про залишення позовної заяви без руху
28 серпня 2023 рокум. Ужгород№ 260/7343/23
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гебеш С.А., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та зобов'язання вчинити певні дії,
Адвокат Єрьоміна В.А. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просить:
1. Визнати протиправною відмову Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 розрахованого відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270,00 гривень) встановленого законом на 01.01.2021 року на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2021 для проведення з 01 лютого 2021 перерахунку основного розміру пенсії.
2. Зобов'язати Закарпатський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270,00 гривень), встановленого законом на 01 січня 2021 року на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, у відповідності до рішення МОУ доведеного телеграмою від 27.01.2021 року №248/612 щодо нарахування надбавки за особливості проходження військової служби в розмірі 65% посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та щомісячної премії для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2021.
3. стягнути із Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь позивача суму сплаченого судового збору 1073,60 гривень.
Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, при визначенні початку перебігу строку звернення до суду законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факт порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Суд зазначає, що підставами позову, як вбачається зі змісту позовної заяви, є те що відповідна довідка повинна видаватися у зв'язку зі зміною грошового забезпечення згідно постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, з наступними змінами та доповненнями.
На переконання позивача, у нього виникає право на отримання довідки у січні відповідного року, в даному випадку 01.01.2021 року.
З урахуванням наведеного, позивач повинен був дізнався про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складових в алгоритмі згаданого перерахунку, в січні 2021 року.
Аналогічну правову позицію щодо обрахунку строку звернення до суду висловлено Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Це означає, що строк звернення до суду із позовною заявою щодо видачі відповідної довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, закінчився 01.06.2021 року.
Проте, до суду за захистом своїх прав позивач звернувся 23.08.2023, тобто поза межами шестимісячного строку, встановленого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому суд вважає, що отримання представником позивача листа відповідача від 09.06.2023 у відповідь на її заяву від 11.05.2023 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач через свого представника почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом, у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19.
Суд враховує також період часу, який сплинув з моменту, коли ОСОБА_1 дізнався про відмову відповідача у видачі оновленої довідки, яким чином діяв позивач протягом зазначеного часу.
Маючи намір подати адміністративний позов, ОСОБА_1 не проявляючи добросовісне ставлення до наявних у нього прав, не вжив усіх можливих та залежних від нього дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою своєчасного звернення до суду задля захисту свої прав.
Згідно частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До позову представником позивача подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якої, з покликанням на правові висновки Верховного Суду, зокрема, у постанові від 340/2148/21 від 07.06.2023 року, зазначено, що при застосуванні процесуальних норм потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законодавством. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Представник позивача просить вважати поважною причину пропуску процесуального строку на подання позову та поновити позивачу пропущений з поважних причин строк звернення до суду з цим позовом.
Водночас суд черговий раз звертає увагу позивача на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, та правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22, відповідно до якої позивач повинен був дізнатись про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі відповідного перерахунку пенсії, 1 січня відповідного року.
Подана представником позивача заява про поновлення строку звернення до суду з цим позовом не містить жодних поважних підстав пропуску такого строку, у заяві не наведено обставин, які перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду. Також суд критично оцінює посилання у заяві на судові рішення Верховного Суду, бо в таких не вирішувалося питання дотримання строку звернення до суду за аналогічного предмету позову.
Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати інші, поважні причини пропуску цього строку, ніж ті, що вказані у поданій з позовом заяві, навести обставини, які об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду, та надати відповідні докази на їх підтвердження.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк тривалістю сім днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого останній має усунути недоліки позовної заяви.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Гебеш