Рішення від 16.08.2023 по справі 910/21682/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.08.2023 Справа № 910/21682/15 (904/921/23)

За заявою Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські Електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22)

до Державного підприємства "Конярство України" (01001, м. Київ, вул. Грінченка, буд. 1; ідентифікаційний код 37404165) в особі філії "Дніпропетровський кінний завод № 65" Державного підприємства "Конярство України" (53642, Дніпропетровська обл., Покровський р-н, с. Вишневе, вул. Дніпровська, буд. 12)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонду державного майна України

про стягнення заборгованості в розмірі 120 354,83 грн.

В межах справи № 910/21682/15

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ"

до Державного підприємства "Конярство України" (код ЄДРПОУ 37404165)

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/21682/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" про банкрутство Державного підприємства "Конярство України" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.10.2015.

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Державного підприємства "Конярство України" в особі філії "Дніпропетровський кінний завод №65" Державного підприємства "Конярство України" про стягнення 120 354 грн. 83 коп., що складає 118 748 грн. 33 коп. - заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії за серпень, жовтень - грудень 2022, надані за Договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та 1 606 грн. 50 коп. - заборгованості за послуги з забезпечення перетікання реактивної електричної енергії за листопад - грудень 2022 за Договором про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2023 матеріали справи № 904/921/23 направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва .

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.05.2023 матеріали справи № 910/21682/15 (904/921/23) передано на розгляд судді Чеберяку П.П.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.05.2023 прийнято справу № 904/921/23 за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські Електромережі" до Державного підприємства "Конярство України" в особі філії "Дніпропетровський кінний завод № 65" Державного підприємства "Конярство України" про стягнення заборгованості в розмірі 120 354,83 грн. до розгляду в межах справи № 910/21682/15 про банкрутство Державного підприємства "Конярство України", залучено Фонд державного майна України до участі у справі № 910/21682/15 (904/921/23) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

25.07.2023 до Господарського суду м. Києва надійшла заява відповідача про розстрочення виконання рішення суду.

Відповідач повідомлявся про відкриття та розгляд справи № 910/21682/15 (904/921/23) за правилами спрощеного провадження належним чином, однак, у запропонований в ухвалі п'ятнадцятиденний строк, відзиву від відповідача до суду не надійшло.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські Електромережі" (постачальник) та Державним підприємством "Конярство України" в особі філії «Дніпропетровський кінний завод № 65» (споживач) укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (надалі також - Правила/ ПРРЕЕ).

Так, пунктом 1.2.7. Правил встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські Електромережі" є електропостачальником та отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1440 від 16.11.2018.

Пунктом 1.2.15. Правил встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Підпунктом 3.1.5. пункту 3.1. Правил передбачено, що електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах та на сайті Регулятора.

Відповідно до п.п. 3.1.7. п. 3.1. Правил договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.

Враховуючи зазначені вимоги, договір укладений на умовах, які розроблені електропостачальником та опубліковані на офіційному веб-сайті позивача.

Таким чином, факт укладення договору підтверджується діями відповідача, які спрямовані на виконання його умов.

Відповідно до п 2.1. договору постачальник надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам визначеним Кодексом системи передачі та затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 та № 310 зі змінами та доповненнями.

Розділом 5 договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії сторони погодили, що ціною цього договору є вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об'єкт (об'єкти) споживача зазначені в паспорті точки розподілу за об'єктом споживача.

Оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється на поточний рахунок оператора системи розподілу. Тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та термін оплати послуги зазначаються в додатку №4 "порядок розрахунків".

Відповідно до п. 1. додатку № 4 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії сума оплати з розподілу визначається виходячи з фактичних або прогнозних обсягів електричної енергії, розподіленої оператором системи розподілу та відповідним тарифом (ціною на розподіл електричної енергії. Оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати на наступний розрахунковий період до дати початку розрахункового періоду а який здійснюється оплата, якщо інше не угоджене сторонами. Оплата послуг здійснюється протягом п'яти робочих днів від дня їх отримання.

Пунктом 8.5. договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії у разі порушення термінів внесення платежів споживач сплачує оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний наступний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Договором встановлено, що він набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору та діє протягом одного року, а також вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення дії його або перегляд його умов (пункт 11.1. договору).

