про залишення позовної заяви без руху
28 серпня 2023 року м. Житомир справа № 240/24870/23
категорія 108120000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглядаючи позовну заяву Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про визнання протиправним та скасування висновку,
встановив:
Станишівська сільська рада Житомирського району Житомирської області звернулася до суду з позовом про визнання протиправним та скасування висновку.
Перевіряючи на виконання положень частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) даний позов, суддею встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам статті 160 та 161 КАС України, зважаючи на таке.
До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч. 3 ст. 161 КАС України).
Позивач просить відстрочити сплату судового збору у зв'язку із роботами за договором щодо реконструкції котельні та системи теплопостачання в Кодянському ліцеї.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення, відстрочення від сплати судового збору, є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір".
Відповідно до статті 8 цього Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у справі №0940/2276/18 (постанова від 14.01.2021) дійшла висновку, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Виходячи з того, що предметом позову у цій справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Наведені у частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" підстави не звільняють від сплати судового збору сільську раду у спірних правовідносинах.
Більш того, на підтвердження своїх доводів позивач не надав жодних доказів.
Проаналізувавши викладене, суд вважає, що позивачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.
Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2023 рік становить 2681,00 грн.
Таким чином, сплаті підлягає судовий збір у розмірі 2681,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху зі встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- оригінала документа про сплату судового збору у розмірі 2681,00 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Н.М. Майстренко