про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
28 серпня 2023 року м. Київ №320/22383/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши позовну заяву Головного управління Національної поліції у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Національної поліції у Київській області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування у розмірі 5261,73 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 даний позов залишено без руху та запропоновано у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку;
- доказів направлення відповідачу позовної заяви з додатками рекомендованим листом з повідомленням про вручення;
- оригіналу платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору в розмірі 2684,00 грн.
Від позивача надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків, у якому вказує, що станом на сьогоднішній день неможливо здійснити сплату судового збору у визначений в ухвалі строк у зв'язку із відсутністю фінансування на відповідні цілі.
Розглянувши позовну заяву та клопотання позивача про продовження строку на усунення недоліків, суддя зазначає таке.
Як вбачається із тексту ухвали Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2023, у ній зазначено, що згідно з ч. 2 ст. 161 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Проте, позивачем всупереч вимогам КАС України не додано до позовної заяви доказів її направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу.
Згідно частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2684 гривні.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких ще не закінчився, у розмірі 5261,73 грн.
Відтак, сума судового збору, яка підлягає сплаті позивачем за звернення до суду з вимогою майнового характеру, становить 2684,00 грн.
Матеріали позовної заяви не містять доказів сплати судового збору за звернення з позовною заявою до суду.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно було надати до суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень (абзац другий частини другої статті 122 КАС України).
Як зазначено вище, предметом позову у даній справі є вимога про стягнення з відповідача вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких ще не закінчився, у розмірі 5261,13 грн.
З позовної заяви вбачається, що підставою стягнення вказаної суми є наказ ГУ НП в Київській області від 09.03.2022 №45 о/с, яким ОСОБА_1 , звільнено зі служби за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію"».
Відтак, звернувшись до суду з позовною заявою 30.06.2023, позивач пропустив трьохмісячний строк для звернення до суду з позовною заявою.
У позовній заяві позивач просить суд поновити строк звернення до суду з позовною заявою, посилаючись на дію на території України воєнного стану та несення поліцейськими цілодобової служби в мобільних групах, на контрольних блокпостах.
З цього приводу суддя зазначає таке.
У зв'язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.
Верховний Суд в ухвалі від 22.06.2022 у справі №640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.20222 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв'язок.
Верховний Суд в ухвалах від 23.06.2022 у справі №380/7251/21, у справі №520/8674/2020 та у справі №440/2822/20 зазначив, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
Суд зазначає, що позивачем не додано до позовної заяви доказів на підтвердження неможливості своєчасного звернення до суду з даним позовом через воєнний стан.
Частинами першою та другою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно було надати суду докази поважності причин пропуску звернення до суду з позовною заявою.
Враховуючи вищевказане, суддя зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Нормами ч. 6 ст. 121 КАС України визначено, що про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Таким чином, з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, суддя вважає за доцільне продовжити позивачу процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви на 5 (п'ять) календарних днів з дня вручення копії даної ухвали суду, для подачі до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку;
- доказів направлення відповідачу позовної заяви з додатками рекомендованим листом з повідомленням про вручення;
- оригіналу платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору в розмірі 2684,00 грн.
Керуючись ст. 118, 121, 161, 169, 171 КАС України
1. Продовжити Головному управлінню Національної поліції у Київській області строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 (п'ять) календарних днів з дня вручення копії даної ухвали суду.
2. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Щавінський В.Р.