21 серпня 2023 року м. Ужгород№ 260/810/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луцович М.М.
при секретарі судового засідання Полянич В.І.
та осіб, що беруть участь у справі:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник відповідача - Чубелка О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області (вул. Ф.Ракоці, буд. 13, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 40108913) про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, яким просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 31.01.2023 року № 298 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області» - в частині застосування до інспектора відділу превенції Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі доповідної записки №65106/32-2023 від 13.01.2023 року начальника управління головної інспекції ГУНП в Закарпатській області, наказом начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 17.01.2023 №142 призначене службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками поліції Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області, за результатами якого 31.01.2023 року був виданий наказ начальника ГУНП в Закарпатській області № 298 та на підставі якого відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, прийнято рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Вказує, що позивач не погоджується з рішенням щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність, та вважає наказ начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області №298 від 31.01.2023 незаконним і таким, що підлягає скасуванню в цій частині. Звертає увагу на те, що у період з 08:00 год. 12.01.2023 по 08:00 год. 13.01.2023 ніяких кримінальних та адміністративних правопорушень не було та не був порушений громадський порядок. Разом з цим позивач за час служби в органах внутрішніх справ жодного разу не притягувався до дисциплінарної відповідальності та діючого дисциплінарного стягнення не мав. Зазначає, що дисциплінарною комісією не виявлено та не досліджено причини і умови, що сприяли скоєному дисциплінарному проступку, а рішення прийнято передчасно без встановлення всіх обставин.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
09 березня 2023 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву у якому вказав, що за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 внаслідок низького рівня службової дисципліни, самоусунення від виконання покладених на нього завдань не здійснював покладені на нього функції по охороні громадського порядку та перевірці осіб під час несення служби в складі пішого наряду на залізничному вокзалі, а тому оскаржуваний наказ ГУНП в Закарпатській області №298 від 31.01.2023 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом попередження про неповну службову відповідність прийнято у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування проведено у відповідності до Порядку проведення службового розслідування, затвердженого наказом МВС №893 від 07.11.2018, отже вимоги позивача безпідставні, необгрунтовані та не підлягають задоволенню.
В судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.
На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Наказом ГУНП в Закарпатській області від 17 січня 2023 року №142 «Про призначення та організацію проведення службового розслідування» на підставі доповідної записки начальника УГІ ГУНП в Закарпатській області від 13 січня 2023 року №65106/32-2023 «Про результати виїзду постійно діючої мобільної групи підтримки та контролю УГІ ГУПН до окремих територіальних (відокремлених) підрозділів поліції» та на підставі абз.2 ч.1 р.ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, призначено службове розслідування.
31 січня 2023 року складено висновок «Про результати службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками Ужгородського РУП ГУНП», у якому комісією запропоновано за порушення службової дисципліни, вимог п.4 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VII, п.1, 2 ч.1 ст. 18 Закону України від 02.07.2015 № 580-VІІІ «Про Національну поліцію», п.20 ч.4 розділу II Положення про Ужгородське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області №204 від 24.01.2021, що проявилось у невиконанні наказу керівництва щодо активного здійснення превентивних заходів, а також неналежному несенні служби, інспектора відділу превенції Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0153225), відповідно до пункту 4 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, попередити про неповну службову відповідність.
Наказом ГУНП у Закарпатській області від 31 січня 2023 року №298 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області» за порушення службової дисципліни, вимог п.4 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VII, п.1, 2 ч.1 ст. 18 Закону України від 02.07.2015 № 580-VІІІ «Про Національну поліцію», п.20 ч.4 розділу II Положення про Ужгородське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області №204 від 24.01.2021, що проявилось у невиконанні наказу керівництва щодо активного здійснення превентивних заходів, а також неналежному несенні служби, інспектора відділу превенції Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0153225), відповідно до пункту 4 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, попереджено про неповну службову відповідність.
