Справа № 761/5722/21
Провадження № 6/761/520/2023
26 травня 2023 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Габунії Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання,
14.02.2023 р. на адресу суду надійшла заява ТОВ «Консалт Солюшенс» про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що 03.12.2010 р. Шевченківським районним судом м.Києва ухвалено рішення у цивільній справі № 2-14004/10 за позовом ВАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким даний позов задоволено. Вказане рішення набрало законної сили, за яким стягувачу було видано виконавчі листи. Ухвалою від 18.06.2021 р. замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні, а саме ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Консалт Солюшенс». Так, оскільки оригінал виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 був втрачений під час листування органу ДВС з первісним стягувачем та заявнику, як його правонаступнику, не передавався, представник заявника просить суд видати дублікат цього виконавчого листа. Разом з тим, посилаючись на те, що запровадження процедури ліквідації первісного стягувача ПАТ «КБ «Надра» сприяло втраті оригіналу виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_2 , а також свідчить про те, що строк для пред'явлення його до виконання пропущений з об'єктивних причин, представник заявника просить суд видати дублікат цього виконавчого листа та поновити строк для пред'явлення його до виконання.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надійшла його письмова заява, зі змісту якої вбачається, що останній заявлені вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, а також розглянути заяву за його відсутності.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, своїх представників до суду не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомили, а тому суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності вказаних осіб.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заява про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 03.12.2010 р. Шевченківським районним судом м.Києва ухвалено рішення у цивільній справі № 2-14004/10 за позовом ВАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, яким даний позов задоволено
Вказане рішення набрало законної сили, за яким стягувачу 25.02.2011 р. було видано виконавчі листи.
Ухвалою від 18.06.2021 р. замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні, а саме ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Консалт Солюшенс».
З метою примусового виконання виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 державним виконавцем Першого Суворовського ВДВС у м.Одесі ПМУ МЮ (м.Одеса) було відкрито виконавче провадження, яке у подальшому було завершено, що підтверджується витягом з АСВП.
Зі змісту листа Першого Суворовського ВДВС у м.Одесі ПМУ МЮ (м.Одеса) від 21.12.2022 р., вбачається, що у відділі на виконанні перебував виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_1 , виданий 25.02.2011 р. у справі № 2-14004/10, однак 17.02.2017 р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої п.9 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а також направлено її копію на адресу стягувача разом з оригіналом виконавчого листа.
Виконавчий лист повторно до Першого Суворовського ВДВС у м.Одесі ПМУ МЮ (м.Одеса) в подальшому не надходив.
Згідно відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «КБ «Надра» від 21.10.2020 р., Фонд не володіє інформацією про перебування оригіналів виконавчих листів, у тому числі й щодо боржника ОСОБА_1 .
Таким чином, судом встановлено, що оригінал виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 було втрачено під час листування Першого Суворовського ВДВС у м.Одесі ПМУ МЮ (м.Одеса) з первісним стягувачем та відповідно його правонаступникам не передавався.
Відповідно до п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Судом встановлено, що заявник звернувся до суду із зазначеною заявою в межах строку для пред'явлення виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 до виконання з врахуванням його переривання та зважаючи на положення ч.5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши надані заявником письмові докази та зазначені у заяві обставини, а також з метою захисту законних прав стягувача та виконання судового рішення, яке набрало законної сили, суд вважає, що оскільки оригінал виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 був втрачений під час листування органу ДВС з первісним стягувачем, тому заява у частині вимог про видачу дубліката виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Аналогічне положення містить ч.6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Суди, при розгляді заяв про поновлення строку пред'явлення виконавчих листів до виконання мають детально досліджувати всі обставини, які вплинули на пропуск строків пред'явлення виконавчих документів до виконання і розглядати їх в сукупності шляхом встановлення відповідного причинно-наслідкового зв'язку.
З'ясування вказаних обставин відповідає правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 20.01.2016 р. в справі № 6-711цс15.
Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.
Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об'єктивно, так і від чинників, що не пов'язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.
Суд не може безпідставно поновити строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.
Звертаючись до суду в даною заявою, представник заявника, як на підставу для її задоволення в частині вимог про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_2 до виконання, посилається на те, що цей строк пропущено з об'єктивних причин, зокрема через запровадження процедури ліквідації первісного стягувача ПАТ «КБ «Надра».
Так, частина 2 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що на період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, встановлених цим Законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку.
Згідно з п.п.1, 8, 9 ч.2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду; приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплат
Крім того, Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку. Фонд вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку (ч.ч.1, 6 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Відповідно до п.п.1, 4 ч.1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: здійснює повноваження органів управління банку; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.
Таким чином, спочатку службові особи ПАТ «КБ «Надра», потім уповноважена особа ФГВФО на тимчасову адміністрацію, а згодом на ліквідацію мали всі необхідні повноваження для належного контролю за судовими справами, пред'явленням виконавчих листів до виконання, а у подальшому й супроводжувати виконавчі провадження.
Отже, твердження представника заявника про те, що у зв'язку із запровадженням процедури ліквідації та відсутністю належного контролю за судовими справами, ПАТ «КБ «Надра» був позбавлений можливості здійснювати контроль у справі по даному боржнику, є такими, що не відповідають обставинам справи.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що представник первісного стягувача ПАТ «КБ «Надра» отримавши виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_2 ще 25.02.2011 р., пред'явив його до примусового виконання, однак 28.09.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, що підтверджується листом від 21.01.2022 р.
При цьому, відступлення прав вимоги до ТОВ «Консалт Солюшенс» відбулось 24.04.2020 р., тобто на цей час первісний стягувач з врахуванням переривання строку вже втратив право пред'явлення виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_2 до виконання, у зв'язку із чим новий стягувач, купуючи права вимоги повинен був це усвідомлювати.
Тобто, вказане свідчить про те, що заявник прийняв на себе свідомий ризик настання наслідків вчинення чи не вчинення дій у виконавчому провадженні первісним стягувачем до його заміни правонаступником.
Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію первісним стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на забезпечення контролю за виконанням судових рішень, представником заявника не надано, як й не підтверджено існування обставин, які об'єктивно цьому перешкоджали.
Таким чином, суд вважає, що наведені представником заявника у заяві причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_2 до виконання не є поважними, а отже не можуть бути підставою для поновлення вказаного строку.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).
Встановлення в законі строків на пред'явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.
Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).
Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 р., яка набрала чинності для України з 11.09.1997 р. та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п.53 рішення Європейського суду з прав людини від 29.10.2015 р. у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).
Відповідно до п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Отже, умовою для видачі дубліката виконавчого листа є подання відповідної заяви до суду відповідно до підпункту п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
Враховуючи викладене, під час вирішення питання про можливість видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення особи до суду з такою заявою обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку.
Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа, суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 р. у справі № 2-836/11, провадження № 14-308цс19).
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності та враховуючи висновки Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, суд вважає, що представником заявника не доведено поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_2 до виконання, що свідчить про відсутність підстав для видачі його дубліката, а тому приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви у даній частині вимог.
Керуючись ст.ст. 259-261, 353-355, 433, Перехідними положеннями ЦПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання - задовольнити частково.
Видати дублікат виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 у цивільній справі № 2-14004/10 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В решті вимог заява задоволенню не підлягає.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: