Справа № 752/11431/23
Провадження № 1-кс/752/6630/23
21.08.2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києві, подане в рамках кримінального провадження № 12023100000000472 від 11.04.2023,клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-
прокурор укримінальному провадженні - прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження тримання під домашнім арештом підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12023100000000472 від 11.04.2023.
Клопотання обгрунтовано тим, що Слідчим відділом слідчого управління ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100000000472 від 11.04.2023за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, процесуальне керівництво у якому забезпечується прокурорами Київської місцевої прокуратури.
21.06.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва 23.06.2023 стосовно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт .
Прокурор, посилаючись на існування ризиків, які продовжують існувати, неможливість завершення досудового розслідування до закінчення строку дії обраного запобіжного заходу, просить продовжити тримання ОСОБА_5 під цілодобовим домашнім арештом та продовжити покладені на нього процесуальні обов'язки.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання у повному обсязі та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_4 просили змінити запобіжний захід на вечірній домашній арешт.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що Слідчим відділом слідчого управління ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100000000472 від 11.04.2023за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, процесуальне керівництво у якому забезпечується прокурорами Київської міської прокуратури.
21.06.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва 23.06.2023 стосовно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт .
18.08.2023 заступником керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023100000000472 від 11.04.2023 продовжено до троьох місяців, тобто до 21.09.2023.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
В силу положень ч.6 ст.181 КПК України у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців.
Як встановлено в ході судового розгляду на момент розгляду клопотання досудове розслідування не завершено, оскільки необхідно розсекретити та долучити до матеріалів кримінального провадження в повному обсязі протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно підозрюваних, проаналізувати отриманні результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, розсекретити усі ухвали Київського апеляційного суду щодо дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій та клопотання, які стали підставою для отримання вказаних ухвал, встановити всіх учасників вчинення кримінального правопорушення та оголосити останнім підозри, у разі необхідності провести інші слідчі (розшукові) дії, які нададуть змогу органу досудового розслідування всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини вчинення кримінального правопорушення, виявити як ті обставини, що додатково доводять винуватість підозрюваної так і ті які виправдовують, а також обставини що пом'якшують чи обтяжують її подальше покарання.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
В силу положень ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм і застосування більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Під час розгляду клопотання встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для продовження строку дії запобіжного заходу крім наявності обгрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, слідчий суддя приймає до уваги обставини, що характеризують особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Також слідчий суддя приймає до уваги тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , який відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких.
Зважаючи на наявні ризики у даному кримінальному провадженні, передбачені ст.177 КПК України, які продовжують існувати, в сукупності з усіма обставинами, викладеними в ст.178 КПК України, дає підстави для висновку про необхідність продовження відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Крім того, продовжуючи строк тримання підозрюваного під домашнім арештом, вважаю за необхідне продовжити дію обов'язків, передбачених п.п.1,2,3 ст. 194 КПК України.
З врахуванням викладених обставин в їх сукупності, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 181, 182, 183, 193-196, 369-372 КПК України, -
клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , до підозрюваного ОСОБА_5 , у межах строку досудового розслідування, а саме до 21.09.2023року, включно.
Продовжити покладені на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені п.1 ч.5 ст.194 КПК України, зобов'язавши останнього:
-прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк;
- заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
- не відлучатися із населеного пункту, де останній фактично проживає, а саме: міста Києва, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- заборонити спілкуватись зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтись в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу надіслати до виконання до управління поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя: