );
- скасувати наказ начальника Новоукраїнського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ - 09872150), в частині призову на військову службу під час загальної мобілізації до військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ).
Ухвалою суду від 21.06.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Обгрунтовуючи вимоги позивач вказує, що наказом відповідача з 25.02.2022 він був призваний на військову службу під час загальної мобілізації, через введення воєнного стану в Україні 24 лютого 2022 р. та зарахований на службу до в/ч НОМЕР_2 .
Зазначає, що станом на дату мобілізації у нього на утриманні перебувало та перебуває троє дітей віком до 18 років, що не було враховано відповідачем по справі, оскільки в даному випадку позивач в силу положень ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мав право на відстрочку від призову, а сам призов на військову службу був можливий лише за його згодою.
Вказані обставини зумовили необхідність звернутись до суду з даним позовом.
03.07.2023 від відповідача надійшов відзив на позов вимоги якого не визнаються з тих підстав, що під час призову на військову службу по мобілізації позивач із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу, у випадках передбачених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не звертався, інформацію про обставини які дають право на відстрочку не подавав. Крім того, зазначає, що позивач на час призову лише перебував на військовому обліку в Новоукраїнському районному територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, а на військову службу призваний по мобілізації безпосередньо наказом командира в/ч НОМЕР_2 №18 від 25.02.2023, а тому вирішення питання щодо звільнення з військової служби з підстав перебування на утримання трьох дітей віком до 18 років має вирішуватись шляхом звернення з відповідним рапортом безпосередньо до командування в/ч НОМЕР_2 (а.с.29).
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов'язки людини і громадянина. Зокрема, статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згідно з Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Згідно з Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Згідно з Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Згідно із статтею 1 вищезазначеного Закону, встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно із статтею 4 частиною 2 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Судом встановлено, що наказом командира в/ч НОМЕР_2 від 25.02.2022 №18 позивача призначено за штатом воєнного часу до військової частини НОМЕР_2 стрільцем стрілецького відділення стрілецького взводу 3 стрілецької роти (а.с.36).
Будь-яких доказів на підтвердження доводів позивача щодо його призову на військову службу за мобілізацією відповідачем по справі не надано, а має місце лише посилання на наказ відповідача без зазначення його дати та номеру. Крім того, відсутні докази доведення до відома командування відповідача обставин, які зумовлюють відстрочку від служби.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби, врегульовано нормами Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-XII (надалі - Закон №2232- XII), а також нормами «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затверджені Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (надалі - Положення № 1153/2008).
Підпункт "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII (в редакції Закону від 20 вересня 2022 року № 2599-IX) передбачає можливість звільнення зі служби в разі перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.
Разом з тим, для реалізації вказаного права позивач має звернутись з відповідним рапортом до безпосереднього командування військової частини в якій він проходить службу.
Частиною 2 пункту 225 Положення № 1153/2008 передбачено, що звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється: під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу":
- у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Пунктом 233 Положення № 1153/2008 передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:
- підстави звільнення з військової служби;
- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
При цьому, статтею 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV передбачено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Як вже встановлено судом та підтверджено матеріалами справи позивач проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 , а тому його безпосереднім начальником є командир вказаної військової частини, який наділений повноваженнями приймати рішення за рапортом позивача.
Враховуючи вищевикладене суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст.139, 243, 245, 246, 255, 257-258, 262, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК