вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21 E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004
про відмову у видачі судового наказу
28.08.23 Справа № 917/1507/23
Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О. М., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", бул. Л. Українки, 26, оф. 411, м. Київ, 01133,
до боржника фізичної особи - підприємця Московець Інни Валентинівни, АДРЕСА_1
про видачу судового наказу про стягнення 41 582,50 грн заборгованості,
21.08.2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до суду надійшла заява до боржника фізичної особи - підприємця Московець Інни Валентинівни про видачу судового наказу з вимогою про стягнення заборгованості за договором № 422923-КС-001 про надання кредиту від 24.10.2021 року у розмірі 41 582,50 грн, з яких:15 000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 25 025,00 грн - сума прострочених платежів по процентам; 1557,50 грн - сума прострочених платежів за комісією (вх. № 1608/23).
Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Згідно з ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.
Пунктом 6 частини 1 ст. 175 ГПК України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб'єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
У заяві про видачу судового наказу Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" зазначило боржником фізичну особу-підприємця Московець Інну Валентинівну.
У відповідності до ч. 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Як встановлено судом, на час звернення із заявою про видачу судового наказу до суду боржник не перебуває у статусі фізичної особи-підприємця та припинала підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця, про що свідчать інформація у відповідях №196325 від 24.08.2023 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Отже, заявник звернувся із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника Фізичної особи-підприємця Московець Інни Валентинівни, яка на час подання заяви про видачу судового наказу та її розгляду вже не має статусу фізичної особи-підприємця.
При цьому судом враховується правова позицію, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019р. у справі №910/8729/18, відповідно до якої, якщо правовідносини заявника та боржника виникли з господарського договору, то зобов'язання за таким договором у боржника з втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинились.
З 15.12.2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем (аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018р. у справі №338/180/17).
Однак, справа №910/8729/18 розглядалась судами в порядку позовного, а не наказного провадження.
Разом з тим, частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті, а процесуальний механізм наказного провадження не передбачає встановлення обставин щодо правонаступництва та обсягу відповідальності фізичної особи, що виникає у зв'язку із втратою нею статусу підприємця.
Проте, звертаючись з заявою про видачу судового наказу в порядку наказного провадження, визначаючи в якості боржника саме Фізичну особу-підприємця Олійник Марину Олександрівну, яка втратила статус фізичної особи-підприємця, заявником не прийнято до уваги, що процедура наказного провадження застосовується виключно по відношенню до суб'єктів господарювання, та що наказне провадження має чіткі, формальні межі, які не дозволяють врахувати наведені вище обставини, а припинення статусу підприємця унеможливлює застосування до розглядуваних правовідносин процедури наказного провадження.
Суд зазначає, що визначаючись із подальшими заходами за для захисту своїх прав, заявнику варто врахувати викладену позицію Великої Палати Верховного Суду у взаємозв'язку із сутністю правовідносин, що існували, як під час здійснення боржником підприємницької діяльності, так і після припинення у боржника статусу підприємця та звернутися до суду в межах відповідної форми позовного провадження.
За цих обставин, враховуючи, що процедура наказного провадження застосовується виключно по відношенню до юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на дату звернення заявника до суду з заявою про видачу судового наказу підприємницька діяльність боржника припинена, а процесуальний механізм наказного провадження не передбачає встановлення обставин щодо правонаступництва та обсягу відповідальності фізичної особи, що виникає у зв'язку із втратою нею статусу підприємця, суд відмовляє у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" про стягнення з Фізичної особи підприємця Московець Інни Валентинівни 41 582,50 грн відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 152 та п. 6 ч. 1 ст. 175 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Згідно з ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
У зв'язку з викладеним, оскільки станом на дату звернення із заявою про видачу судового наказу боржник припинив підприємницьку діяльність, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.
Керуючись ст. 147, 148, 152, 153, 154, 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,
1. Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" про стягнення з Фізичної особи підприємця Московець Інни Валентинівни 41 582,50 грн за договором № 422923-КС-001 про надання кредиту від 24.10.2021 року (вх. № 1608 від 21.08.2023)
2.Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвалу підписано 28.08.2023 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, в порядку статей 255-257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Кодексу.
Суддя О. М. Тимощенко