28 серпня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/4234/23
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Позов мотивував тим, що він є пенсіонером МВС України та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" йому з 01.07.2021 року встановлено щомісячну доплату до пенсії у сумі 2000 грн. Згодом ГУ ПФУ в Кіровоградській області на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 року у справі №340/3809/21 провело з 01.12.2019 року перерахунок його пенсії на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, але при цьому припинило виплату щомісячної доплати, а також обмежило максимальний розмір пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Позивач зазначає, що він має право на щомісячну доплату до пенсії у сумі 2000 грн., яка враховується під час подальших підвищень, а норми щодо обмеження пенсії військовослужбовцям визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 року №7-р(II)/2022. З цих підстав позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду Украй в Кіровоградській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до його пенсії в сумі 2000 грн., додатково до існуючого розміру його пенсійного забезпечення, та виплати різниці між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" та виплати її, починаючи з 01.07.2021 року, з виплатою інших доплат та індексацій без обмежень граничним розміром у 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, відповідно п.2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №3668-VI від 08.07.2011 року "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", рішення Конституційного Суду України по справі №3-102/2021(231/21) 415/21 від 02.10.2022 року №7-р(ІІ)/2022;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести нарахування та виплату щомісячної доплати до його пенсії в сумі 2000 грн. та проводити її в подальшому щомісячно, додатково до існуючого розміру його пенсійного забезпечення, та виплатити різницю між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" з 01.07.2021 року та з виплатою інших доплат та індексацій без обмежень граничним розміром у 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, відповідно п.2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №3668-VI від 08.07.2011 року "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", рішення Конституційного Суду України по справі №3-102/2021(231/21) 415/21 від 02.10.2022 року №7-р(ІІ)/2022.
Ухвалою судді від 23.06.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. Відповідач вказував, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами про зобов'язання провести йому перерахунок пенсії, а тому вимоги у цій частині повинні бути залишені без розгляду. Зазначав, на виконання рішення суду позивачу з 01.12.2019 року проведено перерахунок його пенсії, внаслідок чого розмір пенсії зріс більше ніж на 2000 грн. Тож відповідно до абзацу 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" позивач не має права на отримання передбаченої цим пунктом щомісячної доплати до пенсії. Вказував, що обмеження пенсійних виплат позивача здійснене на підставі статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", а позивач не належить до кола осіб, на яких поширюється рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 року №7-р(II)/2022. При перерахунку пенсії з 01.03.2023 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" відповідач керувався пунктом 2 цієї постанови, яким передбачено підвищення пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Доводячи правомірність своїх дій, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, з якої у 1999 році був звільнений у запас.
Після звільнення зі служби позивачу призначена довічна пенсія за вислугу років на підставі статей 12, 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 64 % відповідних сум грошового забезпечення.
У березні 2018 року УМВС України в Кіровоградській області у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення поліцейських за постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з метою перерахунку пенсії позивача склало та направило до ГУ ПФУ в Кіровоградській області довідку №6637* від 21.03.2018 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, за нормами, чинними за січень 2016 року. Згідно з цією довідкою розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського становить 10375 грн.
У квітні 2018 року ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснило з 01.01.2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", обчислено її основний розмір, виходячи з 64% відповідних сум грошового забезпечення, вказаних у довідці №6637* від 21.03.2018 року, що склало 6640, 38 грн.
З 01.07.2021 року ГУ ПФУ в Кіровоградській області встановило позивачу щомісячну доплату до пенсії у сумі 2000 грн., передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Між тим, за заявою позивача державна установа "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області" оформила нову довідку №6637 від 27.04.2021 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, за нормами, чинними за листопад 2019 року. Згідно з цією довідкою розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського становить 29 272, 57 грн.
Оскільки відповідач відмовився провести перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 року, той звернувся до суду з відповідним позовом.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 року у справі №340/3809/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено та зобов'язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок його пенсії на підставі довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області" №6637 від 27.04.2021 року та виплатити різницю між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії.
ГУ ПФУ в Кіровоградській області, виконуючи це судове рішення, 06.01.2022 року здійснило з 01.12.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , обчислило її основний розмір, виходячи з 64% відповідних сум грошового забезпечення, вказаних у довідці №6637 від 27.04.2021 року, та визначило у розмірі 18734, 44 грн., а з урахуванням підвищення та додаткової пенсії, призначеної позивачу як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, - 19724, 26 грн. Воднораз, виплату пенсії з 01.12.2019 року обмежено максимальним розміром - десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, що склало 16380 грн., з 01.07.2020 року - 17120 грн., з 01.12.2020 року - 17690 грн., з 01.07.2021 року - 18540 грн., з 01.01.2021 року - 19340 грн., з 01.01.2022 року - 18905, 26 грн.
Тоді ж відповідач склав розрахунок заборгованості з виплати пенсії, у якому розраховуючи різницю між сумами пенсії, перерахованої на виконання судового рішення, та вже виплаченої пенсії, скоригував суми пенсії, належних до виплати за липень 2021 року - січень 2022 року, зменшивши їх на суми щомісячної доплати, виплаченої позивачу згідно з постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" у ці місяці.