Як зазначає позивач, Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські Електромережі" свої зобов'язання за договором про постачання електричної енергії виконує в повному обсязі та постачає (продає) відповідачу електричну енергію, проте відповідач, всупереч п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 5.5.5. ПРРЕЕ, а також умовам укладеного між сторонами договору не здійснює плату за електричну енергію, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість за надані послуги з розподілу електричної енергії за серпень, жовтень-грудень 2022 року - в розмірі 118 748, 33 грн та заборгованість за послуги забезпечення перетікання реактивної електричної енергії за листопад - грудень 2022 року - в розмірі 1 606,50 грн., що складає загальну суму заборгованості в розмірі 120 354,83 грн.

Крім того, у зв'язку з невиконанням умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію від 15.12.2022 за вих. № 40882/1001 з проханням провести оплату боргу за надання послуги розподілу електричної енергії протягом семи днів з дня отримання претензії.

Однак, відповідач на претензію від 15.12.2022 за вих. № 40882/1001 не відповів та заборгованість не погасив.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За приписами ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Статтею 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпеку експлуатації енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Статтею 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил, ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Пунктом 2.3.11. ПРРЕЕ встановлено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку та цих Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку (п. 2.3.14. ПРРЕЕ).

Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов'язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (далі - ККОЕЕ).

Відповідно до пп. 6.1. п. 6. Розділу XIII "Перехідні положення" ККОЕЕ обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору.

Згідно п.п. 7.1. п 7. Розділу XIII "Перехідні положення" ККОЕЕ до моменту запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через центральну інформаційно-комунікаційну платформу визначення обсягів електричної енергії для поточних розрахунків на ринку виконують оператори електричної мережі.

З огляду на викладені положення чинного законодавства України, суд зазначає, що Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські Електромережі" не здійснює функції з обліку електричної та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов'язків, позивач не здійснює фіксацію (зйом) показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії.

Суд зазначає, що копії неоплачених відповідачем рахунків за електроенергію (з відображенням нарахувань, тарифів та суми боргу) за серпень, жовтень-грудень 2022 року та листопад-грудень 2022 року та обґрунтований помісячний розрахунок заборгованості за спожиту електричну енергію за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії додані до позовної заяви.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що відповідач порушив свої зобов'язання за договором, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 120 354, 83 грн., факт існування якої належним чином доведений та відповідачем не спростований.

Належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем заборгованості позивачу у розмірі 120 354, 83 грн. до матеріалів справи не подано.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

Отже, зважаючи на викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Разом з тим, 25.07.2023 відповідач звернувся до суду з заявою про розстрочення виконання рішення суду, яка мотивована перебуванням значної частини єдиного (цілісного) майнового комплексу відповідача на тимчасово окупованій території України та у прифронтових районах, що значно утруднює належне здійснення господарської діяльності відповідачем та негативно впливає на його майновий стан та спроможність поновного та своєчасного виконання грошових зобов'язань.

Згідно з ч. 1, ч. 5 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України).

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 16.01.2020 у справі № 910/1820/19 вказав, що розстрочення означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Відповідач, як на підставу для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду також посилається на те, що останній перебуває в процедурі банкрутства з 2015 року, що також свідчить про незадовільний фінансовий стан підприємства.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та відсутність доказів того, що розстрочення виконання рішення суду у даній справі на шість місяців вплине на фінансовий стан позивача, та приймаючи до уваги доведеність відповідачем конкретних обставин, суд приходить до висновку про можливість розстрочення виконання даного рішення суду шляхом сплати відповідачем стягнутої суми рівними частинами строком на 6 місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Конярство України" (1001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, буд.1; ідентифікаційний код 37404165) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські Електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22; ідентифікаційний код 23359034) заборгованість за наданні послуги з розподілу електричної енергії та послуги з забезпечення перетікання реактивної електричної енергії в розмірі 120 354 (сто двадцять тисяч триста п'ятдесят чотири) грн. 83 коп., судовий збір в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду задовольнити.

5. Розстрочити виконання даного рішення суду шляхом сплати відповідачем стягнутої суми рівними частинами строком на 6 місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.

6. Копію рішення направити сторонам, розпоряднику майна, Фонду державного майна України та Київській міській прокуратурі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П. Чеберяк