28.08.2023 Справа № 756/10836/23
Справа №756/10836/23
Провадження №2/756/4633/23
про залишення позовної заяви без руху
28 серпня 2023 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Тиха О.О., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Державна іпотечна установа, про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя,
Позивач ОСОБА_1 звернулася суду з зазначеним позовом.
Ознайомившись із матеріалами позову, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається із квитанції № 9315-6389-5937-2384 від 23.08.2023, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3873,62 грн.
Позивачем заявлено наступні вимоги майнового характеру: 1) щодо визнання спільною сумісною власністю подружжя квартири АДРЕСА_1 ; 2) щодо визнання за ОСОБА_1 права особистої приватної власності на наступне майно: частку квартири АДРЕСА_1 ; 3) щодо визнання за ОСОБА_2 права особистої приватної власності на наступне майно: частку квартири АДРЕСА_1 .
Порядок сплати і розмір судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».
Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлює прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року у розмірі 2684,00 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Пунктом 3 частини третьої статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
У відповідності до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
За змістом ст. 175 ЦПК України обов'язок визначити ціну позову покладається на позивача.
Позивачем у позові зазначено вартість об'єкту спірного нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , у розмірі 387 361, грн., на підтвердження чого надано Договір купівлі-продажу квартири від 07.06.2013.
Разом з тим, суд зазначає, що ціна позову повинна дорівнювати сумі ринкової вартості спірного нерухомого майна на день подання позовної заяви до суду, а не вартості майна на день його придбання.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Таким чином, позивачем у позовній заяві не визначено ринкову вартість спірного майна на день подання позову до суду відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
З урахуванням викладеного, позивачу необхідно визначити ціну позову на день звернення з вказаною позовною заявою та сплатити судовий збір з урахуванням вже сплаченої суми судового збору за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Оболон.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998 ; рахунок отримувача - UA718999980313111206000026006; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху до усунення позивачем вищевказаних порушень ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Державна іпотечна установа, про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків сім днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вказівок суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута їй.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://www.reestr.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Тиха