ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.07.2023Справа №906/160/22
За позовомКомунального підприємства «Житомирводоканал» Житомирської міської ради
до 1. Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області 2. Державної аудиторської служби України
прозахист ділової репутації та стягнення моральної шкоди
Суддя Смирнова Ю.М.
Секретар судового засідання Негеля Ю.М.
Представники учасників справи:
від позивачаВернидуб Д.В.
від відповідача-1Обєщенко С.М.
від відповідача-2Шуваєва С.О.
Комунальне підприємство «Житомирводоканал» Житомирської міської ради звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про зобов'язання Управлiння Пiвнiчного офiсу Держаудитслужби в Житомирськiй областi негайно, протягом робочого дня з дня набрання рішенням законної сили, розмістити та поширити на офіційному веб-сайті Управлiння Пiвнiчного офiсу Держаудитслужби в Житомирськiй областi спростування інформації, викладеної в публікації «Куди «витiкають» грошi Комунального підприємства «Житомирводоканал» вiд 03.02.2022, а саме: з другого речення першого абзацу статті по сьомий абзац статті включно та про стягнення з Управлiння Пiвнiчного офiсу Держаудитслужби в Житомирськiй областi на користь позивача 300000,00 грн моральної шкоди, завданої діловій репутації Комунального підприємства «Житомирводоканал» Житомирської міської ради.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.03.2022 за вказаним позовом було відкрито провадження у справі №906/160/22, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.
08.04.2022 Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області подано відзив на позов.
13.03.2023 позивачем подано позовну заяву в новій редакції, відповідно до якої позивач просить зобов'язати в солідарному порядку Державну аудиторську службу України та Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області негайно, протягом робочого дня з дня набрання рішенням законної сили, розмістити та поширити на офіційному веб-сайті з доменом та піддоменом https://zht.dasu.gov.ua спростування інформації, викладеної в публікації «Куди «витiкають» грошi Комунального підприємства «Житомирводоканал» вiд 03.02.2022, а саме: з другого речення першого абзацу статті по сьомий абзац статті включно, а також стягнути в солідарному порядку з Державної аудиторської служби України та Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області на користь позивача 300000,00 грн моральної шкоди, завданої діловій репутації Комунального підприємства «Житомирводоканал» Житомирської міської ради.
Протокольною ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.03.2023 у справі №906/160/22 виключено Державну аудиторську службу України з третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та залучено Державну аудиторську службу України в якості співвідповідача, з огляду на що, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.03.2023 справу №906/160/22 передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
06.04.2023 матеріали зазначеної справи надійшли до Господарського суду міста Києва.
За результатами автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.
Ухвалою Господарською суду міста Києва від 11.04.2023 суддею Смирновою Ю.М. прийнято справу №906/160/22 до провадження та призначено підготовче засідання у справі на 11.05.2023.
26.04.2023 від Державної аудиторської служби України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 проти задоволення позову заперечує.
26.04.2023 від відповідача-2 надійшла заява про застосування строків позовної давності.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 надано можливість відповідачу-1 брати участь в судовому засіданні 11.05.2023 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв'язку - комплекс технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».
У підготовчому засіданні 11.05.2023 судом встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив до 24.05.2023 та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 24.05.2023.
24.05.2023 від позивача надійшли заява про відкладення розгляду справи та письмові пояснення щодо заяви про застосування строків позовної давності.
Підготовче засідання, призначене на 24.05.2023, було відкладено на 05.06.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2023 надано можливість позивачу брати участь у судовому засіданні 05.06.2023 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв'язку - комплекс технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».
У підготовчому засіданні 05.06.2023 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.07.2023.
Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Управлiнням Пiвнiчного офiсу Держаудитслужби в Житомирськiй областi було проведено державний фінансовий аудит діяльності Комунального підприємства «Житомирводоканал» Житомирської міської ради за період з 01.01.2017 по 30.06.2021 та за його результатами надано аудиторський звіт від 29.12.2021 №06-03-32/029, однак на офіційному веб-сайті https://zht.dasu.gov.ua розміщено статтю «Куди «витiкають» грошi Комунального підприємства «Житомирводоканал», яка ні за формою, ні за змістом не лише не відповідає поняттю «оприлюднення аудиторського звіту», а спотворює його результати, що призвело до завдання шкоди діловій репутації позивача.
Відповідачі проти задоволення позову заперечують, вказуючи на те, що: оприлюднена у повідомленні інформація про аудит КП «Житомирводоканал» містить лише факти, описані в аудиторському звіті, який підписано директором підприємства без коментарів, та має на меті лише висвітлення результатів заходів державного фінансового контролю, а відтак є достовірною та, як наслідок, не потребує спростування; позовна заява фактично містить в собі лише цитування самої статті, з якою не погоджується позивач, та цитування норм права, на які він посилається, проте не названо жодного документа, який підтверджував би, що поширена інформація призвела до негативних наслідків чи завдала шкоди позивачеві.
