справа № 208/7645/23
№ провадження 1-кп/208/489/23
Іменем України
29 серпня 2023 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023041160000953 від 03.07.2023 р. і угоду про визнання винуватості від 18.08.2023 р., укладену між прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської обл., громадянином України, освіта професійно-технічна, непрацюючим, неодруженим, проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимим, обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, -
встановив:
Згідно обвинувального акта угоди про визнання винуватості, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення при наступних обставинах.
03.07.2023 приблизно о 07.30 год. ОСОБА_4 знаходився на зупинці маршрутного таксі «вул. Героїв Рятувальників», що розташована біля буд. 17 по пр. Тараса Шевченка у м. Кам'янському Дніпропетровської обл. В цей момент ОСОБА_4 побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_7 (який є особою з інвалідністю), в руках у якого була належна останньому сумка із майном. В цей момент в ОСОБА_4 раптово виник протиправний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна. З метою реалізації свого умислу ОСОБА_4 пішов за ОСОБА_7 у двір буд. АДРЕСА_2 .
Реалізуючи свій прямий протиправний умисел, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, 03.07.2023 приблизно о 07.30 год., перебуваючи у дворі буд. АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 підбіг ззаду до потерпілого ОСОБА_7 та, схопивши рукою сумку, яка знаходилась на плечі потерпілого, спробував її зірвати.
Від вказаних дій ОСОБА_4 потерпілий ОСОБА_7 втратив рівновагу та спиною впав на землю. Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, ОСОБА_4 застосував до потерпілого фізичну силу, надавлюючи рукою в район грудей останнього, притискаючи його до землі та не даючи йому змоги чинити опір протиправним діям. Таким чином ОСОБА_4 застосував до потерпілого ОСОБА_7 насильство, що не є небезпечним для його життя та здоров'я.
Після цього ОСОБА_4 рукою зірвав з плеча потерпілого належну останньому сумку наплічну матерчату сірого кольору (майнової цінності не становить), в якій знаходилось належне ОСОБА_7 майно, а саме мобільний телефон "VIVO Y31 (V2036) 4/64 GB" колір "Ocean Blue" ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 вартістю 5504, 14 грн разом із сім-картою оператора мобільного зв'язку "Київстар" НОМЕР_3 (майнової цінності не становить), який перебував у прозорому силіконовому чохлі типу "бампер" (майнової цінності не становить), поліетиленовий пакет із продуктами харчування (майнової цінності не становлять), антиперспірант "NIVEA MEN Черное и белое" (майнової цінності не становить), православний молитвослов (майнової цінності не становить), аркуш паперу формату А4 із надрукованим ОСОБА_8 (майнової цінності не становить), гаманець типу портмоне шкіряний чорного кольору (майнової цінності не становить), в якому знаходяться банківська картка АТ КБ "Приватбанк" № НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_7 (майнової цінності не становить) та дисконтна картка магазину "VARUS" № НОМЕР_5 (майнової цінності не становить), паперова іконка "Св. Косма и Дамиан" (майнової цінності не становить), бейдж на ім'я ОСОБА_7 (майнової цінності не становить), посвідчення НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (майнової цінності не становить).
Утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_4 спробував втекти з місця вчинення кримінального правопорушення, однак був затриманий неподалік від місця вчинення кримінального правопорушення. Таким чином ОСОБА_4 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, а саме закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене в умовах воєнного стану.
18 серпня 2023 р. між прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у приміщенні Кам'янської окружної прокуратури, за адресою: м. Кам'янське, вул. Ігнатія Ясюковича, 2, у присутності захисника ОСОБА_5 , на підставі ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно змісту укладеної та підписаної сторонами угоди, обвинувачений зобов'язується беззастережно визнати винуватість в обсязі пред'явленого обвинувачення під час судового розгляду, сприяти в забезпеченні виконання завдання кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого судового розгляду обвинувального акту в суді.
Потерпілий у цьому провадженні, ОСОБА_7 у відповідності з ч. 4 ст. 469 КПК України надав письмову згоду на укладення між прокурором та обвинуваченим угоди про визнання винуватості.
З урахуванням обставин кримінального провадження, сторони узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України у виді 6 років 8 місяців позбавлення волі.
Сторони, підписуючи вказану угоду, розуміють, що відповідно до положень ч. 2 ст. 473 КПК України, наслідками укладання та затвердження угоди про визнання винуватості є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України. Підстави оскарження вироку, яким затверджена угода, в апеляційному порядку, що визначені в ч. 4 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені ч. 3 ст. 424 КПК України, обвинуваченому роз'яснено.
Також наслідком укладання угоди для обвинуваченого є його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
У разі невиконання обвинуваченим угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду, яким затверджена угода, з клопотанням про скасування вироку. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку. Крім того, обвинувачений розуміє, що умисне невиконання цієї угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що між ним та прокурором укладено угоду про визнання винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України з призначенням йому вказаного покарання. Злочини вчинив при зазначених в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості обставинах, просить затвердити укладену між ним і прокурором угоду.
Суд, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам кримінального та кримінального процесуального законів, роз'яснивши та з'ясувавши в обвинуваченого повне порозуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, враховуючи згоду потерпілого на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і строку покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України відноситься до тяжких злочинів, тому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, в даному кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим.
Угода за змістом укладена відповідно до ст. 472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у тому числі стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди. Суд переконався в тому, що угоду сторонами підписано добровільно, свідомо, без впливу будь-яких сторонніх обставин чи факторів. Умови укладеної угоди також не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб. З угоди також не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань. Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, у справі зібрано достатньо доказів для обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, а тому визнання ним винуватості є цілком виправданим.
З урахуванням особи винуватого, ступеню та характеру сприяння обвинуваченого у проведенні досудового розслідування щодо нього, характеру і тяжкості скоєного, наявності суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, наявності суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень, те що обвинувачений офіційно не працює, за місцем мешкання скарги відсутні, перебуває на обліку психіатра (висновком судово-психіатричного експерта встановлено, що на момент вчинення злочину та на час проведення експертизи міг і може усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, у застосуванні відносно нього примусових заходів медичного характеру не потребує), не перебуває на обліку лікаря нарколога, наявність обставин, які пом'якшують покарання - щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наявність обставини, яка обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю, суд прийшов до висновку, що ці обставини враховані угодою про визнання винуватості і знайшли своє відображення в узгодженому покаранні, тому вважає за необхідне затвердити угоду про визнання винуватості.
По справі наявні процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судових експертиз, витрати на проведення яких відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК України, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
З метою раціонального використання часу в умовах дії воєнного стану суд вважає за необхідне проголосити резолютивну частину вироку з негайним врученням його копій учасникам справи. На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд, -
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 18.08.2023 р., укладену між прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
Відповідно до затвердженої угоди про визнання винуватості, визнати ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 8 (вісім) місяців.
Продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більше, ніж на шістдесят днів з дня ухвалення вироку.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши йому, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, у строк відбування покарання період попереднього ув'язнення з 03.07.2023 р. по день набрання вироком законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави вартість проведеної судової товарознавчої експертизи № 3127 від 12.07.2023 р. у сумі 200 грн.
Речові докази, повернуті потерпілому ОСОБА_7 - залишити у нього.
На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, але лише у випадках, встановлених ст. 473, 394 КПК України.
Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1