Справа № 202/8311/23
Провадження № 2/202/1968/2023
21 серпня 2023 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Михальченко А.О.
секретар судового засідання Пономаренко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу № 202/8311/23
за позовом
Компанії «Фенікс Чаркоул Індастріз»
до
ОСОБА_1
про стягнення трьох процентів річних та інфляційних витрат, -
за участю:
представника позивача - адвоката Омеляна І.В. (в режимі відеоконференції)
відповідача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції)
10.05.2023 Компанія «Фенікс Чаркоул Індастріз» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних витрат, який мотивовано тим, що 10 червня 2019 року позивач звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідача про стягнення коштів, отриманих без достатньої правової підстави та 3% річних, розрахованих станом на день подання позову.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2020 року позовні вимоги позивача задоволено повністю, вирішено стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 4096,82 доларів США, з яких: 4000 доларів США - грошові кошти, отримані без достатньої правової підстави, 96,82 США - три проценти річних, а також стягнуті судові витрати у розмірі 11634,37 гривень, з яких: 1634,37 гривень - витрати з оплати судового збору, 10 000,00 гривень - витрати на професійну правничу допомогу.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 лютого 2021 року в справі № 202/3967/19 рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2020 року залишено без змін, тобто воно набрало чинності.
Постановами приватного виконавця Щигарцева Ігоря В'ячеславовича від 07 вересня 2021 року відкриті виконавчі провадження № 66717859 та № 66717411 по виконанню рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2020 року по справі № 202/3967/19; одночасно, постановами від тієї ж дати виконавчі провадження приєднані до зведеного виконавчого провадження № 64019749.
12 квітня 2023 року представником позивача був зроблений запит до приватного виконавця Щигарцева І.В., у провадженні якого перебуває зведене виконавче провадження № 64019749 (в складі виконавчих проваджень № 66717859 та № 66717411) з примусового виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2020 року по справі № 202/3967/19 про стягнення грошових коштів з відповідача, щодо актуального стану виконавчих проваджень.
Листом від 12 квітня 2023 року № 01-29/635 приватний виконавець Щигарцев І.В. повідомив, що в ході здійснення зведеного виконавчого провадження № 64019749, станом на 12 квітня 2023 року з відповідача, з його боргу перед позивачем в розмірі 4 096,82 доларів США та 11634,37 грн., було стягнуто 3 848,80 грн., з яких лише 3 512,77 грн. на користь позивача, а 336,03 грн. - основної винагороди приватного виконавця.
Приватним виконавцем Щигарцевим І.В. з 30 березня 2021 року по 28 січня 2023 року періодично стягувалися з відповідача кошти на виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2020 року по справі № 202/3967/19. Всього з відповідача було стягнуто 3512,77 грн.
Відтак позивач вважає, що з відповідача на користь позивача за неповернення безпідставно отриманих коштів в сумі 4 000 доларів США за період з 11 червня 2019 року по 19 квітня 2023 року мають бути стягнуті три проценти річних, які становлять (4000 доларів США х 1409 х (3%/365) = 463,23 долари США. Надали відповідний розрахунок.
З відповідача на користь позивача за несплату 96,82 доларів США за період з 19 лютого 2021 по 19 квітня 2023 року мають бути стягнуті три проценти річних, які становлять (96,82 доларів США х 790 х (3%/365) = 6,29 долари США.
Нарахування трьох процентів річних з відповідача на користь позивача за непогашення судових витрат позивача по справі № 202/3967/19 в розмірі 11 634,37 гривень проводиться з урахуванням вже стягнутих коштів на загальну суму 3 512,77 грн. у відповідні періоди.
Отже, всього з відповідача на користь позивача за непогашення судових витрат позивача по справі № 202/3967/19 за період 19 лютого 2021 по 19 квітня 2023 року мають бути стягнуті три проценти річних в розмірі 744,76 гривень.
Крім того зазначили, що з відповідача мають бути стягнуті інфляційні втрати (інфляційні збитки) в сумі (12067,02 - 8121,60) = 3 945,42 грн.
Враховуючи викладене просили суд стягнути з ОСОБА_1 на користь компанії «Фенікс Чаркоул Індастріз» грошові кошти в розмірі: 463,23 доларів США - три проценти річних, що нараховані за період з 11 червня 2019 року по 19 квітня 2023 року за неповернення безпідставно отриманих коштів; 6,29 доларів США - три проценти річних, що нараховані за період з 19 лютого 2021 до 19 квітня 2023 року за невиконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2020 року у справі № 202/3967/19 в частині сплати трьох процентів річних; 744,76 гривень - три проценти річних, нараховані за період з 19 лютого 2021 до 19 квітня 2023 року за невиконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2020 року у справі № 202/3967/19 в частині компенсації позивачу понесених судових витрат; 3945,42 гривень - інфляційних втрат, нарахованих за період з 19 лютого 2021 до 19 квітня 2023 року за невиконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2020 року у справі № 202/3967/19 в частині компенсації позивачу понесених судових витрат; судові витрати по справі - судовий збір в розмірі 2 684,00 грн.
15.05.2023 по справі відкрите загальне позовне провадження, призначене підготовче засідання та відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов.
Відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.
10.08.2023 підготовче провадження по справі закрите. Справа призначена до судового розгляду по суті.
16.08.2023 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме розрахунку приватного виконавця Щигарцева І.В. у зведеному виконавчому провадженні №64019749 про стягнення з ОСОБА_1 боргу за рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська №202/3967/19.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Омелян І.В. позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні. Додатково пояснив, що за цим позовом строк нарахування трьох процентів річних за користування відповідачем грошима позивача в сумі 4000 доларів США розпочався 11 червня 2019 року, тобто на наступний день після звернення позивача з позовом від 10 червня 2019 року до суду по справі № 202/3967/19 (оскільки тим позовом заявлялися позовні вимоги по стягненню за період по день подання позову і позовні вимоги не збільшувалися,), і закінчується 19 квітня 2023 року (днем направлення даного позову до суду), тобто період тривав 1409 дні. Згодом за заявою позивача про збільшення розміру позовних вимог цей строк може бути подовжений.
Строк нарахування трьох процентів річних з 96,82 доларів США розпочався з наступного дня після набрання чинності рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2020 року у справі № 202/3967/19, що відбулося з моменту оголошення постанови Дніпровського апеляційного суду від 18 лютого 2021 року про залишення рішення першої інстанції без змін, а саме з 19 лютого 2021 року і закінчується 19 квітня 2023 року (днем направлення цього позову до суду), тобто період тривав 790 днів. Згодом за заявою позивача про збільшення розміру позовних вимог цей строк може бути подовжений.
Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала у повному обсязі та просила у їх задоволенні відмовити з підстав їх необґрунтованості та помилковості розрахунків.
Заслухавши учасників судового розгляду, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2020 року позовні вимоги Компанії «Фенікс Чаркоул Індастріз» від 10.06.2019 задоволено повністю, вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Компанії «Фенікс Чаркоул Індастріз» грошові кошти у розмірі 4 096,82 доларів США, з яких: 4000 доларів США - грошові кошти, отримані без достатньої правової підстави, 96,82 США - три проценти річних, а також стягнуті судові витрати у розмірі 11634,37 гривень, з яких: 1634,37 гривень - витрати з оплати судового збору, 10 000,00 гривень - витрати на професійну правничу допомогу.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 лютого 2021 року в справі № 202/3967/19 рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2020 року залишено без змін, тобто воно набрало чинності.
Постановами приватного виконавця Щигарцева Ігоря В'ячеславовича від 07 вересня 2021 року відкриті виконавчі провадження № 66717859 та № 66717411 по виконанню рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2020 року по справі № 202/3967/19; одночасно, постановами від тієї ж дати виконавчі провадження приєднані до зведеного виконавчого провадження № 64019749.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є не лише договори й інші правочини, а й інші юридичні факти.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Виходячи з норм Цивільного кодексу України зобов'язання з набуття майна без достатньої правової підстави є недоговірним зобов'язанням (деліктним), що виникає з неправомірних дій.
В даній справі судом встановлено, що безпідставне отримання ОСОБА_1 від Компанії «Фенікс Чаркоул Індастріз» грошових коштів, які в подальшому були стягнуті рішенням суду від 18.05.2020, породило грошове зобов'язання між нею та Компанією «Фенікс Чаркоул Індастріз».
А відтак, ОСОБА_2 є боржником, а Компанія «Фенікс Чаркоул Індастріз» кредитором.
З листа від 12 квітня 2023 року № 01-29/635 приватного виконавця Щигарцева І.В. випливає, що в ході здійснення зведеного виконавчого провадження № 64019749, станом на 12 квітня 2023 року з ОСОБА_1 , з її боргу перед Компанією «Фенікс Чаркоул Індастріз» в розмірі 4 096,82 доларів США та 11634,37 грн., було стягнуто 3 848,80 грн., з яких лише 3 512,77 грн. на користь Компанії «Фенікс Чаркоул Індастріз», а 336,03 грн. - основної винагороди приватного виконавця.
Приватним виконавцем Щигарцевим І.В. з 30 березня 2021 року по 28 січня 2023 року періодично стягувалися з ОСОБА_1 кошти на виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2020 року по справі № 202/3967/19.
Всього з відповідача було стягнуто 3 512,77 грн.
Відтак, судом встановлено, що станом на 12.04.2023 залишок боргу ОСОБА_1 перед Компанією «Фенікс Чаркоул Індастріз» за рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська по справі №202/3967/19 складає 8 121 грн. 06 коп. та 4 096,82 доларів США.
Станом на 14.08.2023 ОСОБА_1 погасила частину боргу, а саме - 816 грн. 36 коп., що підтверджується розрахунком приватного виконавця Щигарцева І.В. від 14.08.2023 №01-29/5813.
За змістом ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відтак, встановивши, що ОСОБА_2 не виконала рішення суду, суд приходить до висновку, що кредитор має право на стягнення з боржниці 3 % річних на підставі статті 625 ЦК України.
