печерський районний суд міста києва
Справа № 757/31102/23-к
21 липня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
21.07.2023 старший слідчий в особливо важливих справах другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із вказаним клопотанням.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000379 від 13.06.2022 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 255-1 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України.
При цьому, ризики, передбачені ст. 177 КПК України та встановлені під час досудового розслідування, що виправдовують обраний запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 не зменшилися та продовжують існувати, а відтак наявна необхідність у продовженні строку тримання підозрюваного під вартою, оскільки запобігти їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити, з мотивів викладених у клопотанні.
Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання, підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000379 від 13.06.2022 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 255-1 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України.
26.01.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
17.07.2023 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.01.2023 у справі № 757/3716/23-к застосовано до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 26.03.2023 включно.
14.03.2023 заступником Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000379 від 13.06.2023 продовжено до 3-х місяців, тобто до 26.04.2023.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.03.2023 у справі № 757/10396/23-к продовжено відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 26.04.2023 включно.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.04.2023 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000379 від 13.06.2023 продовжено до 6 місяців, тобто до 26.07.2023.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.04.2023 у справі № 757/16171/23-к продовжено відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 23.06.2023 включно.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.06.2023 у справі № 757/24832/23-к продовжено відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 26.07.2023 включно.
Згідно зі ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу та строків досудового розслідування, які були предметом апеляційного розгляду.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, всупереч існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину, передбаченого
ч. 3 ст. 307 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
У п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчий суддя бере до уваги, що у кримінальному провадженні виконано ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на отримання та перевірку зібраних доказів.
За викладених обставин, вбачається, що на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_5 запобіжного заходу або його зміни на менш м'який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено, оскільки не спростовано існування у кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.
За встановлених обставин, слідчий суддя відповідно до положень ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_5 за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального діяння, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформульовані у повідомлені про підозру та приходить висновку про доведеність ризиків та їх актуальність.
На підставі викладеного, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, його стан здоров'я, здійснені слідчі та процесуальні дії, та ті, які на меті орган досудового розслідування має здійснити, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання підозрюваного під вартою, враховуючи при цьому принцип диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, та бере до уваги ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як сторона захисту не спростувала представлені стороною обвинувачення слідчому судді докази, які дають підстави для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного запобіжного заходу, з метою забезпечення прав та свобод підозрюваного та одночасно з метою забезпечення виконання завдання кримінального провадження органом досудового розслідування.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, враховуючи фактичні обставини справи, високу суспільну небезпечність інкримінованого діяння при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначає розмір застави щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 21.09.2023 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1