Справа № 203/3719/23
Провадження № 2-з/0203/65/2023
21 серпня 2023 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Ханієва Ф.М., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі № 203/3719/23 за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР» (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21/27, офіс 405; код. ЄДРПОУ 40199031), третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
07 липня 2023 року до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2023 року, цивільну справу № 203/3719/23, провадження № 2/0203/1215/2023, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М., яка передана канцелярією суду - 10.07.2023 року.
Ухвалою суду від 12.07.2023 року було було відкрито провадження в цивільній справі № 203/3719/23 та призначено до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження.
21 липня 2023 року позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:
- вжити заходи забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 01.06.2021 року;
- вжити заходи забезпечення позову, шляхом встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання виконавчого напису від 01.06.2021 року.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.07.2023 року, заяву про забезпечення позову було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М., яка передана судді канцелярією суду - 24.07.2023 року.
Ухвалою суду від 26.07.2023 року було повернуто заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
17.08.2023 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:
- вжити заходи забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 01.06.2021 року;
- вжити заходи забезпечення позову, шляхом встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання виконавчого напису від 01.06.2021 року.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що він звертається до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. На підставі виконавчого напису від 01.06.2021 року Центральним відділом ДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №69421292 про стягнення з нього на користь ТОВ «АВАНСАР» заборгованості за кредитним договором в розмірі 40198,86грн., в ході якого було звернуто стягнення на його заробітну плату та інші доходи і його банківські картки було заблоковано. Відтак, доки не скасовано оскаржуваний виконавчий напис від 01.06.2021 року, із його заробітної плати щомісячно буде проводитись стягнення і таке періодичне стягнення коштів не дозволяє вести нормальну життєдіяльність та змушує обмежувати будь-які витрати. Отже, в даному випадку існує необхідність у забезпеченні позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується в судовому порядку та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконавчого напису, оскільки періодичне стягнення на користь відповідача коштів в ході виконавчого провадження на підставі незаконного виконавчого напису нотаріуса створює очевидну небезпеку заподіяння шкоди законним правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в цивільній справі. Таким чином, на даний час єдиним способом захисту законних прав та інтересів позивача є вжиття заходів забезпечення даного позову.
Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Суд, вивчивши доводи заявника, а також подані матеріали, проаналізувавши норми чинного законодавства України, дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Це положення також закріплено у статтях 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, які згідно з ст. 9 Конституції України, є складовою національного законодавства.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як роз'яснено в п. 1, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
За змістом ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.
Так, позов забезпечується, серед іншого, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку (п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).
З огляду на викладене, враховуючи, що між сторонами виник спір щодо виконавчого напису нотаріуса, який оскаржується боржником у судовому порядку, а також беручи до уваги те, що невжиття заходів забезпечення позову у справі, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак і до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що втрачається як такий правовий сенс звернення до суду, порушується гарантований Конституцією України та ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року принцип ефективного захисту прав громадян.
Крім цього у даному спорі доведеним є факт існування реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі задоволення позову, позаяк невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за оспорюваним виконавчим написом і фактичне стягнення з боржника грошових коштів за ним призведе до неможливості ефективного захисту прав позивача у визначений законом спосіб, а також може призвести до виникнення між сторонами інших суперечок, неспіврозмірно збільшити тягар витрат на відновлення заявлених до захисту прав.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Разом з цим у заяві позивача щодо встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконавчого напису не зазначено обґрунтування необхідності застосування одночасно і такого заходу забезпечення позову.
Враховуючи викладене вище, а також принцип співмірності позовних вимог вимогам, викладеним в заяві про забезпечення позову, суд доходить висновку про можливість забезпечення позову лише в частині зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса. Суд вважає, що саме такого виду забезпечення позову буде достатньо для запобігання ризиків ускладнення виконання рішення у справі.
Таким чином, з огляду на викладене вище, з урахуванням обсягу позовних вимог, а також, встановивши відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам та їх співмірність, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Також суд зазначає, що відсутні підстави для застосування зустрічного забезпечення, відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150, 153, 154, 157, 258-261 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі № 203/3719/23 за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР» (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21/27, офіс 405; код. ЄДРПОУ 40199031), третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича від 01.06.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 76481, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВАНСАР» заборгованості в розмірі 40198,86грн., в межах виконавчого провадження № 69421292 відкритого державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Теслюк Ганною Павлівною 14.07.2022 року.
У задоволенні іншої частини вимог заяви - відмовити.
Ухвалу для виконання направити сторонам, державному виконавцю для вжиття відповідних заходів.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Особи, винні у невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох років від дня її постановлення.
Суддя Ф.М. Ханієва