Не погоджуючись із висновками службового розслідування та прийнятим на його підставі наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Частиною шостою зазначеної статті Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Обов'язки поліцейського визначені статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до вимог якої останній зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Статтею 59 згадуваного Закону визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно зі статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Статтею 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право:
1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи;
3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі по тексту - Порядок №893).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктом 2 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Таким чином, службове розслідування обов'язково повинно передувати притягненню до дисциплінарної відповідальності, якщо особу рядового чи начальницького складу звільняють за порушення нею службової дисципліни.
Згідно пунктами 1, 2, 4, 7, 13, 14, 16, 17 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності є порушення службової дисципліни, тому для притягнення до такої відповідальності необхідно з'ясувати всі обставини дисциплінарного проступку.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Отже, з метою встановлення обставин дисциплінарного проступку, визначення його тяжкості, заподіяної шкоди та ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування.
Вирішуючи цей спір, суд має виходити з обставин, встановлених службовим розслідуванням, характеру дисциплінарного проступку, мотивів, за яких його вчинено та якими доказами це підтверджується.
Зі змісту висновку службового розслідування та оскаржуваного наказу вбачається, що дисциплінарний проступок позивача полягає у неналежному виконанні своїх функціональних обов'язків та невиконанні наказу керівництва.
Дисциплінарною комісією ГУНП в Закарпатській області було встановлено, що на виконання наказу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі - ГУНП) від 05.01.2023 № 27 «Про створення постійно діючих мобільних груп з числа працівників УГІ ГУНП на території Закарпатської області», з метою реалізації заходів контролю за дотриманням службової дисципліни під час несення служби пішими нарядами, 12.01.2023 мобільною групою проведено перевірку дотримання службової дисципліни працівниками Ужгородського районного управління поліції ГУНП, в ході якої було виявлено порушення службової дисципліни окремими поліцейськими.
В ході перевірки пішого наряду «ПП № 1» у складі інспектора відділу превенції Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , та курсанта Львівського Державного університету внутрішніх справ рядового поліції ОСОБА_2 , які згідно розстановки нарядів несли службу на території залізничного вокзалу зафіксовано, що вищевказані працівники поліції, в період часу з 15:00 год. по 16:50 год. не здійснювали патрулювання території залізничного вокзалу, не проводили перевірку підозрілих осіб, не вживали визначених ЗУ «Про Національну поліцію» превентивних заходів з метою попередження вчинення адміністративних, кримінальних правопорушень, натомість перебували в кімнаті для відпочинку, яка знаходиться в залі для очікування потягів.
Разом з цим, під час проведення службового розслідування установлено, що на момент перебування пішого наряду Ужгородського РУП ГУНП в кімнаті для відпочинку. на пероні залізничного вокзалу відбулося прибуття потягу № 4 сполучення «Запоріжжя Ужгород» о 15:58 год., а також відбуття потягу № 81 сполучення «Ужгород - Київ» о 16:00 год., що супроводжувалося великим скупченням людей.
За період перебування працівників мобільної групи на території вокзалу з 15:00 год. по 15:20 год., наряд поліції «ПП №1» не здійснив перевірку жодної особи. Слід також зауважити, що під час знаходження в приміщенні кімнати для відпочинку, поліцейські візуально не контролювали ситуацію щодо скупчення осіб в залі очікування.
Камерами відеоспостереження, що розташовані у залі очікування залізничного вокзалу (згідно матеріалів службового розслідування належним чином працювали тільки камери спостереження, розташовані в приміщенні залу для очікувань і таке позивачем не спростовано) підтверджується факт перебування у кімнаті відпочинку працівників поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 15:00 год. до 17:00 год. Даний факт також підтверджений позивачем - ОСОБА_1 в рамках службового розслідування, а саме: наданими ним особисто поясненнями.
Однак, в цей же період на залізничному автовокзалі прибували та відбували потяги, а саме потяг № 4 сполучення «Запоріжжя - Ужгород» о 15:58 год., а також, відбуття потягу №81 сполучення «Ужгород - Київ» о 16:00 год., що супроводжувалося великим скупченням людей. Поліцейськими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було здійснено відповідно перевірку підозрілих осіб, що прибувають на потягах різних сполучень, що призвело до неналежного виконання покладених обов'язків під час патрулювання вокзалу.