Позивачем надано розрахунок 3% річних окремо по: сумі безпідставно отриманих коштів - 4000 доларів США; сумі нарахованих, але не сплачених відповідачем, згідно з рішенням суду від 18 травня 2020 року у справі № 202/3967/19 трьох відсотків річних за попередній період - 96,82 доларів США; сумі нарахованих, але не сплачених відповідачем, згідно з рішенням суду від 18 травня 2020 року у справі № 202/3967/19 судових витрат в розмірі 11 634,37 гривень та кожний розрахунок має свій період нарахування.
Суд зазначає, що згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями) з 12 березня 2020 року до 30 квітня 2023 року на всій території України установлено карантин.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Відтак строк позовної давності законодавцем продовжено до 30 квітня 2023 року.
Отже за позовом у даній справі строк нарахування 3% річних за користування відповідачем грошима позивача в сумі 4 000 доларів США розпочався 11 червня 2019 року, тобто на наступний день після звернення позивача з позовом від 10 червня 2019 року до суду по справі № 202/3967/19 (оскільки тим позовом заявлялися позовні вимоги по стягненню за період по день подання позову і позовні вимоги не збільшувалися), і закінчується 19 квітня 2023 року (днем направлення позову по даній справі до суду), тобто період тривав 1 409 дні.
Строк нарахування 3% річних з 96,82 доларів США розпочався з наступного дня після набрання чинності рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2020 року у справі № 202/3967/19, що відбулося з моменту оголошення постанови Дніпровського апеляційного суду від 18 лютого 2021 року про залишення рішення першої інстанції без змін, а саме з 19 лютого 2021 року і закінчується 19 квітня 2023 року (днем направлення позову по даній справі до суду), тобто період тривав 790 днів.
Судом перевірено розрахунок наданий позивачем та встановлено, що він проводився за формулою: Ср = Б х Д х (3% / 365), де Ср - сума трьох процентів річних; Б - сума заборгованості; Д - кількість днів прострочення; 365 - кількість днів у календарному році.
Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком. Відповідачем вказаний розрахунок не спростовано.
Відтак, з відповідача на користь позивача за неповернення безпідставно отриманих коштів в сумі 4 000 доларів США за період з 11 червня 2019 року по 19 квітня 2023 року підлягають стягненню 3% річних у розмірі 463,23 долари США (4000 доларів США х 1409 х (3%/365).
Крім того, з відповідача на користь позивача за несплату 96,82 доларів США за період з 19 лютого 2021 по 19 квітня 2023 року підлягають стягненню 3% річних у розмірі 6,29 доларів США (96,82 доларів США х 790 х (3%/365).
Крім того, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних за період 19 лютого 2021 по 19 квітня 2023 року за непогашення судових витрат позивача по справі № 202/3967/19 в розмірі 744,76 гривень.
Щодо інфляційних витрат суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
У кредитора згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення.
При розрахунку інфляційних втрат у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27 липня 2007 року. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
При зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов'язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці. Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
В даній справі позивач просив і суд погоджується з тим, що інфляційні витрати можуть нараховуються виключно по коштам в гривнях (судовим витратам), що присуджені до стягнення з відповідача на користь позивача відповідно до рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2020 року у справі № 202/3967/19, але фактично до цього часу повністю не сплачені.
З урахуванням викладеного строк нарахування інфляційних розпочався з місяця, наступного за місяцем набрання законної сили рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2020 року у справі № 202/3967/19, тобто з березня 2021 року і тривав до квітня 2023 року.
Відтак, суд погоджується з наданим позивачем розрахунком та приходить до висновку, що з відповідача мають бути стягнуті інфляційні втрати (інфляційні збитки) в сумі 3 945,42 грн. 00 коп.
Враховуючи викладене позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2 684,00 грн., сплата якого підтверджена квитанцією від 19.04.2023.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 76, 141, 263-265, 280-281 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь компанії «Фенікс Чаркоул Індастріз» ("Phoenix Charcoal Industries, LLC") грошові кошти в розмірі:
?463,23 (чотириста шістдесят три долари двадцять три центи) доларів США - три проценти річних, які нараховані за період з 11 червня 2019 року по 19 квітня 2023 року за неповернення безпідставно отриманих коштів;
?6,29 (шість доларів двадцять дев'ять центів) доларів США - три проценти річних, що нараховані за період з 19 лютого 2021 до 19 квітня 2023 року за невиконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2020 року у справі № 202/3967/19 в частині сплати трьох процентів річних;
?744,76 (сімсот сорок чотири грн. сімдесят шість коп.) гривень - три проценти річних, які нараховані за період з 19 лютого 2021 до 19 квітня 2023 року за невиконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2020 року у справі № 202/3967/19 в частині компенсації позивачу понесених судових витрат;
?3 945,42 (три тисячі дев'ятсот сорок п'ять гривні сорок дві копійки) гривень - інфляційних втрат, нарахованих за період з 19 лютого 2021 до 19 квітня 2023 року за невиконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2020 року у справі № 202/3967/19 в частині компенсації позивачу понесених судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь компанії «Фенікс Чаркоул Індастріз» ("Phoenix Charcoal Industries, LLC") витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 грн. 00 коп. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складений суддею 29.08.2023 року.
Суддя А. О. Михальченко