28 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 643/17278/21
провадження № 51-5017ск23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 18 травня 2023 року в кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя
АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останнього разу 10 квітня 2020 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2, 3
ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК)
із застосуванням ч. 1 ст. 70 цього Кодексу
до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки,
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 04 жовтня 2022 року
ОСОБА_4 визнано винуватим та засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 185 КК - на строк 2 роки; ч. 3 ст. 185 КК - на строк 3 роки; ч. 4
ст. 185 КК - на строк 5 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк
5 років.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Згідно з вироком суду ОСОБА_4 засуджено за те, що він 26 серпня 2021 року приблизно о 09:12, перебуваючи на 15-му поверсі біля квартири
АДРЕСА_2 , за допомогою бокорізів перерізав замок та повторно таємно викрав належний ОСОБА_5 велосипед «ChampionLector», чим завдав йому матеріальну шкоду на суму 4 370 грн.
Крім того, ОСОБА_4 28 серпня 2021 року приблизно о 08:23, перебуваючи
на 2-му поверсі біля квартири АДРЕСА_3 , за допомогою бокорізів перерізав замок та повторно таємно викрав належний
ОСОБА_6 велосипед «Cyclonediscoveri», чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на суму 11 250 грн.
Крім цього, ОСОБА_4 02 вересня 2021 року приблизно о 15:00, перебуваючи
на 1-му поверсі у будинку АДРЕСА_4 , перерізав тросовий замок та повторно таємно викрав належний ОСОБА_7 велосипед «PrideMarvel»,
чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на суму 4 530 грн.
Крім того, ОСОБА_4 09 вересня 2021року приблизно о 10:00, перебуваючи
на 1-му поверсі у будинку АДРЕСА_4 , перерізав тросовий замок та повторно таємно викрав належний ОСОБА_8 велосипед «FALKON», чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на суму 3 000 грн.
Крім цього, ОСОБА_4 10 вересня 2021 року приблизно об 11:00, перебуваючи
у 3-му під'їзді будинку АДРЕСА_5 , шляхом підбору ключа до врізаного замка проник до підсобного приміщення (комори), яким користувалася ОСОБА_9 , звідки повторно таємно викрав належне їй майно загальною вартістю 3 541 грн, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, ОСОБА_4 13 вересня 2021 року близько 11:00, перебуваючи у під'їзді будинку АДРЕСА_6 , повторно таємно викрав належний ОСОБА_10 дитячий велосипед «Stern 20», що знаходився на 6-му поверсі біля вхідних дверей квартири № НОМЕР_1 , чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на суму
2 400 грн.
Крім цього, ОСОБА_4 25 червня 2022 року приблизно о 16:00 в умовах воєнного стану повторно таємно викрав з під'їзду будинку
АДРЕСА_4 належний ОСОБА_11 велосипед «GT», чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на суму 3 711 грн.
Крім того, ОСОБА_4 30 червня 2022 року приблизно об 11:00 в умовах воєнного стану з під'їзду будинку АДРЕСА_4 шляхом зламу тросу безпеки повторно таємно викрав належний ОСОБА_12 велосипед «ARDIS», чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на суму 1 750 грн.
Полтавський апеляційний суд ухвалою від 18 травня 2023 року апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого ОСОБА_4 залишив без задоволення, а вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 04 жовтня 2022 року щодо останнього - без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Прокурор у касаційній скарзі, посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі засудженого через м'якість, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_4 та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції, погоджуючись
з призначеним місцевим судом покаранням, не врахував належним чином того,
що поточна судимість засудженого є восьмою, всі попередні судимості він має
за вчинення корисливих злочинів, при цьому після звільнення з місць позбавлення волі він скоює новий злочин, що свідчить про стійку злочинну спрямованість його дій, підвищену суспільну небезпеку, а вчинення злочинів - як єдиного незаконного джерела походження коштів. Крім того, вважає, що судом не в повній мірі враховані дані, що характеризують особу засудженого, який не одружений, не працює, та характер вчинених ним дій, а саме вчинення восьми епізодів таємного викрадення чужого майна, повторно, в тому числі з проникненням у сховище, двох епізодів -
в умовах воєнного стану. З огляду на усі відомості про особу ОСОБА_4 зазначає, що призначене йому покарання у мінімальній межі санкції частини статті, що входить до сукупності злочинів, не буде відповідати принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Крім того, стверджує, що апеляційний суд в порушення ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) належним чином не проаналізував доводи сторони обвинувачення, що перешкодило йому ухвалити законне рішення.