З лютого 2022 року ця щомісячна доплата у складі пенсії позивачу не нараховується і не виплачується.
З 01.03.2022 року пенсія позивача з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 року "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" сягнула 21528, 08 грн., але була обмежена максимальним розміром - 19340 грн., з 01.07.2022 року - 20270 грн., з 01.12.2022 року - 20930 грн.
З 01.03.2023 року пенсія позивача з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.03.2023 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" зросла до 23 028, 08 грн., але була обмежена максимальним розміром - 20930 грн.
ОСОБА_1 у квітні 2023 року звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою від 18.04.2023 року, у якій просив відновити виплату йому щомісячної доплати у сумі 2000 грн., без обмеження її граничним розміром.
Відповідач листом від 15.05.2023 року повідомив позивача про те, що він не має права на встановлення (продовження виплати) щомісячної доплати до пенсії.
Позивач, не погоджуючись з перерахунком, проведеним відповідачем на виконання судового рішення в адміністративній справі №340/3809/21, втім не звертався до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України про визнання протиправними рішень/дій/бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання цього рішення.
Натомість позивач 20.06.2023 року звернувся до суду з цим позовом, оскаржуючи дії відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії, а також щодо припинення виплати йому щомісячної доплати до пенсії.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992 pоку (надалі - Закон №2262-XII).
Преамбулою Закону №2262-XII передбачено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частинами 1, 3 статті 1-1 Закону №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до статті 10 Закону №2262-XII призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Згідно з частиною 18 статті 43 Закону №2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частин 2, 3 статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам, які мають право на пенсію за цим Законом, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Статтею 52 Закону №2262-XIІ передбачено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
За правилами статті 55 Закону №2262-XIІ нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Частиною 3 статті 63 Закону №2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Згідно з частиною 4 статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до статті 64 Закону №2262-XII (у редакції Закону України №2040-IX від 15.02.2022 року, який застосовується з 01.03.2022 року) у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову №713 від 14.07.2021 року "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (надалі - постанова КМУ №713), якою з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб постановив:
1. Установити з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
3. Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 1 липня 2021 р. виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, за матеріалами пенсійних справ.
4. Фінансування виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, що передбачені за програмою 2506080 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду".
6. Ця постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування, та застосовується з 1 липня 2021 року.
Суд установив, що позивачу як колишньому працівнику міліції пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII призначено до 01.03.2018 року.
Керуючись пунктами 1, 3 постанови КМУ №713, відповідач за матеріалами пенсійної справи позивача встановив йому з 01.07.2021 року щомісячну доплату в сумі 2000 грн.
Така доплата виплачувалася позивачу у складі пенсії за липень 2021 року - січень 2022 року.
Відповідач, виконуючи у січні 2022 року рішення суду в адміністративній справі №340/3809/21, здійснив з 01.12.2019 року перерахунок основного розміру пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, до якої додатково включено надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції та збільшену премію, визначені у середніх розмірах, що фактично виплачені за листопад 2019 року в органах поліції за відповідними посадами.
Після цього перерахунку відповідач з лютого 2022 року припинив нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії.
При цьому відповідач керувався абзацом 3 пункту 1 постанови КМУ №713 та виходив з того, що оскільки пенсія позивача переглянута (перерахована) після 01.03.2018 року, а саме з 01.12.2019 року, і розмір пенсії позивача після перегляду (перерахунку) зріс більше ніж на 2000 грн., тому позивач не має права на щомісячну доплату, передбачену пунктом 1 постанови КМУ №713.
Суд відхиляє такі доводи та зазначає, що перерахунок пенсії позивача, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якої у нього винило до 01.03.2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, тож позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн. відповідно до постанови КМУ №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття цієї постанови - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018 року.
Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постановах Верховного Суду від 08.11.2022 року у справі №420/2473/22 у подібних правовідносинах.
Отже відповідач безпідставно припинив нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії, установленої пунктом 1 постанови КМУ №713.
Суд також установив, що відповідач, виконуючи у січні 2022 року рішення суду в адміністративній справі №340/3809/21 про перерахунок пенсії позивача та обчислюючи розмір пенсії, належної до виплати з 01.12.2019 року, обмежив його десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність. При наступних перерахунках, які давали позивачу право на підвищення пенсії та були пов'язані з індексацією пенсії згідно зі статтею 64 Закону №2262-XII та постановами Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 року "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", №168 від 24.03.2023 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", відповідач також застосовував до нарахованої пенсії обмеження максимального розміру.
Відповідач, як свідчить зміст його відзиву на позов, не заперечує право позивача на індексацію його пенсії, втім за його позицією щомісячний розмір нарахованої пенсійної виплати має бути обмежений максимальним розміром - десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Така позиція відповідача обґрунтована посиланням на Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VІ від 08.07.2011 року (надалі - Закон №3668-VІ), частиною 1 статті 2 якого передбачено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом №3668-VI у Законі №2262-XII частину п'яту статті 43 викладено в такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VIII від 24.12.2015 року у Законі №2262-XII частину п'яту статті 43 доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей" №1080-VIII від 12.04.2016 року статтю 43 Закону №2262-XII доповнено новою частиною п'ятою у зв'язку з цим частини четверту - шістнадцяту вважати відповідно частинами шостою - вісімнадцятою.
