Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відмову у видачі судового наказу
29.08.2023м. ХарківСправа № 922/3740/23
Господарський суд Харківської області у складі судді Добрелі Н.С.
розглянувши заяву
заявникаПриватного акціонерного товариства "ХАРКІВСЬКА ТЕЦ-5"
до боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю "КОТЕЛЬНІ ЛІКАРНЯНОГО КОМПЛЕКСУ"
провидачу судового наказу про стягнення коштів
ПрАТ "ХАРКІВСЬКА ТЕЦ-5" звернулася до Господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" заборгованості за Договором купівлі-продажу теплової енергії від 26.12.2022 №264-БО у сумі 92.924,13 грн, а саме: пеню в сумі 66.722,64грн, 3% річних у сумі 4.003,36 грн, інфляційні втрати в сумі 22.198,13 грн.
Вищезазначена заява подана з порушенням частини першої статті 148 ГПК України. А саме: судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного Договору купівлі-продажу теплової енергії від 26.12.2022 №264-БО. У зв'язку з неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань у частині несвоєчасної оплати вартості теплової енергії, у зв'язку з чим заявник заявив вимоги про стягнення пені, відсотків річних та інфляційних втрат. Вимога про стягнення основної заборгованості за спірним договором заявником не заявлена у зв'язку з її оплатою боржником у повному обсязі.
Частиною першою статті 193 ГК України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (статті 610, 611 ЦК України).
Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 8.2. Договору купівлі-продажу теплової енергії від 26.12.2022 №264-БО передбачено, що в разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. Договору, покупець зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Таким чином, пеня за своєю правовою природою не є основною грошовою заборгованістю за договором в розумінні статті 148 ГПК України, а є санкцією за невиконання (неналежне виконання) грошового зобов'язання.
За частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За своїм правовим змістом інфляційні втрати та три відсотка річних, право на стягнення яких передбачено вказаною нормою, є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати процентів річних є додатковими способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору, що ґрунтується на вимогах закону, а не договору.
Обов'язок їх сплати у визначеному окремим розрахунком розмірі може виникнути у боржника лише після пред'явлення відповідної вимоги кредитором, тобто вчинення додаткових дій останнім як окремого способу захисту своїх інтересів.
Натомість, згідно з частиною другою статті 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
При цьому пунктом 7 частини першої статті 155 ГПК України передбачено, що суд під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Таким чином, за результатами розгляду справи за відповідною заявою, судом лише видається судовий наказ, який є особливою формою судового рішення, а заявлені стягувачем вимоги не розглядаються по суті.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором).
Однією з основних умов задоволення заяви про видачу судового наказу у розумінні статті 12 ГПК України є безспірність предмету заявлених вимог. У той самий час заявлення інших, ніж виконання зобов'язання, що є предметом спірного договору, вимог, конкретно неузгоджених сторонами (у тому числі їх розміру) призводить до виникнення між ними відповідного спору.
З урахуванням зазначеного, вимоги про сплату пені, відсотків річних та інфляційних втрат за порушення договірних зобов'язань, хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не можуть вважатись основним зобов'язанням за письмовим договором (заборгованістю, щодо якої відсутній спір, про яку йде мова в статтях 12, 148 ГПК України), оскільки безпосередньо не входять до складу предмету такого договору, та не можуть бути розглянуті судом саме в порядку наказного провадження.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 152 ГПК України суддя відмовляє в видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає достатніх правових підстав для видачі судового наказу про стягнення з ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" заборгованості за Договором купівлі-продажу теплової енергії від 26.12.2022 №264-БО у загальній сумі 92.924,13 грн
При цьому, суд звертає увагу заявника, що відповідно до частини другої статті 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 147, 148, 150, 152, 153, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВСЬКА ТЕЦ-5" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТЕЛЬНІ ЛІКАРНЯНОГО КОМПЛЕКСУ" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу теплової енергії від 26.12.2022 №264-БО у сумі 92.924,13 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Ухвалу підписано 29.08.2023.
СуддяДобреля Н.С.