Згідно пояснень позивача у вказаний період часу позивач та його напарник відлучилися для вживання їжі та відпочинку, нехтуючи покладеними на них обов'язками щодо превентивних заходів з метою попередження вчинення адміністративних, кримінальних правопорушень та відповідно перевірка підозрілих осіб, що прибувають та відбувають з вокзалу.
При ньому, позивач відповідно до звання та покладених обов'язків, а також розстановки нарядів на 12.01.2023 року на території м. Ужгород (ПП № 1 Залізничний вокзал) був старшим наряду, а відповідно неналежним чином організував патрулювання вокзалу.
Крім того, в ході аналізу отриманих відеоматеріалів під час службового розслідування було установлено, що в період з 09:00 год. по 15:00 год. 12.01.2023 працівники поліції наряду «ПП №1» в приміщенні залу для очікування потягів взагалі не з'являлись.
В позовній заяві позивач вказує на те, що територія обслуговування пішим патрулем № 1 залізничного вокзалу включає в себе не тільки зал очікування, а і підземний перехід, підземні приміщення, виходи на перони, перон, приміщення коридору (входу), приміщення залу очікування для осіб із інвалідністю (наразі «пункт незламності»), приміщення, в якому знаходяться каси та прилегла територія вокзалу, яку в цей період патрулював позивач разом із напарником, крім цього час від часу відвідували зал очікування, однак знаходились тільки на входах, де могли пересвідчитися, що ніхто не порушує громадський порядок, однак таке твердження позивач не підтверджує жодними доказами.
Суд звертає увагу на пояснення позивача від 25.01.2023, згідно яких ОСОБА_1 не міг чітко згадати кількість перевірених осіб, як і кількість потягів, які прибували 12.01.2023 під час несення служби.
Згідно матеріалів службового розслідування ОСОБА_1 не зміг точно сказати, чи доводили під час інструктажу відповідальні вимогу щодо необхідності перебування на пероні залізничного вокзалу під час прибуття та відбуття потягів з метою здійснення поверхневих перевірок, перевірок документів підозрілих осіб. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що подібного наказу в письмовій формі, наскільки йому відомо, немає, або його з ним не ознайомили. Нa задане запитання стосовно перебування в кімнаті для відпочинку, в той час як на залізничний вокзал прибували та відбували 2 потяги в період часу з 15:00 по 17:00 год., у зв'язку з чим перевірка осіб не здійснювалася, не дивлячись на велике скупчення людей, ОСОБА_1 пояснив, що відповідно до розділу І «Інструкції з організації діяльності служби органів (підрозділів) Національної поліції України», затвердженого наказом МВ (від 23 травня 2017 року № 440 (у редакції наказу МВС від 08 лютого 2022 року № 103) п. 12 абзацу 2 - черговим чергової зміни та членам добового наряду чергової служби під час чергування відповідно до встановленого графіка відпочинку надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку тривалістю дві години вдень та дві години вночі. Так як на «ПП - 1» відсутній встановлений графік відпочинку, або ОСОБА_1 з ним не ознайомили, то час денного відпочинку та вживання їжі він обрав на власний розсуд.
Однак згідно пояснень начальника сектору моніторингу Ужгородського РУП ГУПН майора поліції ОСОБА_3 , який в якості відповідального по Ужгородському РУН ГУНП заступив на добове чергування такий здійснював ранковий інструктаж нарядів Ужгородського РУП ГУНП, які заступали для несення служби, в тому числі піший наряд «ПП - 1». Під час інструктажу позивачу було наголошено на пильному несенні служби, ввічливому ставленні до громадян, дотриманні заходів безпеки. Також, окремо доведено вимогу щодо перевірки громадян, які прибувають на потягах в м. Ужгород та доставленні підозрілих та невстановлених осіб до Ужгородського РУП ГУНП для відповідної перевірки.