Між тим, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016 року.
Суд зазначає, що обмеження граничного розміру пенсій, призначених на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Тобто, положення статті 43 Закону №2262-XII та положення частини 1 статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ) прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 року №7-рп/2016 надав оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнав таким, що не відповідає статті 17 Конституції України, положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимального розміру пенсії військовослужбовців.
Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 року №7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року. Приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 12.04.2023 року.
Отже на момент виникнення спірних правовідносин у січні 2022 року була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Норми вказаних законів неоднаково регулювали правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром і суперечили один одному.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 06.11.2018 року у справі №812/292/18, від 13.02.2019 року у справі №822/524/18, від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Суд вважає, що до спірних відносин необхідно застосовувати положення Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, які не передбачають обмеження максимального розміру пенсії військовослужбовців, а не норми Закону №3668-VI.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка висловлена у постановах від 16.12.2021 року у справі №400/2085/19, від 27.01.2022 року у справі №240/7087/20, від 17.02.2022 року у справі №640/11168/20, від 16.11.2022 року у справі №340/7210/21 у подібних правовідносинах.
Натомість відповідач, здійснюючи у січні 2022 року перерахунок пенсії позивача, належної до виплати з 01.12.2019 року, надав перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосував положення статті 2 Закону №3668-VI, тобто правову норму, яка регулює правовідносини аналогічно нормі, що визнана неконституційною.
Отже відповідач діяв всупереч вимогам верховенства права, що призвело до недоотримання позивачем нарахованих йому щомісячних пенсійних виплат та до порушення його права на отримання пенсії у розмірі, встановленому законом.
Суд прийшов до висновку, що відповідач, здійснюючи 06.01.2022 року перерахунок пенсії позивача, належної до виплати з 01.12.2019 року, незаконно обмежив максимальний розмір щомісячної пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
У такому ж заниженому розмірі пенсія продовжує виплачуватися позивачу на момент його звернення до суду з цим позовом, попри втрату чинності з 12.04.2023 року нормою статті 2 Закону №3668-VІ, яка визнана неконституційною Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 року №7-р(II)/2022.
Суд зазначає, що перерахунок пенсій, призначених за Законом №2262-ХІІ, який пов'язаний з їх індексацією та проводиться одноразово з 01.03.2022 року та з 01.03.2023 року, не передбачає обмеження максимального розміру перерахованих пенсій, попри наявність відповідного застереження у постановах Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 року "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", №168 від 24.03.2023 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", оскільки таке обмеження є незаконним.
Тож дії відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача слід визнати протиправними та зобов'язати відповідача здійснити виплату перерахованої з 01.12.2019 року пенсії без обмеження її максимального розміру, з урахуванням виплачених сум.
Оскільки спір у цій частині вимог пов'язаний з виплатою позивачу вже нарахованих йому сум пенсії за минулий час, але не виплачених у повному обсязі з вини органу Пенсійного фонду України, то відповідно до статті 55 Закону №2262-XII нараховані суми пенсії, не отримані з вини відповідача, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, а положення статей 122, 123 КАС України до цих вимог не застосовуються.
Крім того, у спірних правовідносинах відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки з лютого 2022 року всупереч пункту 1 постанови КМУ №713 не нараховує та не виплачує позивачу щомісячну доплату до пенсії у сумі 2000 грн., на яку той має право.
У ході розгляду справи суд установив, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовними вимогами у цій частині за період з 01.07.2021 року по 19.12.2022 року, тож позов у цій частині вимог залишено без розгляду, а спірними є правовідносини, починаючи з 20.12.2022 року. На цей період припадає строк виплати пенсії за грудень 2022 року. Тому порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача відновити нарахування та виплату йому цієї щомісячної доплати до пенсії у сумі 2000 грн., починаючи з 01.12.2022 року, без обмеження максимального розміру пенсії.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ в Кіровоградській області проводити виплату спірної доплати до пенсії у подальшому щомісячно, суд зазначає, що судове рішення не може врегульовувати триваючі правовідносини на майбутнє (поза межами вирішення спору), а також не може прийматися як застереження від будь-яких порушень, що можливо/ймовірно будуть вчинені у майбутньому. У цьому рішенні суду не вказана кінцева дата періоду, за який слід здійснити нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою КМУ №713, тож виплата за таким рішенням суду триватиме до змін законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, або до зміни умов пенсійного забезпечення позивача. Оскільки можливість прийняття рішення про захист прав та інтересів особи "на майбутнє" нормами КАС України не передбачена, тому у задоволенні позову у цій частині суд відмовляє.
Судові витрати сторони у справі не понесли.
Під час розгляду справи суд не знайшов підстав для постановлення окремої ухвали.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження максимального розміру пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_1 .
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, перераховану з 01.12.2019 року на підставі довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області" №6637 від 27.04.2021 року, без обмеження її максимального розміру, з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відновити з 01.12.2022 року нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", без обмеження максимального розміру пенсії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