Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" серпня 2023 р. м ХарківСправа № 922/3753/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайран», місто Харків,
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, місто Харків,
провизнання права на об'єкт приватизації способом викупу та зобов'язання включити до переліку об'єктів,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гайран», звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, про визнання права на приватизацію способом викупу об'єкта приватизації, що перебуває на балансі Державного підприємства «Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції» та розташований за адресою: м. Харків, вул. Стрілківка, 14, та про зобов'язання включити цей об'єкт до переліку об'єктів малої приватизації.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб.
Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
ВІДНОСНО СУДОВОГО ЗБОРУ.
Частиною 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року, пункт 111). Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з приписами частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 2684,00 грн.).
Як свідчить прохальна частина позову, позивачем сформовані 2 (дві) немайнові вимоги: 1) визнання права на об'єкт приватизації способом викупу; 2) зобов'язання включити об'єкт до переліку об'єктів малої приватизації. Тобто, загальний розмір судового збору, яку позивач мав сплатити до бюджету складає - 5 368,00 грн. Однак, позивачем не представлено до суду докази сплати судового збору.
Таким чином, позивачем не сплачено судовий збір у сумі 5 368,00 грн.
ВІДНОСНО НЕОБХІДНОСТІ ДОЛУЧЕННЯ ВСІХ ДОКАЗІВ, ЯКИМИ ОБГРУНТОВАНО ПОЗОВ.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
На 3 аркуші позову міститься посилання на висновок будівельної експертизи № 22401 від 25.11.2019, що не був долучений до позову. Таким чином, в порушення ч. 2 ст. 164 ГПК України, позивачем надано не всі докази, що обґрунтовують позовні вимоги.
ВІДНОСНО ВІДПРАВЛЕННЯ ПОЗОВУ ТА ДОДАТКІВ ДО НЬОГО.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів. Відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Позивачем надано до суду опис вкладення до цінного листа на адресу відповідача. Як вбачається із поштової відмітки, позивач здійснив відправлення 23.08.2023 року, в свою чергу позовна заява датована 24.08.2023 року.
Тобто, позивач не міг 23 серпня 2023 року відправити позовну заяву, що була складена 24 серпня 2023 року.
При цьому, під час нового скерування позову разом із додатками, позивач має врахувати попередній розділ цієї ухвали та направити відповідачу висновок будівельної експертизи № 22401 від 25.11.2019.
За таких обставин, подана позивачем позовна заява не відповідає імперативним вимогам статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України щодо форми та змісту заяви по суті справи (позовна заява).
Якщо подана позовна заява не відповідає приписами статті 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду (частина 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України). Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
З метою усунення вище вказаних недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати:
- документ на підтвердження сплати судового збору в сумі 5 368,00 грн.;
- належним чином засвідчену копію або оригінал висновку будівельної експертизи № 22401 від 25.11.2019;
- документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви від 24.08.2023 і доданих до неї документів (в тому числі, висновок будівельної експертизи № 22401 від 25.11.2019).
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статі 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 161, 162, 164, 172, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -
Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайран» без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду: - документів на підтвердження сплати судового збору в сумі 5 368,00 грн.; - належним чином засвідчену копію або оригінал висновку будівельної експертизи № 22401 від 25.11.2019; - документів, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви від 24.08.2023 і доданих до неї документів (в тому числі, висновку будівельної експертизи № 22401 від 25.11.2019 року).
Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу підписано 29серпня 2023 року.
Суддя Н.В. Калініченко