Справа № 177/1589/23
Провадження № 3/177/1078/23
Іменем України
29 серпня 2023 року м. Кривий Ріг
Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Строгова Г. Г., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бурлацьке Криворізького району Дніпропетровської області, працюючого трактористом - машиністом в СФГ «Союз-Т», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ;
за ч. 1 ст. 173-2 України про адміністративні правопорушення, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №195296 від 03.08.2023, ОСОБА_1 , 23.07.2023 о 09 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за адресою: АДРЕСА_1 , висловлювався нецензурною лайкою, хапав за одяг та погрожував фізичною розправою на адресу своєї співмешканки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
Дії ОСОБА_1 , кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, по суті інкримінованого йому правопорушення пояснив, що у нього із співмешканкою ОСОБА_2 склались неприязні відносини, оскільки вона хоче виселити його із житла. 23.07.2023 він прийшов від сусіда, де він вживав невелику кількість алкоголю, сварку почала ОСОБА_2 , він мовчки пішов в будинок, де від протягу розбилася шибка у вікні, після чого ОСОБА_2 викликала співробітників поліції.
Потерпіла ОСОБА_2 , будучи повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибула, пояснень з приводу подій, що сталися 23.07.2023 не надала.
Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до наступного висновку.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 173-2 КУпАП визначено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, яке карається накладенням штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративним арештом на строк до десяти діб.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно п.3 ч.1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").
Отже, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання, які інкримінуються у вину ОСОБА_1 , не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Так, в судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 заперечував обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання на виклик суду не прибула, пояснень з приводу події, яка ставиться у вину ОСОБА_1 не надала.
Щодо долучених до протоколу доказів, суд зауважує, що відповідно до пункту 8 розділу 10 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 07 листопада 2018 року №1000/5, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.
Так на підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколу долучені: копія рапорту, копія заяви ОСОБА_2 , копія пояснень ОСОБА_2 , копія пояснень ОСОБА_1 , копія оцінки ризиків вчинення домашнього насильства а також копії паспортів на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Жодна з долучених до матеріалів справи копія документу не засвідчена в установленому законом порядку, а отже, юридичної сили не набула, що в свою чергу, позбавляє суд можливості надати їм належну правову оцінку та врахувати їх в якості доказів.
Відповідно до статті 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про недоведення перед судом, поза розумним сумнівом, факту вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, у зв'язку з чим, справа про адміністративне правопорушення відносно останнього, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
З огляду на закриття провадження у справі, судовий збір в порядку ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 173-2, п.1 ст. 247, 284 КУпАП України, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через районний суд.
Суддя Г.Г. Строгова