печерський районний суд міста києва
Справа № 757/276/22-ц
29 листопада 2022 року м. Київ
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Головко Ю .Г.,
за участю секретаря судових засідань Солонухи Д. Л.,
розглянувши заяву адвоката Степ'юка Валентина Сергійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівна, Головний державний виконавець Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Жиглій Валенина Миколаївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22.11.2022 позов ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М., Головний державний виконавець Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Жиглій В. М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволено, задоволено, визнано виконавчий напис, який вчинено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М., зареєстрований № 1371 від 15.05.2019 таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в сумі 726,40 грн.
29.11.2022 представника позивачки ОСОБА_1 - адвокат Степ'юк В. С. звернувся до суду із заявою у якій зазначає, що розмір понесених позивачкою судових витрат складає 10726 грн. 40 коп. з який 726 грн. 40 коп. сплачений позивачем судовий збір та 10000 грн. витрати понесені позивачкою за правничу допомогу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Встановлено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22.11.2022 позов задоволено.
Заявник вказує, що витрати на правничу допомогу склали 10000,00 грн., надає копію Додатку № 2 до договору про надання правничої допомоги від 22.10.2020 та копію прибуткового касового ордеру № 10/Н від 23.11.2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником витрати. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази, а саме: договір про надання правової (правничої) допомоги № б/н укладений між Адвокатським об'єднанням «Гардаріка-Право» в особі керуючого партнера Степ'юка В. С. та ОСОБА_1; копія ордеру на надання правової допомоги від ОСОБА_1 на ім'я Степ'юка В. С. , додаток № 2 до договору про надання правничої допомоги від 22.10.2020, прибутковий касовий ордер № 10/Н від 23.11.2022 на суму 10000,00 грн.
Відповідно до частин 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, на підтвердження фактичного здійснення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу суду надано належні фінансові документи, що свідчать про перерахування цією особою коштів адвокату за надані послуги на підставі договору про надання правової допомоги, відтак, витрати на професійну правничу допомогу, заявлені до стягнення представником позивача, є обґрунтованими, тобто підтвердженими належними доказами.
Аналіз положень статей 133-137 ЦПК України вказує на те, що процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідач не заявив клопотання про зменшення цих витрат, не подав доказів на спростування витрат на правничу допомогу та не довів неспівмірності витрат на оплату послуг адвокатів позивача з наданими послугами.
Водночас, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22.11.2022 вирішено стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в сумі 726, 40 грн.
Таким чином, суд приходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Степ'юка В. С. про стягнення витрат на правничу допомогу.
З огляду на наведене, суд приходить висновку про прийняття додаткового рішення.
Керуючись статтями 12, 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -
Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівна, Головний державний виконавець Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Жиглій Валенина Миколаївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Ю. Г. Головко