Мотиви суду
Перевіривши доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку,
що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, виходячи з такого.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї копій судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
За частиною 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення
у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК, і правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі прокурора не оспорюються.
Доводи прокурора щодо істотних порушень процесуального закону та невідповідності призначеного покарання тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі засудженого через м'якість, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Положеннями ст. 50 КК визначено, що покарання має на меті не тільки кару,
а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Згідно зі ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. При цьому підлягають урахуванню ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного й обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Відповідно до принципів співмірності й індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.
За змістом ст. 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і
не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги під час призначення покарання.
У цьому кримінальному провадженні не встановлено обставин, які би давали підстави вважати, що покарання винній особі призначено з порушенням указаних норм права.
Як убачається із долученої до касаційної скарги копії оскарженої ухвали, апеляційний суд, перевіряючи доводи поданих апеляційних скарг, в тому числі сторони обвинувачення, в частині призначеного ОСОБА_4 покарання, ствердив про те, що суд першої інстанції дотримався наведених вимог закону України про кримінальну відповідальність, врахував характер та ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, дані про особу винного, який неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, характеризується задовільно, має на утриманні неповнолітню дитину 2006 року народження, перебуває на обліку у нарколога,
у психіатра на обліку не перебуває, а також взяв до уваги обставини, які пом'якшують покарання - повне визнання вини, щире каяття, визнання цивільного позову в повному обсязі та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Крім того, як убачається з оскарженої ухвали, колегія суддів зважила і на те, що суд першої інстанції, призначаючи покарання, врахував, що кримінальні правопорушення обвинувачений повторно вчинив одразу після звільнення з місць позбавлення волі, деякі з них поєднані з проникненням у сховище та вчинені в умовах воєнного стану,
що свідчить про те, що ОСОБА_4 на шлях виправлення не став.
При цьому апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що місцевим судом взято до уваги всі обставини, на які вказував прокурор в апеляційній скарзі, а тому підстави
для призначення ОСОБА_4 більш суворого покарання відсутні.
Таким чином, апеляційний суд, переглянувши вирок місцевого суду щодо
ОСОБА_4 за апеляційною скаргою, в тому числі сторони обвинувачення, доводи якої є аналогічними доводам касаційної скарги прокурора, ствердив про правильність прийнятого рішення та обґрунтовано залишив вказаний вирок без змін, зазначивши
в ухвалі підстави ухваленого такого судового рішення.
Постановлена у кримінальному провадженні ухвала є належно вмотивованою та обґрунтованою, її зміст відповідає вимогам ст. 419 КПК, у ній наведено мотиви, з яких виходив суд, та положення закону, якими він керувався під час її постановлення.
Таким чином, Суд не вбачає підстав для скасування оскарженого судового рішення внаслідок істотного порушення кримінального процесуального закону та невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі засудженого.
В касаційній скарзі прокурора не наведено переконливих доводів на обґрунтування невиправданої м'якості призначеного ОСОБА_4 покарання.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би безумовними підставами для скасування оскарженого судового рішення, Судом
не встановлено.
Отже, обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та наданих копій судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Враховуючи викладене, Суд вважає, що відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК
у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора слід відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд,
постановив:
Відмовити прокурору, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 18 травня 2023 року щодо ОСОБА_4 .
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3