29 серпня 2023 року № 320/22862/23
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення її чоловіка - військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення її чоловіка, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , починаючи з 24.02.2023;
В обґрунтування позову позивач зазначає, що остання є дружиною ОСОБА_2 , який 25.04.2022, був мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_1 та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
24.02.2023, чоловік позивача ОСОБА_2 , при виконанні бойового завдання за призначенням під час військових дій на території України поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області, зник безвісти, про що їй було надіслане відповідне сповіщення.
02.03.2023, позивач звернулась до командира військової частини НОМЕР_1 з заявою про виплату грошового забезпечення її чоловіка. За фактом зникнення безвісті ОСОБА_2 , Комісією військової частини НОМЕР_1 було проведено службове розслідування, за наслідками якого 21.04.2023 було складено Акт, згідно якого ОСОБА_2 , кулеметника другого стрілецького відділення другого стрілецького взводу першої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , вважати безвісно відсутнім.
Оскільки Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також Порядком виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 передбачено, що членам сімей військовослужбовців, зокрема, дружині (чоловіку), виплачується грошове забезпечення військовослужбовця до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні і виплаті позивачу грошового забезпечення її чоловіка-військовослужбовця ОСОБА_2 позивач звернулась з даним позовом до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
На день розгляду справи по суті відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), щодо надання відзиву на позовну заяву (відзив), інших заяв по суті справи чи клопотань до суду не надходило.
Таким чином, керуючись положеннями ч.6 ст.162 КАС України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 .
25.04.2022, чоловік позивача ОСОБА_2 був призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив її у військовій частині НОМЕР_1 та, при виконанні бойового завдання за призначенням під час військових дій на території України поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області зник безвісти 24.02.2023, що підтверджується сповіщенням сім'ї №11/2/525 та Актом службового розслідування від 21.04.2023.
Позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою про виплату грошового забезпечення, належного чоловікові ОСОБА_2 . Однак уповноваженим органом не було надано відповіді щодо поданої позивачем заяви.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пункт 6 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон України №2011-XII) передбачає, що за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців, зокрема, дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884, (далі - Порядок) виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
Пунктом 6 Порядку визначено, що виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей: військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, - до дня їх звільнення включно; військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації).
Аналізуючи викладені вище положення Закону України №2011-XII та постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» №884 від 30.11.2016, суд приходить до висновку, що до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими, членам сімей військовослужбовців здійснюється виплата членам сімей грошового забезпечення військовослужбовця тобто позивач, як дружина військовослужбовця має право отримувати грошове забезпечення свого чоловіка-військовослужбовця ОСОБА_2 .
Отже, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на нарахування та отримання грошового забезпечення її чоловіка-військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , а тому дії відповідача щодо невиплати позивачеві грошового забезпечення, належного її чоловікові-військовослужбовцю ОСОБА_2 є протиправними.
Таким чином, враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати їй грошового забезпечення її чоловіка - військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві належне її чоловікові грошове забезпечення, починаючи з 24.02.2023 - підлягають задоволенню.
Згідно із ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1 073,60 грн, тому ці витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.77, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 257 262, 295 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення її чоловіка-військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 .
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) грошове забезпечення її чоловіка, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , починаючи з 24 лютого 2023 року.
4. Стягнути з військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) судові витрати в сумі 1 073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Перепелиця А.М.