Також відповідачами підтримано раніше подані заяви про застосування наслідків спливу строків позовної давності щодо заявлених вимог.
У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва
Відповідно до плану проведення заходів державного фінансового контролю Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області було проведено державний фінансовий аудит діяльності Комунального підприємства «Житомирводоканал» Житомирської міської ради (надалі - КП «Житомирводоканал») за період з 01.01.2017 по 30.06.2021.
За результатами даного аудиту Північним офісом Держаудитслужби складено аудиторський звіт від 29.12.2021 №06-03-32/029.
03.02.2022 в мережі Інтернет за посиланням https://zht.dasu.gov.ua/ua/news/142 було розміщено статтю під заголовком «Куди «витікають» гроші комунального підприємства «Житомирводоканал» такого змісту:
«Фахівці Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області провели державний фінансовий аудит діяльності комунального підприємства «Житомирводоканал» Житомирської міської ради за період з 01.01.2017 по 30.06.2021. Під час проведення заходу державного фінансового контролю аудитори нарахували упущених вигод, недоотриманих доходів та непродуктивних витрат на суму понад 378 млн грн.
Зокрема, за даними бухгалтерського обліку КП «Житомирводоканал», на момент проведення аудиту обліковувалася дебіторська заборгованість з різниці в тарифах на суму понад 100 млн грн. Однак заборгованість не підтверджена первинними бухгалтерськими документами та не узгоджена з відповідними контрагентами, що надалі може призвести до зайвого отримання дотацій з бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах.
Зволікання із коригуванням тарифів до рівня економічно обґрунтованих витрат за надані послуги з централізованого водопостачання і водовідведення та їх затвердженням позбавило Підприємство можливості отримати додаткового доходу на суму понад 74 млн грн.
Підприємство не дотримується вимог нормативно-правових актів з експлуатації споруд та мереж централізованого водопостачання, тоді як значний відсоток водопровідних мереж давно відпрацював свій нормативний термін експлуатації. Як наслідок, трапляється велика кількість аварій, що призводить не лише до чималих водних втрат та подачі споживачам води неналежної якості, а й до недоотримання доходу розрахунково на 25,6 млн грн.
Варто зазначити, що через неприведення у відповідність до державних стандартів середніх норм витрат води та відсутність або несправність лічильників споживання питної води Підприємством упущено вигод на 15 млн грн.
Окрім того, кошти, отримані з бюджету розвитку Житомирської міської ради на поповнення статутного капіталу Підприємства 2017 року, при невиконанні інвестиційної програми, спрямованої на розв'язання проблем відновлення основних засобів Підприємства та зменшення втрат води в мережах, були використані на оплату рахунків за електроенергію та послуг з підвищення тиску води в будинках. Як наслідок, неефективно використано майже 36 млн грн.
Протягом досліджуваного періоду Підприємство жодного разу не виконало щорічної інвестиційної програми в повному обсязі, що призвело та надалі може призвести до упущених вигод. Як приклад, через невиконання інвестпрограми Підприємством 2016 року, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відкоригувала тарифи в бік зменшення, що призвело до упущених вигод на суму 4,6 млн грн. А невиконання інвестиційних програм у наступних роках може призвести до упущених Підприємством вигод з аналогічних причин на загальну суму 45,4 млн грн.
Під час аудиту також проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Підприємства та встановлено втрат на суму понад 327 тис. грн через оплату завищеної підрядними організаціями вартості виконаних будівельних робіт.
Тож підсумовуючи результати проведених контрольних заходів, аудиторська група надала низку пропозицій задля поліпшення ефективності управління коштами і майном та покращання фінансових результатів діяльності Підприємства.
Матеріали ревізії передано до слідчого управління ГУНП в Житомирській області.» (надалі - Стаття).
Листом від 11.02.2022 №5/214 КП «Житомирводоканал» звернувся до Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області з вимогою негайно розмістити та поширити на офіційному сайті Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області спростування інформації, викладеної в публікації «Куди «витікають» гроші комунального підприємства «Житомирводоканал» від 03.02.2022.
Проте, дана вимога залишена відповідачем-1 без реагування.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вищевказана Стаття ні по формі, ні за своєю суттю не відповідає поняттю «оприлюднення аудиторського звіту» та спотворює його результати. Так, за твердженням позивача, починаючи з другого речення першого абзацу та по сьомий абзац включно викладена неправдива інформація. Такі дії щодо розміщення на офіційному веб-сайті державної установи неправдивих відомостей, на переконання позивача, є правопорушенням, яке вже завдало та надалі завдає значної шкоди діловій репутації позивача, а саме створює у невизначеного кола осіб негативне відношення до єдиного комунального підприємства, що забезпечує місто Житомир водою, до методів та способів ведення господарської діяльності з організації водопостачання та водовідведення в місті Житомир та підбурює значне коло мешканців міста до негативних висловів в адресу даного підприємства, його керівництва та очільників міста.
Посилаючись на вказані обставини, позивач вказує на наявність підстав для зобов'язання відповідачів спростувати недостовірну інформацію, а також стягнення з відповідачів моральної шкоди у сумі 300000,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Аналогічне визначення міститься і в ст. 1 Закону України «Про інформацію».
Статтею 4 Закону України «Про інформацію» передбачено, що суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень, а об'єктом інформаційних відносин є інформація.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про інформацію» право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Разом з тим відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Статтею 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.
Беручи до уваги зазначені конституційні положення, при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації, повинен забезпечуватись баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
При цьому ст. 91 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
Отже, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (ст. 201 Цивільного кодексу України).
Статтею 277 Цивільного кодексу України встановлено, що спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших медіа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж медіа в порядку, встановленому законом. Якщо відповідь та спростування у тому ж медіа є неможливими у зв'язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому медіа, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Таким чином, розглядаючи справи, предметом позову в яких є спростування недостовірної інформації, суди повинні враховувати, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18.
Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі «Інтернет» чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Матеріалами справи підтверджується факт поширення спірної інформації на веб-сайті https://zht.dasu.gov.ua в мережі Інтернет.
Як свідчать матеріали справи, доменне ім'я dasu.gov.ua зареєстровано для Державної аудиторської служби України.
Пунктом 4 наказу Державної аудиторської служби України від 12.01.2021 №7 «Про забезпечення функціонування офіційного вебсайту Держаудитслужби» визначено, що вебсайт Держаудитслужби розміщено у відкритому доступі в мережі Інтернет за посиланням https://dasu.gov.ua.
Як пояснив відповідач-2, наразі з метою забезпечення прозорості та відкритості діяльності міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби та їхніх управлінь в областях пунктом 1 наказу Держаудитслужби від 10.02.2021 №42 «Про забезпечення функціонування вебсайтів міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби та їхніх управлінь в областях» визначено, що вебсайти міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби та їхніх управлінь в областях функціонують у домені dasu.gov.ua і розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, зокрема, за посиланням: Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області https://zht.dasu.gov.ua.
Отже, домен dasu.gov.ua належать Держаудитслужбі, а веб-сайт https://zht.dasu.gov.ua є піддоменом основного сайту, на якому опубліковуються інформаційні матеріали Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області.
Суд зазначає, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.
В рамках даної справи позивачем заявлені вимоги про спростування інформації, зазначеної з другого речення першого абзацу по сьомий абзац Статті, а саме:
1. «…Під час проведення заходу державного фінансового контролю аудитори нарахували упущених вигод, недоотриманих доходів та непродуктивних витрат на суму понад 378 млн грн.».
2. «Зокрема, за даними бухгалтерського обліку КП «Житомирводоканал», на момент проведення аудиту обліковувалася дебіторська заборгованість з різниці в тарифах на суму понад 100 млн грн. Однак заборгованість не підтверджена первинними бухгалтерськими документами та не узгоджена з відповідними контрагентами, що надалі може призвести до зайвого отримання дотацій з бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах.».
3. «Зволікання із коригуванням тарифів до рівня економічно обґрунтованих витрат за надані послуги з централізованого водопостачання і водовідведення та їх затвердженням позбавило Підприємство можливості отримати додаткового доходу на суму понад 74 млн грн.».
4. «Підприємство не дотримується вимог нормативно-правових актів з експлуатації споруд та мереж централізованого водопостачання, тоді як значний відсоток водопровідних мереж давно відпрацював свій нормативний термін експлуатації. Як наслідок, трапляється велика кількість аварій, що призводить не лише до чималих водних втрат та подачі споживачам води неналежної якості, а й до недоотримання доходу розрахунково на 25,6 млн грн.».
5. «Варто зазначити, що через неприведення у відповідність до державних стандартів середніх норм витрат води та відсутність або несправність лічильників споживання питної води Підприємством упущено вигод на 15 млн грн.».
6. «Окрім того, кошти, отримані з бюджету розвитку Житомирської міської ради на поповнення статутного капіталу Підприємства 2017 року, при невиконанні інвестиційної програми, спрямованої на розв'язання проблем відновлення основних засобів Підприємства та зменшення втрат води в мережах, були використані на оплату рахунків за електроенергію та послуг з підвищення тиску води в будинках. Як наслідок, неефективно використано майже 36 млн грн.».