Під час проведення службового розслідування, було отримано відомості, що характеризують ОСОБА_1 , який за тривалий період несення служби зарекомендував себе - посередньо. У роботі не завжди вміє виділяти головне та сконцентровувати свої зусилля на його вирішенні. Здатний швидко аналізувати оперативну обстановку, однак, не завжди приймає правильні рішення. Не займається саморозвитком, зміни в чинному законодавстві, відомчих нормативно-правових актах, що стосуються діяльності поліції не відслідковує.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 внаслідок низького рівня службової дисципліни, знехтувавши доведеним під час проведення інструктажу наказом, самоусунувся від виконання покладених на нього завдань, не здійснював функції по охороні громадського порядку та перевірці осіб, під час прибуття та відправлення потягів, великого скупчення людей протягом 2-х годин.
Під час службового розслідування, обставин, які б пом'якшували відповідальність поліцейських установлено не було.
Суд приймає до уваги той факт, що в період збройної агресії Російської Федерації проти України, Збройними Силами України було деокуповано велику кількість населених пунктів, які тривалий час перебували під окупацією країни агресора існує велика ймовірність збільшення числа осіб, які можуть бути завербовані ворогом. Разом з цим, особи про яких йде мова, також можуть перевозити заборонені або обмежені в обігу предмети, зброю, вибухівку тощо. Не виключається переміщення таких груп осіб й за допомогою залізничного транспорту, особливо це стосується прямих залізничних сполучень з деокупованих територій до м. Ужгород. Зважаючи на викладене, на поліцейських, що здійснюють охорону громадського порядку на території залізничного вокзалу, покладається особлива увага, адже саме від їх дій залежить ефективність діяльності по викриттю пособників РФ, за допомогою здійснення превентивних поліцейських заходів, перевірки документів, поверхневих перевірок та оглядів, встановлення підозрілих осіб, їх облік за наявними в розпорядженні НПУ базами даних.
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 07 листопада 2019 року по справі №826/1670/18, сам по собі висновок службового розслідування - це документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції.
Висновки та пропозиції із зазначенням міри юридичної відповідальності, в даному випадку, щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, приймаються посадовими особами на підставі юридичних фактів і норм права.
З наведеного вбачається, що висновки службового розслідування є самостійною підставою для накладення дисциплінарного стягнення.
Щодо доводів позивача про те, що відповідач при визначенні виду стягнення, який він вирішив застосувати до позивача, не врахував характер вчиненого останнім проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують його відповідальність, його попередню поведінку та ставлення до служби, суд вказує на те, що матеріалами службового розслідування враховано характеристику позивача, вказано про відсутність пом'якшуючих обставин, взято до уваги те, що такий був старшим пішого наряду.
При цьому визначення виду дисциплінарного стягнення є виключною компетенцією особи, якій законом надано право притягувати до дисциплінарної відповідальності. До того ж закон не встановлює необхідність послідовного призначення стягнень від менш суворого до більш суворого. Відтак, виходячи з фактичних обставин скоєного проступку та особи порушника, начальник ГУ НП в Закарпатській області може застосувати до нього стягнення у межах компетенції, виходячи із обставин справи.
У даному випадку до позивача було застосовано не найсуворіший вид дисциплінарного стягнення.
Разом з цим, суд встановив, що порушень порядку проведення службового розслідування та строків притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідачем не допущено та позивачем про такі не заявлено.
Отже, аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, з огляду на що оскаржуваний наказ винесений відповідачем в межах, на підставі та у спосіб, що визначені чинним законодавством.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Натомість позивачем не доведено, що оспорюваний наказ від 31.01.2023 №298 є протиправним, а тому суд проходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають розподілу між сторонами.
Керуючись статтями 22, 72-77, 90, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області (вул. Ф.Ракоці, буд. 13, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 40108913) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
2. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяМ.М. Луцович
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 25.08.2023 року.