22 серпня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/563/23
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Боровця Я.Я.
розглянувши заяву (вх. № 607 від 17.08.2023)
заявника Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", м. Київ
до боржника Фізичної особи - підприємця Домітряк Галини Василівни , м. Тернопіль
про видачу судового наказу за вимогою щодо стягнення заборгованості у розмірі 35 409,99 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою про видачу судового наказу до боржника - Фізичної особи - підприємця Домітряк Галини Василівни за вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 35 409,99 грн, що виникла внаслідок неналежного виконання боржником умов договору про надання кредиту №120365-КС-002 від 02.07.2021.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2023, для розгляду справи №921/563/23 визначено суддю Боровця Я.Я.
Розглянувши матеріали заяви та ознайомившись з доданими до неї документами, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу.
Як визначено статтею 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Ці приписи законодавства є спеціальними, які підлягають безумовному врахуванню як учасниками справи, так і судом, для цілей визначення порядку правового регулювання при здійсненні стягнення на підставі судового наказу.
Зі змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що боржника є Фізична особа - підприємець Домітряк Галина Василівна .
Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та є загальнодоступними, з'ясовано, що боржник - Домітряк Галина Василівна (реєстраційний номер облікової картки платника податків 2685516123 ) припинила свою підприємницьку діяльність за власним рішенням - 30.12.2022, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Отже, фізичною особою втрачено статус суб'єкта підприємницької діяльності.
Пунктом 4 частини 1 статті 152 ГПК України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу, зокрема, якщо припинено суб'єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (п.6 ч.1 ст.175 ГПК України).
Відповідно до приписів статті 51 Цивільного кодексу України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Згідно пункту 16 частини 1 статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.
Закон України "Про державну реєстрацію юридичної особи, фізичної особи-підприємця та громадських формувань" регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до частини 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичної особи, фізичної особи-підприємця та громадських формувань" фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Таким чином, у даному випадку заява про видачу судового наказу пред'явлена до суб'єкта господарювання (підприємця), який припинив свою господарську діяльність та державну реєстрацію такого припинення проведено у встановленому чинним законодавством України порядку.
У той же час, суд зауважує, що у даному випадку заявник звернувся з заявою, яка розглядається в наказному провадженні, а не у порядку позовного провадження.
Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті, а процесуальний механізм наказного провадження не передбачає встановлення обставин щодо правонаступництва та обсягу відповідальності фізичної особи, що виникає у зв'язку із втратою нею статусу підприємця.
Отже, звертаючись із заявою про видачу судового наказу в порядку наказного провадження, визначаючи в якості боржника саме фізичну особу-підприємця, яка втратила статус фізичної особи-підприємця, заявником не прийнято до уваги, що процедура наказного провадження застосовується виключно щодо суб'єктів господарювання, а припинення статусу підприємця унеможливлює застосування до розглядуваних правовідносин процедури наказного провадження.
За таких обставин, враховуючи припинення Домітряк Г. В. підприємницької діяльності, тобто втрати нею статусу підприємця, суд доходить висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" у видачі судового наказу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Як визначено частиною 2 статті 154 ГПК України, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу ( частина 2 статті 154 ГПК України).
Приписами частини 2 статті 152 ГПК України передбачено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до частини 2 статті 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини 1 статті 152 ГПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.
Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Згідно з частиною 2 статті 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 12, 147, 150, 151, 152, 153, 175, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" у видачі судового наказу про стягнення з боржника - Фізичної особи-підприємця Домітряк Галини Василівни заборгованості у розмірі 35 409,99 грн.
2. Копію ухвали направити рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення: Товариству з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", бул. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, м. Київ.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання "29" серпня 2023 року.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя Я.Я. Боровець