7. «Протягом досліджуваного періоду Підприємство жодного разу не виконало щорічної інвестиційної програми в повному обсязі, що призвело та надалі може призвести до упущених вигод. Як приклад, через невиконання інвестпрограми Підприємством 2016 року, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відкоригувала тарифи в бік зменшення, що призвело до упущених вигод на суму 4,6 млн грн. А невиконання інвестиційних програм у наступних роках може призвести до упущених Підприємством вигод з аналогічних причин на загальну суму 45,4 млн грн.».
Проте, суд констатує, що дана інформація кореспондується з висновками Управління Північного офісу Держаудитслужби, викладеними в Аудиторському звіті від 29.12.2021 №06-03-32/029 за результатами державного фінансового аудиту діяльності Комунального підприємства «Житомирводоканал» за період з 01.01.2017 по 30.06.2021 (надалі - Звіт) (про що відповідачі зазначали в поданих суду заявах по суті справи).
Так, інформація, наведена в абз. 2 Статті відповідає висновкам, викладеним на сторінках 73, 80, 93 Звіту; абзац 3 Статті кореспондується з інформацією, вказаною на сторінках 49, 51 Звіту; абзац 4 Статті відповідає висновкам, зазначеним на сторінках 63, 66, 67, 68, 70, 92 Звіту; інформація, вказана в абзаці 5 Статті кореспондується з висновками, наведеними на сторінках 62, 92 Звіту; абзац 6 Статті відповідає висновкам, що містяться на сторінках 44, 45, 91 Звіту; абзац 7 статті кореспондується з інформацією, вказаною на сторінках 56, 60, 91 Звіту.
Таким чином, у спірній статті фактично висвітлено узагальнення результатів проведеного державного фінансового аудиту діяльності КП «Житомирводоканал». При цьому, в ході розгляду справи доводи позивача стосовно спотворення у Статті змісту Аудиторського звіту від 29.12.2021 №06-03-32/029 свого підтвердження не знайшли.
Суд зазначає, що за змістом п.3 Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 252 (надалі - Порядок), державний фінансовий аудит діяльності суб'єктів господарювання (далі - аудит) - це вид державного фінансового аудиту, що полягає у перевірці та аналізі стану справ щодо законного та ефективного використання державних та/або комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, стану внутрішнього контролю у суб'єктів господарювання.
У п. 6 Порядку одним із етапів процесу аудиту є звітування за результатами аудиту шляхом оформлення та узгодження проекту звіту про результати аудиту (далі - звіт), підписання протоколу узгодження звіту про результати державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання (далі - протокол узгодження), формування, підписання та подання звіту об'єкту аудиту.
При цьому, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 803-р «Деякі питання запобігання корупції в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади», серед заходів щодо запобігання корупції в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади визначено такий: оприлюднення результатів державного фінансового контролю, що проводиться Держаудитслужбою, включаючи звіти про здійснені заходи державного фінансового контролю (аудиторські звіти), а також розміщення такої інформації, планів роботи на своєму офіційному веб-сайті у формі відкритих даних відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Отже, в рамках даної справи відповідач намагається спростувати висновки, викладені контролюючим органом за результатом аналізу та перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, тобто фактично намагається оскаржити відповідний аудиторський звіт.
Проте, суд зазначає, що певні судження контролюючого органу про певні факти є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки (в даному випадку - Звіті) не суперечить чинному законодавству. Такі твердження можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки Звіту.
В свою чергу, в межах цієї справи суд не може надавати оцінку дотриманню фахівцями Держаудитслужби вимог законодавчих приписів під час проведення контрольного заходу, оскільки такі обставини є предметом публічно-правового спору між підконтрольною установою та органом державного фінансового контролю та виходять за межі спору цивільно-правового, який є предметом цього позову.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про зобов'язання відповідачів розмістити та поширити на офіційному веб-сайті з доменом та піддоменом https://zht.dasu.gov.ua спростування інформації, викладеної в публікації «Куди «витiкають» грошi Комунального підприємства «Житомирводоканал» вiд 03.02.2022, є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачів моральної шкоди у сумі 300000,00 грн суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні ділової репутації юридичної особи.
Приписами ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
В свою чергу, відсутність однієї з наведених обставин свідчить про відсутність підстав для застосування визначеної ст. 1167 Цивільного кодексу України відповідальності.
Оскільки в ході розгляду позивачем не доведено, що з боку відповідачів мала місце протиправна поведінка, яка б мала наслідком заподіяння позивачу моральної шкоди (що полягала б у приниженні ділової репутації юридичної особи), вимоги позивача про стягнення з відповідачів моральної шкоди у сумі 300000,00 грн задоволенню не підлягають.
З огляду на те, що за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про відмову в позові з підстав його необґрунтованості, підстави для вирішення заяв відповідачів про застосування наслідків спливу строків позовної давності відсутні.
Інші доводи та заперечення учасників справи судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав, впливу не мають.
У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 28.08.2023
Суддя Ю.М. Смирнова